Рішення № 25899051, 21.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.12 р. Справа № 43/347пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при помічнику судді Куц Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ

до Відповідача 1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

та Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал», м. Костянтинівка Донецької області, ідентифікаційний код 30207119

про: визнання недійсним договору оренди №2/04 від 20.10.2004р. про внесення змін до договору оренди державного майна цілісного майнового комплексу «Костянтинівський завод ім.13 розстріляних робітників» №665/2000 від 10.10.2000р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал».

за участю уповноважених представників :

Прокурор - Лисенко С.І. (за посвідченням №3284 до 08.09.2013р.);

від Позивача - Нікульська А.О. (діє за довіреністю №499 від 14.12.2011р.);

від Відповідача 1 - Харечко О.П. (діє за довіреністю №99 від 19.08.2011р.);

від Відповідача 2 - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалося з 23.11.2006р. на 07.12.2006р., з 07.12.2006р. на 28.12.2006р., коли провадження у справі було зупинено і поновлено 23.07.2012р. з призначенням до розгляду на 02.08.2012р., з подальшим відкладанням на 21.08.2012р.

У судовому засіданні 21.08.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник прокурора Донецької області (далі - Заявник) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі - Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал», м. Костянтинівка Донецької області (далі - Відповідач 2) з вимогами про визнання недійсним договору оренди №2/04 від 20.10.2004р. про внесення змін до договору оренди державного майна цілісного майнового комплексу «Костянтинівський завод ім.13 розстріляних робітників» №665/2000 від 10.10.2000р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал».

В обґрунтування заявлених вимог Заявник позову посилається порушення спірним договором істотних інтересів держави, оскільки опосередковує створення підстав для набуття орендарем права власності на частину цілісного майнового комплексу всупереч вимог ст.ст.23, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та не підписання передбаченої спірним договором проектно-кошторисної документації.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди №665 від 10.10.2000р. з додатками та актом приймання-передачі, договір №2/04 від 20.10.2004р., лист №14-7215 від 29.09.2005р., наказ №708 від 20.06.2003р.,наказ №507 від 29.04.2003р.,наказ №700 від 19.06.2003р,, листи Відповідачів, пояснення по кримінальній справі, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.08.2006р., нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.2 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст.9, 23, 27Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України.

В перебігу розгляду справи Заявником були надані додаткові документи (а.с.а.с.35, 79), у тому числі - письмове обґрунтування мотивів визначення позивача за розглядуваним позовом.

Позивач своєї позиції до відома суду в письмову вигляді не довів та жодних документів для залучення до матеріалів справи не надав, однак його представники в перебігу розгляду справи у судових засіданнях усно підтримували позовні вимоги Прокурора.

Відповідач 1 надав відзив №14-10158 від 20.11.2006р. (а.с.а.с.36, 37) з додатками (а.с.а.с.38-41), яким визнав позовні вимоги у повному обсязі, додатково надавши документи для долучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 65, 69-76, 83-99, 101-112), у тому числі - пояснення відносно стану провадження пов'язаних із розглядуваною справ та пояснення по суті спору з урахуванням результатів розгляду таких пов'язаних справ.

Відповідач 2 надав відзив №271/8 від 30.11.2006р. (а.с.а.с.49-51), яким просив суд залишити позов без розгляду, вказуючи на неправильне визначення заявником Позивача. Також в перебігу розгляду справи Відповідачем були надані додаткові документи (а.с.а.с.47, 48, 66, 67).

У судовому засіданні 21.08.2012р. представники присутніх учасників справи зазначили на відсутності будь-яких додаткових доказів на обґрунтування своєї позиції, наполягаючи на вирішенні справи в цьому судовому засіданні, внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, адже їх цілком достатньо для правильною правової кваліфікації розглядуваних правовідносин, незалежно від відсутності належним чином повідомленого Відповідача 2, чия повторна відсутність без пояснення причин не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши її матеріали та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2000р. між Відповідачем 1 (Орендодавець) та Відповідачем 2(Орендар) був укладений договір оренди №665 (а.с.а.с.6-10), згідно умов п.п. 1.1., 10.1. якого Відповідачеві передається в строкове платне володіння і використання державне майно - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Костянтинівна, Донецької області, вул. Шмідта, 3, що знаходиться на балансі ОП „Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників", строком до 10.10.2005р.

Відповідно до частини 3 договору оренди №665, на Відповідача були покладені грошові зобов'язання зі сплати орендної плати, що визначається згідно діючому законодавству на підставі методики розрахунку орендної плати (Додаток №2 - а.с.7), шляхом перерахування до Державного бюджету щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, відповідної суми грошових коштів з урахуванням щомісячного інфляційного корегування.

10.10.2000р. об'єкт оренди згідно із п.п. 2.3., 2.4. договору №665 був переданий Орендареві, про що був складений відповідний акт приймання-передачі (а.с11)

Орендар звертався до Орендодавця листами від 12.04.2001р. (а.с.18) та від 16.03.2001р. (а.с.19) з проханням надати згоду на проведення ремонту ванних печей №1-3 за власний рахунок, на що Відповідачем 1 була надана згода у листі від 06.03.2001р. (а.с.21) за умов надання кошторисів витрат та договорів з підрядником.

29.04.2003р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було затверджено наказ №507 (а.с.16) про внесення змін до наказу №1647 від 10.10.2000р., а саме зобов'язавши укласти відділу орендних відносин з ТОВ «ТК Кристал» до додаткову угоду №9.

Наказом начальника Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області №700 від 19.06.2003р. (а.с.17) скасовано дію наказу №507 від 29.04.2003р., зобов'язано підготувати звернення до орендаря ТОВ «ТК Кристал» щодо внесення змін до договору оренди №665 від 10.10.2000р.

20.06.2003р. наказом №708 (а.с.14) скасовано дію наказу №700 від 19.06.2003р.

Договором №2/04 від 20.10.2004р. (далі - спірний договір а.с.12) сторони доповнили договір оренди положеннями щодо здійснення Орендарем своїми силами та за свій рахунок реконструкції орендованого майна згідно проектно-кошторисної документації, після якої (реконструкції) стає власником невід'ємної частки майна та обладнання цілісного майнового комплексу на суму, зазначену в актах виконаних робіт та погодженій проектно-кошторисній документації.

Листом №14-7215 від 29.09.2005р. Відповідач 1 повідомив Відповідача 2 про розірвання договору оренди №665/2000 від 10.10.2000р.

В перебігу розгляду справи судом були встановлені наступні обставини, що мають відношення до спірних правовідносин:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.12.2010р. у справі №12/503в (а.с.а.с.95-98) відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Кристал" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Кристал-94" і третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору Акціонерного банку „Експрес-Банк" про визнання право власності на здійсненні поліпшення цілісного майнового комплексу "Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників" в загальній сумі 9810509,65 грн.

Вказане рішення за відомостями системи «Діловодства господарських судів» в апеляційному порядку не оскаржувалось, а отже - згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набуло чинності 28.12.2010р.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.04.2012р. у справі №44/141пн відмовлено повністю у задоволені позовних вимог Приватного підприємства «Кристал 94» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал» про визнання легітимним конкурсу та зобов'язання вчинити певні дії, а також визнано недійсним за ініціативою суду договір оренди №1/2006 від 04.04.2006р., укладений між Приватним підприємством "Кристал 94", м. Донецьк та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

Вказане рішення за відомостями системи «Діловодства господарських судів» в апеляційному порядку не оскаржувалось, а отже - згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набуло чинності 20.04.2012р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2011р. залишене без змін рішення Господарського суду Донецької області від 25.10.2011р. у справі №40/252пд про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Державного агентства України з управління корпоративними правами та майном про зміну договору оренди №665 від 10.10.2000р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області і Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал", а саме - змінено договір оренди №665 від 10.10.2000р. шляхом викладення п. 10.1. у наступній редакції: „Чинний договір діє з 10.10.2000р. по 10.10.2012р."

За таких обставин Прокурор наполягає на задоволені позовних вимог, які підтримує представник Позивача та визначає Відповідач 1.

Відповідач 2 свою позицію відносно позовних вимог виклав у відзиві №271/8 від 30.11.2006р. (а.с.а.с.49-51).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Прокурора такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, з огляду на таке:

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у захисті інтересів держави в особі визначеного Прокурором державного органу, порушених існуванням спірного договору, умови якого не виконанні, але створюють підстави для набуття Орендарем у власність частини майна державного цілісного майнового комплексу, шляхом визнання такого договору недійсним.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступна сукупність умов:

- наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку Відповідачів;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Поряд із цим, відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи у тому числі - за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави. Прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Зазначене процесуальне право прокурора на позов відповідає його повноваженням, закріпленим ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" і завданням органів прокуратури, визначеним ст.121 Конституції України.

За змістом ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття судом позовної заяви прокурора, визначений ним орган набуває статусу позивача. Отже, огляд діючого законодавства вказує на необхідність, окрім наведеної вище сукупності умов, для задоволення позову прокурора також і наступних елементів:

- наявність у визначеного позивача статусу органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- наявність порушення (загрози порушення) державних інтересів.

Виходячи з підстави позову у розумінні їх визначення в абз. 3 п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., порушення при проведені оскаржуваних торгів відбулося саме в контексті положень ст.ст.23, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» - тобто в межах орендних правовідносин щодо цілісного майнового комплексу Костянтинівський завод скловиробів ім. 13 розстріляних робітників".

Таким чином, за висновком суду, наявність захищуваних розглядуваним позовом державних інтересів у здійснюваних визначеними Прокурором Позивачем функцій держави в спірних правовідносинах перебуває в залежності саме від наявності таких орендних правовідносин за участю Фонду державного майна України.

Між тим, всупереч, ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України ані Прокурором, ані Позивачем не надано до справи доказів здійснення Фондом державного майна України функцій Орендодавця у правовідносинах з Відповідачем 2 за договором оренди №665 від 10.10.2000р. Водночас, за змістом такого договору, наявних в матеріалах справи додаткові до нього та встановлених в межах розгляду справи №40/252пд обставин, вбачається що саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області є стороною за договором оренди, укладеним з Відповідачем 2, і саме Відповідач 1 здійснює від імені держави всі притаманні статусу Орендодавця контрольні функції у відповідних орендних правовідносинах.

Крім того, наведені Заявником обставини не вказують на наявність підстав, з якими законодавство пов'язує можливість визнання спірного договору недійсним, внаслідок чого визнання позову Відповідачем 2 судом в порядку ч.6 ст.22 та ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України не приймається як таке, що суперечить законодавству, оскільки:

· По-перше, згідно або.4 ч.3 ст.23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Отже, опосередкована спірним договором згода Орендодавця на здійснення реконструкції (поліпшення) майна прямо передбачена умовами діючого законодавства;

· По-друге, абз. 2 ч.2 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції, запровадженій Законом України від 29 червня 2004р. N 1905-IV, що діяла на момент укладання спірного договору, визначав: «Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди». Таким чином, законодавець передбачав можливість встановлення за згодою сторін інших наслідків вчинення орендарем узгоджених з орендодавцем поліпшень, окрім їх грошової компенсації, і саме такий інший наслідок - набуття у власність відповідної частини цілісного майнового комплексу і передбачає спірний договір.

Висновок Прокурора про те, що такий інший наслідок суперечить ч.1 ст.23 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» відносно неприпинення права власності внаслідок передання майна в оренду, є хибним, оскільки за змістом спірного договору не відбувається припинення права власності держави відносно частини переданого в оренду майна - Орендодавець за певних умов набуває у власність (фактично, стає співвласником у розумінні ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України) частку в майні, яка має виникнути саме через її створення в процесі реконструкції (поліпшення) майна Орендарем, і якої не існувало на момент передачі цілісного майнового комплексу в оренду.

· По-третє, відсутність проектно-кошторисної документації і актів виконаних робіт, складання і підписання яких за змістом п.2 спірного договору від 20.10.2004р. має відбуватися після укладання такого договору (адже Орендодавець може і не скористатись набутим правом на здійснення реконструкції об'єктом оренди), не спливають на законність цього договору, оскільки стосуються етапу його виконання, а не укладання. Цей висновок суду узгоджується із правовою позицією, наведеною в абз. 4 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року N 9.

Таким чином, суд відхиляє через юридичну неспроможність заявлені вимоги, однак оскільки Заявник у встановленому порядку звільнений від сплати судових витрат, такі витрати в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України судом не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4, 4-2 - 4-6, 22, 23, 29, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м. Київ до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал», м. Костянтинівка Донецької області (ідентифікаційний код 30207119) про визнання недійсним договору оренди №2/04 від 20.10.2004р. про внесення змін до договору оренди державного майна цілісного майнового комплексу «Костянтинівський завод ім.13 розстріляних робітників» №665/2000 від 10.10.2000р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Кристал».

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2012р.

Суддя Попков Д.О.