Постанова № 25892918, 30.08.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року Справа № 2а/0370/2437/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

при секретері судового засідання Головатій І.В.,

за участю представника позивача Бурчака Ю.О.,

представників відповідача Мельничука М.В., Мельника С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Сента» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сента» звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000122302 від 15.05.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 47059 грн.

Позовні вимоги вмотивовані наступним. Як вбачається з Акту №976/15-3/13348532 від 27.04.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Сента» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року, позивачем було допущено порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за грудень 2011 року на 50438 гри. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року на 47059 грн.

На думку позивача порушення податкового законодавства не було, оскільки підприємством до податкового кредиту грудня 2011 року було включено суми ПДВ, які були раніше відображені у податковому кредиті квітня 2011 року, проте, у зв'язку із відсутністю податкових накладних на момент планової перевірки, були зняті перевіркою з податкового кредиту квітня 2011 року. Також позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковим органом не було взято до уваги, що на підтвердження включення до податкового кредиту у грудні 2011 року 50438 грн. були надані належним чином оформлені податкові накладні.

Таким чином, включення підприємством до податкового кредиту грудня 2011 року ПДВ на загальну суму 50438 грн. здійснено у відповідності до положень чинного податкового законодавства.

Від відповідача надійшло заперечення, яке обґрунтовано наступним. Перевіркою правильності формування податкового кредиту за січень 2012 року встановлено, що позивачем до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2011 року віднесено 50438 грн. ПДВ по податкових накладних на придбання товарів та послуг, виписаних у квітні 2011 року постачальниками: ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» (м. Рівне) на суму ПДВ 1220,33 грн., ТзОВ «АМВ Сервіс» (м. Рівне) на суму ПДВ 1764 грн. і ПП «Мега Оіл» (м. Луцьк) на суму ПДВ 47453,26 грн.

Згідно акту перевірки позивачем у сумі 50438 грн. по вищевказаних постачальниках був включений на підставі видаткових накладних до податкового кредиту у декларації за квітень 2011 року, який актом планової виїзної перевірки підприємства від 07.10.2011 року №8124/23-2/13348532 був зменшений у зв'язку з ненаданням під час перевірки податкових накладних, що дають право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Крім того, згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено завищення позивачем податкового кредиту квітня 2011 року на суму 50438 грн. по взаємовідносинах з контрагентами ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс», ТзОВ «АМВ Сервіс», ПП «Мега Оіл».

Враховуючи те, що податок на додану вартість в сумі 50438 грн. по вказаних постачальниках уже брав участь у формуванні податкового кредиту у квітні 2011 року, то повторне його включення до податкового кредиту у декларації за грудень 2011 року є неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав у ньому викладених та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у запереченні та просили суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому судом враховано наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Волинської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства «Сента» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року, на підставі якої було складено Акт №976/15-3/13348532 від 27.04.2012 року. Вказаним Актом були встановлені порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за грудень 2011 року на 50438 гри. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2011 року на 47059 грн.

Висновки, зазначені в Акті перевірки №976/15-3/13348532 від 27.04.2012 року щодо протиправного формування податкового кредиту за січень 2012 року в розмірі 50438 грн. були зроблені податковим органом, в зв'язку з тим, що зазначена сума вже брала участь у податковому кредиті квітня 2011 року. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи Актом перевірки № 8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000122302 від 15.05.2012 року, яким було зменшено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 47059 грн.

Як вбачається з Акту №9815/15-2/13348532 від 13.12.2011 року про результати перевірки дотримання строків сплати узгодженого податкового зобов'язання відповідачем були зняті кошти в сумі 50438 грн., включені позивачем до податкового кредиту у квітні 2011 року у зв'язку з ненаданням під час перевірки податкових накладних, що дають право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Також, з вказаного акту вбачається, що податкове зобов'язання підприємством було узгоджене 07.11.2011 року та сплачене 21.11.2011 року.

Таким чином, вказані кошти фактично не брали участі у формуванні податкового кредиту за квітень 2011 року.

Відповідно до абзацу третього пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Позивачем до позовної заяви додано копії податкових накладним від постачальників ТзОВ «Камаз-Транс-Сервіс» (ПН № 455 від 26.04.211 року), ТзОВ «АМВ Сервіс» (ПН №38 від 12.04.2011 року), ПП «Мега-Оіл» (ПН №20 від 01.04.2011 року, №21 від 05.04.2011 року, №51 від 08.04.2011 року, №52 від 13.04.2011 року, №56 від 15.04.2011 року), що дають право на віднесення сум ПДВ в розмірі 50438 грн. до податкового кредиту, яким останній скористався у грудні 2011 року.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що включення підприємством до податкового кредиту грудня 2011 року ПДВ коштів на загальну суму 50438 грн. здійснено у відповідності до положень чинного податкового законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи ту обставину, що висновки Луцької ОДПІ про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є необґрунтованими, непідтвердженими належними та допустимими доказами та свідчать про неправильне застосування норм чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення від №0000122302 від 15.05.2012 року є протиправним.

На підставі вищевикладеного, відповідач - суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого рішення і не надав суду належних доказів, тому за таких обставин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0000122302 від 15.05.2012 року підлягає до скасування.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000122302 від 15.05.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Сента» сплачений судовий збір в сумі 470 (чотириста сімдесят) гривень 59 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі 04 вересня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ф.А. Волдінер