Постанова № 25893886, 06.09.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4119/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі по тексту –Позивач, або ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС) звернулась до суду з позовом до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»(надалі по тексту - Відповідач або ДП ДАК «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів») про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ДАК «Хліб України», що перебуває у податковій заставі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно облікових карток з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на 21.10.2011 року, розрахунку податкового боргу станом на 21.10.2011р., довідки про суми податкового боргу станом на 21.10.2011р. відповідач має податковий борг у загальній сумі 941 230, 53 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав та просив розглянути справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином; заперечення на адміністративний позов не надав.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-12 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

З урахуванням того, що за даним позовом правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України та того, що позивач звернувся з позовними вимогами до адміністративного суду після набрання чинності вказаним вище Кодексом, до даних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке було чинне на час виникнення спору та законодавство, яке є чинним на момент розгляду цієї справи лише в частині повноважень позивача.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.95.3 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. орган державної податкової служби має право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, позивач –орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено податковий борг (недоїмка), як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що ДП ДАК «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»зареєстровано виконкомом ради народних депутатів Ленінського району м. Одеси рішенням № 290/6 від 06.12.1992 року. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включено відомості про юридичну особу 23.06.2005 року за № 1 556 120 0000 009028. Згідно довідки про взяття на облік № 6396/29-203 від 17.12.2009р. відповідача взято на облік у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси 26.06.1998р. за № 435.

З облікових карток відповідних платежів платника податків убачається, що станом на 21.10.2011 року відповідач має податковий борг з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 941 230,53 грн., у тому числі з податку на прибуток в сумі 766 723,82 грн. (за основним платежем в розмірі - 534631,43 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 231839,39 грн. та пеня в розмірі - 253,39 грн.) та з податку на додану вартість в сумі 172506,71 грн. (за основним платежем в розмірі - 151001,02 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 0,00 грн. та пеня в розмірі - 23 505,69 грн.).

Вищезазначений податковий борг утворився внаслідок самостійно узгоджених платником податків податкових зобов'язань (поданих відповідачем податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків), прийнятих ДПІ податкових повідомлень - рішень, які є узгодженими та часткової його сплати, що підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 21.10.2011 року.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги: перша податкова вимога № 1/12 від 11.01.2010р. на суму 25826,02 грн., яка була отримана відповідачем 27.01.2010р. та друга податкова вимога № 2/119 від 26.02.2010р.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкове зобов’язання платника податків нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 статті 4 цього Закону вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була, вимоги про сплату боргу не оскаржені.

У відповідності до п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України –орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 цієї статті встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь –яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами (87.2).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (88.1).

Підпунктом 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (88.2).

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (89.1.1); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу (89.1.2).

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (89.2).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (89.3).

Судом встановлено, що на підставі ч. 3 п. 89.2, п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України 28.02.2011р. начальником ДПІ у Суворовському районі м. Одеси прийнято рішення № 9 про опис майна відповідача у податкову заставу з яким відповідач був ознайомлений 30.06.2011р. (а.с. 21) та проведено опис майна у податкову заставу на загальну суму 5 397 082, 52 грн., що оформлено актом опису майна № 9 від 30.06.2011р. (а.с. 22-23) та внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 19-20).

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь –яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами (87.2).

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позивач має право на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2,4,71, 158-163, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, - задовольнити.

Надати Державній податковій інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби дозвіл на погашення податкового боргу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Одеський комбінат хлібопродуктів»(код ЄДРПОУ - 00952137) в розмірі 941 230, 53 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі на підставі акту опису майна від 30 червня 2011 року № 9.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.О. Cтефанов