Рішення № 258931, 13.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

13.11.06 Справа№ 4/1953-3/128

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи

за позовом ТзОВ „Інжинірингова фірма „Теплоелектропроект”, м. Львів

до відповідача: МДКП „”Розділтеплокомуненерго”, м. Львів

Про стягнення 25 201,20 грн.

За участю представників:

Від позивача: Солук О.В. –пред-к

Від відповідача: не з”явився

Представникові позивача роз’яснено права та обов‘язки , передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „Інжинірингова фірма „Теплоелектропроект” до МДКП ”Розділтеплокомуненерго” про стягнення 25 201,20 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

В судовому засіданні представником позивача було подано уточнення позовних вимог та докази часткового погашення заборгованості відповідача на суму 16 000,00 грн., що підтверджується виписками з банку. Враховуюси проведення часткового погашення боргу, позивач просить стягнути з відповідача: 9 201,20 грн. –заборгованості; у тому числі: 5 000,00грн. –основного боргу, 2 100,00 грн. пені, 126,00 грн. –інфляційних та 1 975,20 грн. неодержаних доходів ( упущеної вигоди).

Відповідач в жодне із судових засідань участь свого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами господарського суду, які направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, а тому у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Повний текст рішення виготовлений, підписаний та оголошений 13.11.2006 року.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

15 березня 2005 року між ТзОВ „Інжинірингова фірма „Теплоелектропроект” та міським державним комунальним підприємством „Розділтеплокомуненерго” був укладений договір № 330 про виконання проектно-кошторисної документації.

Згідно умов цього договору позивач зобов”язувався виконати проектно-кошторисну документацію: „Техніко-комерційні пропозиції реконструкції ТЕС міського державного комунального підприємства „Розділтеплокомуненерго”, а відповідач зобов”язувався оплатити вартість виконаних робіт, однак свої договірні зобов”язання виконав частково, оплативши 3 000,00 грн.

Заборгованість в сумі –21 000,00 грн. відповідачем не оплачена.

21.04.2006 р. позивач звернувся до МДКП „Розділтеплокомуненерго” листом №Р-1/295 з проханням погасити заборгованість, однак, відповіді на звернення позивач не отримав.

19.05.2006 р. позивачем була направлена претензія № Р-1/389 на суму 24 519, 22 грн. основної суми заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Залишок заборгованості, станом на день пред’явлення позову, з врахуванням нарахованих позивачем 2 100,00 грн. пені, 126,00 грн. інфляційних та 1 975,20 грн. неодержаних доходів (упущеної вигоди) складає 25 201,20 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ „ІФ” Теплоелектропроект” згідно умов договору № 330 виконало проектно-кошторисну документацію на суму 24 000, 00 грн., що підтверджується актом здачі приймання науково-технічної продукції № 330, який складений та підписаний сторонами 01.08.2005 р.

Згідно п.2.2 зазначеного договору, МДКП ”Розділтеплокомуненерго” зобов”язувалось на протязі 10-ти днів після підписання останнім вище зазначеного акту провести оплату за виконані роботи. Однак, проплата була проведена частково на суму –3 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.2 ст. 4 договору № 330 від 15.03.2005 р., за кожен день прострочення оплати позивачем нараховано пеню в розмірі 0,1 %, яка не перевищує 10 відсотків суми боргу і в межах строку позовної давності підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 2 100,00 грн.

Згідно ст.ст. 611,612 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. Боржник, який прострочив виконання зобов”язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Пунктом ч.2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Оскільки, між ТзОВ „Інжинірингова фірма” Теплоелектопроект” та АТ „Кредо Банк (Україна)” було укладено договір № 22 від 25.02.2003 р. та додатковий договір № 22/13/05 від 03.08.2005 р. за умовами якого позивач зберігає свої кошти на депозитному рахунку та отримує 8,5 відсотків річних доходу від їх розміщення, тому ним було заявлено до стягнення з відповідача збитки, як упущену вигоду в сумі 1 975,20 грн.

Нормами ст.625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов”язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. За несвоєчасне виконання договірних зобов”язань нараховані позивачем інфляційні в сумі 222,60 грн. підлягають до сплати.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не з”явився, заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково. В частині стягнення 16000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 253,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задоволити частково.

1.Стягнути з МДКП ”Розділтеплокомуненерго” ( 81652, Львівська обл., м. Новий Розділ, вул.. Грушевського, 37, код ЄДРПОУ 30568470) на користь ТзОВ „Інжинірингова компанія „Теплоелектропроект” ( 79026, м. Львів, вул. Енергетична, 10, код ЄДРПОУ 13801701 ) –5 000, грн.. – основного боргу, 2 100,00 грн. пені, 126,00 грн. –інфляційних, 1 975,20 грн. неодержаних доходів ( упущеної вигоди), 253,00 грн. –державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В частині стягнення 16 000,00 грн. провадження у справі припинити.

3.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Березяк Н.Є.