Рішення № 25899213, 05.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/10211-2012 05.09.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г. (довіреність № 7 від 03.01.2012р.);

від відповідача: не з'явились;

В судовому засіданні 05.09.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»(надалі ПАТ «СК «УНІКА», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(надалі ПАТ «Страхова компанія «Лафорт», відповідач) суми шкоди у розмірі 27 196, 17 грн..

В ході розгляду справи, при врахуванні отриманих від відповідача коштів в сумі 19 676, 17 грн., а також передбаченої страховим полісом франшизи в розмірі 1 000 грн., позовні вимоги зменшені, за поданою заявою позивач просив стягнути з відповідача суми збитків в порядку регресу у розмірі 6 519, 36 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ СК «Уніка»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 011109/4005/0000240 від 21.12.2010р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Toyota Rav 4, державний номер АА 1117 ТС, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля БМВ, державний номер АІ 5474 СТ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «СК «Лафорт»позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем відшкодовано заявлену суму збитку не у повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 6 519, 36 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 12.01.2012р. наявна у матеріалах справи).

Ухвалу суду про порушення провадження відповідачем отримано 06.08.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення. .

Провадження у справі порушено ухвалою від 31.07.2012р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 011109/4005/0000240 від 21.12.2010р. у ПАТ «СК «УНІКА», застраховано автомобіль Toyota Rav 4, державний номер АА 1117 ТС, страхувальником по договору є Недашківській Павло Валерійович, вигодонабувачем -ПАТ «ОТП Банк».

Згідно довідки УДАІ при ГУМВС України в м. Києві, 22.12.2011р. у м. Києві по вул. Московська 8, мала місце дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобіля Toyota Rav 4, державний номер АА 1117 ТС, яким керував Недашківській Дмитро Сергійович з автомобілем БМВ, державний номер АІ 5474 СТ, під керуванням Самбурової Анастасії Анатоліївни.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Самбуровою А.А. вимог пункту 14.2, 34.1.1 Правил дорожнього руху України, яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2012р., справа 3-584/12.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Toyota Rav 4, державний номер АА 1117 ТС в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 01С/01/12 про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику колісного транспортного засобу, що складений 11.01.2012р. суб'єктом оціночної діяльності -оцінювачем Прокіпчуком Р.А. (сертифікат ФДМУ № 12095/11 від 17.06.2011р.), складає 27 196, 17 грн..

За страховим випадком -ДТП що сталась 22.12.2011р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 00081284 від 08.02.2012р. по договору страхування № 011109/4005/0000240 від 21.12.2010р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 31 213, 54 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 005126 від 20.02.2012р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем БМВ, державний номер АІ 5474 СТ підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2012р..

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час настання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України підтверджено, що транспортний засіб - автомобіль БМВ, державний номер АІ 5474 СТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Toyota Rav 4, державний номер АА 1117 ТС, взято на страхування ПАТ «СК «Лафорт»про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/1088566.

Вказаний договір, на вимоги суду (ухвала від 31.07.2012р.) не представлено, однак зазначені обставини підтверджені згаданим витягом, також відомостями № 8933361 про дорожньо-транспортну пригоду (база даних АІПС ДТП).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 22.12.2011р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом розгляду справи (з 31.07.2012р.) суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Toyota Rav 4, державний номер АА 1117 ТС відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до ПАТ «СК «УНІКА»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 011109/4005/0000240 від 21.12.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «СК «Лафорт»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Toyota Rav 4, державний номер АА 1117 ТС.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто в розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством...

Згідно звіту № 01С/01/12 про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику колісного транспортного засобу, що складений 11.01.2012р. вартість відновлювального ремонту складає 35 981, 12 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу -27 196, 17 грн..

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика. Саме розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.

Отримані від відповідача 07.08.2012р. кошти в сумі 19 676, 81 грн. позивачем враховано як сплату страхового відшкодування згідно полісу АВ/1088566 в порядку регресу, і вказана сума не є предметом даного спору з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Згідно даним бази МТСБУ за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/1088566) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза -1 000 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума 6 519, 36 грн. (27 196, 17 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу підтверджена висновком спеціаліста) - 1000 грн. розмір франшизи за полісом АВ/1088566 -19 676, 81 грн. (проведена оплата 07.08.2012р.), що і заявляється позивачем до стягнення з урахуванням поданих уточнень.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно порядку виплати страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції чинній з 19.09.2011р. та застосовується до спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 21.12.2011р., відповідно до ст. 35 (п. 35.1) закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до вимог ст. 36 (п. 36.2) закону: страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом зазначених строків від дня отримання страховою компанією регресної вимоги, неприйняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога за вих. № 8439 від 22.04.2012р. міститься в матеріалах справи, а її отримання відповідачем підтверджено проставленим реєстровим вхідним 3408 від 23.04.2012р..

Враховуючи здійснення виплати не у повному розмірі на користь позивача згідно вказаної вимоги, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»(04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського 9/10, ідент. код 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська 37, ідент. код 20033533) 6 519, 36 грн. (шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень 36 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1 609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 07.09.2012

Суддя Р.І. Самсін