Постанова № 25893814, 06.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 р. м. Львів № 2а-6975/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Цицик Н.Я., представника позивача Самар О.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сколівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Сколівський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 7959,27 грн., виплачених як допомога по безробіттю. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний приховував факт свого працевлаштування. Отже, йому безпідставно виплачено допомогу по безробіттю за період з листопада 2011 року по червень 2012 року включно в сумі 7959,27 грн. Оскільки добровільно відповідач коштів не повернув, Сколівський районний центр зайнятості звернувся з даним позовом до суду. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду справи завчасно повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заперечень на позовну заяву чи клопотань процесуального характеру до суду не подавав. За таких обставин суд на підставі ст. ст. 71, 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів без відповідача.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи та норми права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин:

Згідно з пунктом 3 статті 1 та статтею 2 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та які, зокрема, самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших, передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до вимог пунктів 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі власноруч підписаної заяви від 21.09.2011 року ОСОБА_2 Сколівський районний центр зайнятості надав йому статус безробітного і розпочав виплату допомоги у зв'язку з безробіттям.

За наслідками проведеного у червні 2012 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що між гр. ОСОБА_2 та КП «Сокальський ЖКГ»укладено договір про надання послуг від 01.11.2011 року, на підставі якого відповідач отримав у листопаді 2011 року винагороду в сумі 1550,00 грн. Втім про одержання доходу відповідач центру зайнятості не повідомив.

Отже, під час перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний ОСОБА_2 виконував оплачувану роботу на підставі цивільно-правового договору, а отже належав до категорії зайнятого населення і не мав права на одержання допомоги у зв'язку з безробіттям. Приховування відповідачем факту свого працевлаштування зумовило безпідставну виплату йому допомоги, яка за підрахунками центру зайнятості за період з листопада 2011 року по червень 2012 року становить 7959,27 грн. Про необхідність повернення цих коштів позивач надіслав ОСОБА_2 претензію за №719/09 від 22.06.2012 року, на яку адресат жодним чином на не відреагував.

З урахуванням наведеного позовні вимоги Сколівського районного центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

З урахуванням положень статті 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1; фактичне: АДРЕСА_2) на користь Сколівського районного центру зайнятості (Львівська область, м. Сколе, вул. Братів Вільшанських, 4; ідентифікаційний код 20788131) кошти, виплачені як допомога по безробіттю, в сумі 7959 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 27 копійок.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2012 року.

Суддя Москаль Р.М.