Рішення № 25898919, 04.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/359 04.09.12

За позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»дожитлово-будівельного кооперативу «Темп-15»простягнення 125 931, 03 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: юрисконсульт Півень Д.О. (довіреність № Д07/2012/02/13-20 від 13.02.2012

року)

відповідача: голова правління Зубенко Т.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» 125 931, 03 грн., (у тому числі 86 519, 53 грн. -сума основного боргу, 33 610, 80 грн. -інфляційні втрати та 5 800, 70 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором від 01.06.2001 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 року порушено провадження у справі № 23/359 та призначено її розгляд на 19.11.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2010 року зупинено провадження у справі № 23/359 до остаточного розгляду справи № 8/131 Окружним адміністративним судом м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року поновлено провадження у справі № 23/359, розгляд справи призначено на 31.01.2012 року.

У судовому засіданні з 31.01.2012 року до 14.02.2012 року відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України 01.02.2012 року подала заяву, відповідно до якої просила змінити назву акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Ухвалою суду від 14.02.2012 року змінено назву акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на публічне акціонерне товариство "Київенерго".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2012 року відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України призначено економічно-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі № 23/359 до отримання висновку експерта.

12.07.2012 року до Господарського суду міста Києва надійшла справа № 23/359 з висновком № 3311/12-44 судово-економічної експертизи від 15.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2012 року поновлено провадження у справі № 23/359, розгляд справи призначено на 14.08.2012 року.

У судовому засіданні відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

Представник Позивача у судовому засіданні 04.09.2012 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову заперечував, зазначаючи, що нараховані Позивачем суми не відповідають фактичним обсягам споживання теплової енергії.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021010 від 01.06.2001 року.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору № 8021010 від 01.06.2001 року Позивач зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Відповідачем для потреб опалення в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання протягом року.

Відповідач відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору № 8021010 від 01.06.2001 року зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Договір № 8021010 від 01.06.2001 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі -енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до даних відомостей обліку використання теплової енергії за період з 01.10.2006 року по 01.10.2009 року, довідки про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію Позивач поставив Відповідачу теплову енергію вартістю 366 048, 59 грн.

Додатком № 2 до договору № 8021010 від 01.06.2001 року сторони погодили, що Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Позивача згідно з його розрахунком. При відсутності у Відповідача приладів обліку по результатах проведених нарахувань за поточний рік в 1 кварталі наступного за звітним року сторони проводять звірку розрахунків. У випадку наявності різниці сторони проводять відповідні перерахунки.

Відповідач за період з жовтня 2006 року по жовтень 2009 року несвоєчасно розрахувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 86 519, 53 грн.

Відповідач заперечував з приводу нарахування кількості спожитої теплової енергії для гарячого водопостачання за спірний період, тому неодноразово звертався до Позивача з пропозицією про зміну договірних відносин.

Оскільки Позивач є виробником і постачальником теплової енергії та не укладає договори про надання житлово-комунальних послуг, пропозиція Відповідача залишилася без задоволення.

Для встановлення вартісних показників спожитої Відповідачем теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання за договором № 8021010 від 01.06.2001 року, за клопотанням Позивача у справі призначено судову-економічну експертизу. Згідно висновку судово-економічної експертизи № 3311/12-44 від 15.06.2012 року загальна вартість поставленої Відповідачу теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання в рамках договору № 8021010 від 01.06.2001 року становить 387 490, 63 грн., у тому числі опалення 188 704, 36 грн., гаряче водопостачання 198 786, 27 грн.

Суд не погоджується з позицією Відповідача з приводу неправомірного нарахування вартості теплової енергії що споживається згідно укладеного договору № 8021010 від 01.06.2001 року та не відповідністю фактичним обсягам її споживання, тому що пунктом 8 додатку № 2 до договору № 8021010 від 01.06.2001 року встановлено, що у разі відсутності у Відповідача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається на опалення -як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; - на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Таким чином, надані табуляграми, які не визнаються Відповідачем як підтвердження фактичного обсягу споживання теплової енергії, в даному випадку є підставою для сплати грошових коштів згідно з умовами договору № 8021010, оскільки містять дані з яких визначається кількість спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання відповідно до договірного теплового навантаження на гаряче водопостачання з урахуванням фактичного часу споживання теплової енергії.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Оскільки доказів повного погашення заборгованості Відповідачем суду не надано, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 86 519, 53 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 5 800, 70 грн. 3% річних (за період з листопада 2006 року по жовтень 2009 року) підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 32 911, 98 грн., оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник при здійсненні розрахунку, зокрема, за липень та серпень 2008 року та 2009 року. Аналогічні висновки про застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України містяться у постанові Вищого Господарського суду України від 06.09.2011 року у справі № 23/94.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут «Київенерго»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 125 232, 21 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 47, ідентифікаційний код 31025659) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 86 519 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 53 коп. -сума основного боргу, 5 800 (п'ять тисяч вісімсот) грн. 70 коп. -3 % річних, 32 911 (тридцять дві тисячі дев'ятсот одинадцять) грн. 98 коп. -інфляційні втрати, 1 252 (одна тисяча двісті п'ятдесят дві) грн. 32 коп. -державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 69 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 25 855 (двадцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 72 коп. -витрати за проведення експертизи.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 05.09.2012 року.

СуддяТ.Ю. Кирилюк