Ухвала суду № 25897861, 03.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2012 р. м. Київ К-16124/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Маріуполь»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2009 року

у справі № 2а-17085/08-0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Маріуполь»

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання незаконним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Маріуполь»звернулось до суду з позовом про визнання незаконним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 0000172240 від 27.07.2007 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року позов задоволено; визнано незаконним спірне рішення податкового органу, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2009 року постанову суду першої інстанції скасовано; в задоволенні позову відмовлено, з огляду на правомірність прийняття спірного податкового рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної документальної перевірки ТОВ «Прогрес Маріуполь»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.03.2007р., складено акт № 1656/23-3/32787724 від 20.07.2007р., в якому зафіксовано порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: прострочено дебіторську заборгованість у сумі 290 000 рос. руб. по контракту № 07/04/М від 07.04.2006 року.

На підставі результатів вказаної перевірки, 27.07.2007 року відповідачем прийняте рішення № 0000172240 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5 551,34 грн.

Також судами встановлено, що між ТОВ «Прогрес Маріуполь»(Покупець) та нерезидентом ТОВ «Велес-2000»(Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 07/04/М від 04.04.2006р., за умовами якого останнє зобов'язується поставити, а перше прийняти та оплатити темні та світлі нафтопродукти (мазут топочний М-100 ГОСТ 10585-99) на загальну суму 131 040 000 рос. руб.

На виконання вказаного контракту, 17.04.2006 року позивач здійснив передоплату ТОВ «Велес-2000»у сумі 290 000 рос. руб., що по курсу НБУ становить 1,8231 гривень за 10 російських рублів.

Однак, товар від ТОВ «Велес-2000»на адресу ТОВ «Прогрес Маріуполь»не надходив та повернення передоплати на банківські рахунки ТОВ «Прогрес Маріуполь»не здійснювалось по граничному терміну - 16.07.2006 року.

15.07.2006 року згідно поштового повідомлення, позивачем було направлено до Арбітражного суду Смоленської області (Росія) позовну заяву за позовом ТОВ «Прогрес Маріуполь»(Україна) до ТОВ «Велес-2000»(Росія) про стягнення коштів в розмірі 290 000 рос. руб., за результатами розгляду якої, 27.12.2006 року судом прийняте рішення про задоволення позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що терміни, передбачені ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»зупиняються з дати звернення резидента до суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що зупинення нарахування пені пов'язане з прийняттям судом позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості, а не з самим фактом направлення її до суду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості; у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з п. 5.1 п. «б»розділу IV «Арбітражне провадження»Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 25.08.1994р., провадження у справі порушується поданням належно оформленої позовної заяви до Арбітражного суду. Днем подання позову до Арбітражного суду вважається день його вручення Арбітражному суду, а при відправленні поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

З системного аналізу вказаних правових норм можна зробити висновок, що дата звернення резидента з позовом до Арбітражного суду про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та пеня за їх порушення не сплачується.

З огляду на викладене, суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, що, оскільки, факт звернення позивача до Арбітражного суду підтверджується позовною заявою відправленою згідно поштового повідомлення 15.07.2006р., то сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 551,34 грн. застосована до позивача неправомірно.

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково скасував постанову суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Маріуполь»задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2009 року, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний