Рішення № 25899337, 28.08.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року справа № 5020-881/2012За позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком",

ідентифікаційний код 21560766

(01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18)

в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком",

ідентифікаційний код 22236588

(95000, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 2)

до Військової частини А 1656,

ідентифікаційний код 08271023

(99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 8)

про стягнення 9 302,05 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники сторін:

позивач (ПАТ „Укртелеком" в особі Кримської філії) -Романський Г.І. -юрисконсульт 2 категорії відділу правового забезпечення, довіреність № 744 від 15.06.2012;

відповідач (Військова частина А 1656) -Богданов Є.М. -старший помічник начальника відділення особового складу та стройового штабу військової частини А1656, довіреність № 350/174/300/330/1/459/ПС від 13.08.2012.

Обставини справи:

06.08.2012 Публічне акціонерне товариство „Укртелеком" в особі Кримської філії (далі -ПАТ „Укртелеком", позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) із позовом до Військової частини А 1656 (далі -відповідач) про стягнення 9 302,05 грн, з яких: 3 716,68 грн -заборгованість з орендної плати за Договором № 217-34 від 07.04.2010, 72,46 грн -пеня, 13,95 грн -3% річних; 2 877,92 грн -заборгованість з орендної плати за Договором № 226-34 від 08.04.2010, 56,08 грн -пеня, 10,80 грн -3% річних; 2 495,90 грн -заборгованість з орендної плати за Договором № 256-34 від 16.04.2010, 48,81 грн -пеня, 9,45 грн -3% річних;

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договорами оренди нерухомого майна № 217-34 від 07.04.2010, № 226-34 від 08.04.2010, № 256-34 від 16.04.2010 в частині своєчасного та повного внесення орендної плати.

У судовому засіданні 28.08.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: письмовий відзив на позов та документи в обґрунтування заперечень проти позову не надав.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, хоча факт наявності заборгованості за спірними договорами у заявленій позивачем сумі підтвердив та пояснив, що заборгованість виникла через відсутність бюджетного фінансування на зазначені потреби.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2010 між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком" (в подальшому перейменованим у Публічне акціонерне товариство „Укртелеком"; Орендодавець) та Військовою частиною А 1656 (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 217-34 вх (далі - Договір № 217-34) /арк. с. 9-15/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар -прийняти у строкове платне користування частину приміщення (далі -Майно), розташованого в місті Феодосія на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку № 3 по вулиці Назукіна, загальною площею 1 м2 -виробничих приміщень, із них 1 м2 спеціалізованих технологічних приміщень.

08.04.2010 між тими ж Сторонами укладено Договір оренди нерухомого майна № 226-34 вх (далі -Договір № 226-34) /арк. с. 22-28/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар -прийняти у строкове платне користування частину приміщення (далі -Майно), розташованого в смт. Чорноморське на третьому поверсі триповерхового будинку № 18 по вулиці Кірова, загальною площею 1 м2 -виробничих приміщень, із них 1 м2 спеціалізованих технологічних приміщень.

16.04.2010 між Сторонами укладено Договір оренди нерухомого майна № 256-34 вх (далі -Договір № 256-34) /арк. с. 35-41/.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар -прийняти у строкове платне користування частину приміщення (далі -Майно), розташованого в м. Керчі на третьому поверсі триповерхового будинку № 1 по вулиці Кірова, загальною площею 1 м2 -виробничих приміщень, із них 1 м2 спеціалізованих технологічних приміщень.

У пункті 2.1 спірних Договорів Сторони визначили, що передача Орендареві Майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками Сторін Акта приймання-передачі Майна (Додаток 1), вказаного в пункті 1.1 Договору.

Пунктом 3.1 спірних Договорів передбачено, що орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставні його внутрішніх нормативних актів і перераховується Орендарем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що наступає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі Майна, що вказана у Додатку 1.

За умовами Договорів (підпункт 6.1.3 пункту 6.1 Договорів) Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Сторони домовились, що Договори набирають чинності з моменту їх підписання і діють: Договори № 217-34 від 07.04.2010 та № 226-34 від 08.04.2010 з 01.01.2010 до 30.12.2012; Договір № 256-34 від 16.04.2010 -з 01.01.2010 до 25.12.2013 (пункт 12.1 Договорів).

Як установлено судом, позивач свої зобов'язання за Договорами виконав у повному обсязі, а саме передав відповідачеві об'єкти оренди, що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі від 01.01.2010, підписаними обома сторонами без зауважень та скріпленими їх печатками /арк. с. 16, 29, 42/.

Натомість, відповідач умови Договору порушив: орендну плату вносив несвоєчасно і не в повному обсязі, внаслідок чого у нього перед позивачем за січень-квітень 2012 року утворилась заборгованість: за Договором № 217-34 в сумі 3 716,68 грн, за Договором № 226-34 в сумі 2 877,92 грн, за Договором № 256-34 в сумі 2 495,90 грн, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Водночас, через прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати позивач вимагає стягнення заборгованості з урахуванням 3% річних та пені.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини сторін є зобов'язальними, що виникли з договорів оренди нерухомого майна (орендні правовідносини), тому підпадають під правове регулювання норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Водночас, сторонами погоджено, що на їх договірні правовідносини не поширюються норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 „Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна" (п. 1.2 Договорів).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як установлено судом, 07.04.2010 між сторонами укладено Договір № 217-34 /арк. с. 9-15/, 08.04.2010 -Договір № 226-34 /арк. с. 22-28/, 16.04.2010 -Договір № 256-34 /арк. с. 35-41/, які за своєю правовою природою та ознаками є договорами оренди.

Саме ці Договори є підставами виникнення у відповідача обов'язку щодо внесення орендної плати за користування об'єктами оренди, адже згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України та частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України за договором оренди (найму) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендарю/наймачеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як установлено судом, на виконання умов Договорів Орендодавцем своєчасно виставлялися Орендареві рахунки із зазначенням розміру необхідної до сплати орендної плати, а саме:

- № 11-113882 від 31.01.2012 за Договором № 217-34 на суму 922,45 грн /арк. с. 53/;

- № 11-113883 від 31.01.2012 за Договором № 226-34 на суму 713,94 грн /арк. с. 53/;

- № 11-113885 від 31.01.2012 за Договором № 256-34 на суму 622,30 грн /арк. с. 54/;

- № 11-114290 від 29.02.2012 за Договором № 217-34 на суму 923,65 грн /арк. с. 54/;

- № 11-114291 від 29.02.2012 за Договором № 226-34 на суму 714,37 грн /арк. с. 55/;

- № 11-114293 від 29.02.2012 за Договором № 256-34 на суму 623,33 грн /арк. с. 55/;

- № 12-42 від 31.03.2012 за Договором № 217-34 на суму 933,80 грн /арк. с. 56/;

- № 12-43 від 31.03.2012 за Договором № 226-34 на суму 723,89 грн /арк. с. 56/;

- № 12-45 від 31.03.2012 за Договором № 256-34 на суму 624,36 грн /арк. с. 57/;

- № 12-542 від 30.04.2012 за Договором № 217-34 на суму 936,78 грн /арк. с. 58/;

- № 12-541 від 30.04.2012 за Договором № 226-34 на суму 725,72 грн /арк. с. 58/;

- № 12-540 від 30.04.2012 за Договором № 256-34 на суму 625,91 грн /арк. с. 57/.

За умовами Договорів (пункт 3.1, підпункт 6.1.3 пункту 6.1) Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 27 числа місяця, що наступає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем.

Отже, останній платіж за спірний період (01.01.2012 -30.04.2012) відповідач був зобов'язаний здійснити в строк до 27.05.2012.

Суд зазначає, що в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення заборгованості по орендній платі за вказаними Договорами в сумі 9 090,50 грн (3 716,68 + 2 877,92 + 2 495,90) відповідачем не надано.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9 090,50 грн (в тому числі: за Договором № 217-34 вх від 07.04.2010 -в сумі 3 716,68 грн; за Договором № 226-34 вх від 08.04.2010 -в сумі 2 877,92 грн; за Договором № 256-34 вх від 16.04.2010 -в сумі 2 495,90 грн) є обґрунтованими, підтверджені документально, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 34,20 грн, з яких: 13,95 грн за Договором № 217-34; 10,80 грн за Договором № 226-34; 9,45 грн за Договором № 256-34.

Суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних /арк. с. 52/ суд зазначає, що в цілому він є вірним, але має певні недоліки. Так, у розрахунку 3% річних за Договором № 217-34 вх від 07.04.2010 та за Договором № 226-34 вх від 08.04.2010 у підсумку не враховані 3% річних, нараховані за 28.05.2012: 0,08 грн та 0,06 грн відповідно.

З урахуванням виправлення цих помилок загальна сума 3% річних є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення, і становить 34,33 грн.

Згідно з пунктом 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Зважаючи на відсутність такого клопотання суд задовольняє позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних у заявленій позивачем сумі -34,20 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій та іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Визначення понять „штраф" та „пеня" надано у Цивільному кодексі України.

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні положення містить і спеціальне законодавство. Так, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із пунктом 8.2 Договорів, за несвоєчасне перерахування орендної плати, плати за комунальні послуги та інших витрат за Договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 177,35 грн, з яких: 72,46 грн -за Договором № 217-34; 56,08 грн -за Договором № 226-34; 48,81 грн -за Договором № 256-34.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені /арк. с. 51/ суд зазначає, що при його проведенні позивачем були допущені помилки, а саме -не враховано, що Постановою Національного банку України від 21.03.2012 № 102 було змінено розмір облікової ставки Національного банку України, яка з 23.03.2012 становить 7,5%, а не 7,75%.

Слід зазначити, що ухвалою від 08.08.2012 суд зобов'язував позивача надати суду в строк до 28.08.2012 уточнений розрахунок пені з урахуванням зміни розміру облікової ставки НБУ з 23.03.2012 відповідно до Постанови Національного банку України від 21.03.2012 № 102 та, в разі необхідності, -уточнити загальний розмір позовних вимог. Проте, вказана вимога суду позивачем виконана не була.

З огляду на вищевикладене, суд здійснив власний розрахунок пені, згідно з яким сума пені за спірними Договорами становить 172,38 грн, а саме:

за Договором № 217-34 вх від 07.04.2010:

922,45 * 2 * 7,75 / 100 / 366 * 24 (28.02.2012-22.03.2012) = 9,37

922,45 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 67 (23.03.2012-28.05.2012) = 25,33

923,65 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 62 (28.03.2012-28.05.2012) = 23,47

933,80 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 31 (28.04.2012-28.05.2012) = 11,86

936,78 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 1 (28.05.2012) = 0,38

Разом: 70,42 грн.

за Договором № 226-34 вх від 08.04.2010:

713,94 * 2 * 7,75 / 100 / 366 * 24 (28.02.2012-22.03.2012) = 7,26

713,94 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 67 (23.03.2012-28.05.2012) = 19,60

714,37 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 62 (28.03.2012-28.05.2012) = 18,15

723,89 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 31 (28.04.2012-28.05.2012) = 9,20

725,72 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 1 (28.05.2012) = 0,30

Разом: 54,51 грн.

за Договором № 256-34 вх від 16.04.2010:

622,30 * 2 * 7,75 / 100 / 366 * 24 (28.02.2012-22.03.2012) = 6,33

622,30 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 67 (23.03.2012-28.05.2012) = 17,09

623,33 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 62 (28.03.2012-28.05.2012) = 15,84

624,36 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 31 (28.04.2012-28.05.2012) = 7,93

625,91 * 2 * 7,5 / 100 / 366 * 1 (28.05.2012) = 0,26

Разом: 47,45 грн.

Таким чином, загальний розмір пені за розрахунком суду становить 172,38 грн.

За таких обставин, вимога про стягнення пені в сумі 177,35 грн є обґрунтованою частково -в сумі 172,38 грн, у зв'язку з чим підлягає частковому задоволенню. В частині стягнення пені в розмірі 4,97 грн (177,35 -172,38) в позові слід відмовити.

Підсумовуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 9 297,08 грн, в тому числі:

- за Договором № 217-34 вх від 07.04.2010: 3 716,68 грн -основний борг; 13,95 грн -3% річних; 70,42 грн -пеня; разом -3 801,05 грн;

- за Договором № 226-34 вх від 08.04.2010: 2 877,92 грн -основний борг; 10,80 грн -3% річних; 54,51 грн -пеня; разом 2 943,23 грн;

- за Договором № 256-34 вх від 16.04.2010: 2 495,90 грн -основний борг; 9,45 грн -3% річних; 47,45 грн -пеня; разом 2 552,80 грн.

За правилами частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн покладаються на відповідача і підлягають стягненню з нього на користь позивача у мінімальному розмірі, встановленому Законом України „Про судовий збір".

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 1656 (ідентифікаційний код 08271023; 99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 8; п/р 35213001000103 в ГУ ДКСУ у м. Севастополі, МФО 824509, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (ідентифікаційний код 22236588; 95000, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 2; п/р 260064839 в КРД АТ„РайфайзенБанкАваль", м. Сімферополь, МФО 324021) 9 297,08 грн (дев'ять тисяч двісті дев'яносто сім грн 08 коп.), з яких: за Договором № 217-34 вх від 07.04.2010: основний борг -3 716,68 грн; 3% річних -13,95 грн; пеня -70,42 грн; разом -3 801,05 грн; за Договором № 226-34 вх від 08.04.2010: основний борг -2 877,92 грн; 3% річних -10,80 грн; пеня -54,51 грн; разом 2 943,23 грн; за Договором № 256-34 вх від 16.04.2010: основний борг -2 495,90 грн; 3% річних -9,45 грн; пеня -47,45 грн; разом 2 552,80 грн.

3. В частині стягнення пені в розмірі 4,97 грн -в позові відмовити.

4. Стягнути з Військової частини А 1656 (ідентифікаційний код 08271023; 99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 8; п/р 35213001000103 в ГУ ДКСУ у м. Севастополі, МФО 824509, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Кримської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (ідентифікаційний код 22236588; 95000, м. Сімферополь, вул. О. Невського, 2; п/р 260064839 в КРД АТ „РайфайзенБанкАваль", м. Сімферополь, МФО 324021) судовий збір в сумі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.09.2012.

Суддя підпис В.О. Головко