Постанова № 25900375, 03.09.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/8893/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріЛоба Е.Г. за участю: представників позивача представника відповідача Ковтуна С.М., Янковського О.К. Сириці О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "РУШ" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про відмову в державній реєстрації прав від 15.06.2012 р.; зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради провести державну реєстрацію права спільної власності за товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ», м. Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 32007740 на 59% частини нежилого приміщення розташованого за адресою: Дніпропетровська область. м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 113, прим. 106 (магазин непродовольчих товарів в цокольному поверсі нежитлового приміщення літ. А 5.6; вхід в цокольний поверх літ а11 - 1; приямки літ. а6 - а14; ґанок літ. а16) на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007. по справі № 38/590-07.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007р. по справі № 38/590-07 звернувся до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради із заявою про державну реєстрацію права власності на 59% частини нежитлового приміщення № 106 розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 113. За результатами розгляду вказаної заяви реєстратором Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради Черкасовою Н.М. було прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав від 15.06.2012р. Підставою для відмови зазначено п. 3.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5. Позивач вважає вказане рішення реєстратора протиправним, так як рішення господарського суду є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності позивача, яке має бути зареєстровано відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на правомірність дій реєстратора, який відмовив позивачу в державній реєстрації права власності 15 червня 2012 року.

Заслухавши представників сторін, дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Порядок проведення державної реєстрації права власності передбачений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація прав проводиться у чітко встановленому порядку,» а саме: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.

Стаття 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкту нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 18 лютого 2002р. за № 157/6445, (пункт 1.3.) державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлюючі документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007р. по справі № 38/590-07, відповідно до якого за товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ», м. Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 32007740, визнано право спільної власності на 59% частини нежилого приміщення розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 113 - є правовстановлюючим документом.

Право власності підлягає реєстрації відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.

Реєстрація прав власності проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.

Позивач 13 червня 2012 року звернувся до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради із заявою про реєстрацію права власності разом із правовстановлюючим документом - Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007р. по справі № 38/590-07

Відповідач, розглянувши надані документи, своїм рішенням від 15 червня 2012 року відмовив в реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна, зазначивши в якості його правового обґрунтування п. 3.5. Тимчасового положення із посиланням на те, що заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення, а саме: подані документи (Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007. по справі № 38/590-07) не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Тим самим відповідач надав критичну оцінку рішенню суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до пункту 9 частини 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обов'язковість рішення суду.

Приписами ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Приписами ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду.

Відповідно до п. 10 Переліку, що є Додатком № 2 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002. (зі змінами та доповненнями), правовстановлюючим документом, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачений вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права :

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5-2 - 5-6 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі, якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, одним з таких органів на вибір заявника, а також у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі наявності помилки в Державному земельному кадастрі, яка виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів).

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Узагальнивши все вищевикладене, дослідивши докази в їх сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу в державній реєстрації нежитлового приміщення № 106 розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 113.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Суд також вважає за необхідне, відповідно до вимог ст. 94 КАС України, присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" судові витрати у розмірі 32 грн. 19 коп.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 15 червня 2012 року про відмову в державній реєстрації права спільної власності на 59% частини нежитлового приміщення № 106, що розташоване у м. Дніпропетровську, вул. Героїв Сталінграда, 113 за товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ».

Зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради провести державну реєстрацію права спільної власності за товариством з обмеженою відповідальністю «РУШ» на 59% частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, будинок 113, приміщення 106 (магазин непродовольчих товарів в цокольному поверсі нежитлового приміщення літ. А- 5.6; вхід в цокольний поверх літ. а11-1; приямки літ.а6-а14; ганок літ. а16) на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2007 року по справі № 38/590-07.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" судові витрати у розмірі 32 грн. 19 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 03 вересня 2012 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Суддя Постанова не набрала законної сили 03 вересня 2012 року. СуддяВ.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник