Постанова № 25892873, 28.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2012 р. (10:24) Справа №2а-4717/09/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Марущенко О.О.,

за участю:

представника позивача - Мухтарової Е.Б., довіреність № 2230/09-5 від 27.03.2012 року,

відповідача - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 14395,44 грн. заборгованості,

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 14395,44 грн. заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.04.2011 року по справі № 2а-4717/09/4/0170 Управлінню Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК 26.08.2011 року звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2011 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду від 12.03.2010 року по справі № 2а-6868/09/5/0170, якою суд керувався при прийнятті рішення у справі № 2а-4717/09/4/0170.

Натомість, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим № 2а-7382/11/0170/1 від 18.08.2011 року Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування рішень № 102 від 04.02.2009 року та № 110 від 06.02.2009 року. При цьому, рішення № 102 від 04.02.2009 року та № 110 від 06.02.2009 року є підставою для стягнення з відповідача заборгованості у даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.08.2011 року провадження по справі № 2а-4717/09/0170/5 відкрито за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.2011 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-7382/11/0170/1 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про визнання протиправним та скасування рішень про застосування фінансових санкцій № 110 від 06.02.2009 року та № 102 від 04.02.2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.06.2012 року провадження по справі поновлено з 14.08.2012 року.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 28.08.2012 року, наполягав на задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись як на істотну обставину на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим № 2а-7382/11/0170/1 від 18.08.2011 року.

Відповідач проти заяви Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим заперечував, посилаючись на те, що страхові внески за 2004,2005,2006,2007 та 2008 роки ним повністю сплачені. Крім того, відповідачем було зазначено про те, що Пенсійним фондом при нарахуванні фінансових санкцій не були враховані положення ст. 250 Господарського кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.04.2011 року, яка переглядається за нововиявленими обставинами, Управлінню Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 14395,44 грн., нарахованих на підставі рішень № 110 від 06.02.2009 року та № 102 від 04.02.2009 року.

Як вбачається зі змісту постанови, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стала та обставина, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2010 року по справі № 2а-6868/09/5/0170 було визнано протиправними та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про застосування фінансових санкцій № 110 від 06.02.2009 року та № 102 від 04.02.2009 року.

Проте, в подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2011 року постанову Окружного адміністративного суду від 12.03.2010 року по справі № 2а-6868/09/5/0170 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим № 2а-7382/11/0170/1 від 18.08.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування рішень № 102 від 04.02.2009 року та № 110 від 06.02.2009 року.

Статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави перегляду за нововиявленими обставинами постанов або ухвал суду, які набрали законної сили. Зазначена стаття містить вичерпний перелік таких підстав, який розширеному тлумаченню не підлягає.

З аналізу наведеної статті вбачається, що підставою для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами може бути тільки відкриття таких обставин, які раніше не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою та які, якщо вони були б відомі суду під час вирішення справи, суттєво вплинули б на висновки суду щодо прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 1 ч.1 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Приймаючи до уваги зазначене вище, враховуючи, що постанову Окружного адміністративного суду АР Крим № 2а-7382/11/0170/1 від 18.08.2011 року було прийнято після ухвалення рішення у цій справі, суд вважає дану обставину істотною та достатньою для перегляду постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.04.2011 року за нововиявленими обставинами.

Розглянувши надану Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення з урахуванням наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон).

Згідно із ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону визначає, що суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема Пенсійний фонд і страхувальники.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 3 статті 15 Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. (ч. 2 ст. 106 Закону).

Частиною 9 ст. 106 Закону передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 13 ст. 106 Закону встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

На підставі зазначеного вище, Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим 06.02.2009 року прийнято рішення № 110 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 7141,86 грн. за несвоєчасне надання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 та 2007 роки по формі «додаток 25».

Заперечуючи проти застосування фінансових санкцій, відповідачем було вказано на те, що страхові внески за 2004,2005,2006,2007 та 2008 роки ним повністю сплачені.

Однак, суд зазначає, що підставою для притягнення відповідача до відповідальності не є несвоєчасна сплата страхових внесків. Підставою є несвоєчасне надання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 та 2007 роки по формі «додаток 25».

Відповідачем, в порядку ст. 71 КАС України не було надано суду доказів своєчасного надання вказаних звітних документів до Пенсійного фонду.

Відтак, суд вважає правомірним застосування до відповідача фінансових санкцій у відповідності до положень статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 7141,86 грн.

Крім того, рішенням № 102 від 04.02.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим до відповідача застосовані фінансові санкції за несвоєчасне надання відомостей до системи персоніфікованого обліку за 2005,2006 та 2007 роки у розмірі 7253,58 грн.

Необхідність представлення до системи персоніфікованого обліку відомостей страхувальниками на час прийняття рішення № 102 від 04.02.2009 року була передбачена постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6, якою затверджено Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Підпунктом 1 пункту 1.3 вказаної постанови передбачалось, що страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, які б вказували на своєчасне подання відповідачем до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за 2005,2006 та 2007 роки, суд вважає правомірним застосування до нього фінансових санкцій у розмірі 7253,58 грн.

При цьому, суд зазначає, що згідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У зв'язку з цим, до вказаних правовідносин не застосовуються положення ст. 250 Господарського кодексу України, яка передбачає шестимісячний строк давності для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Вказана позиція викладена, зокрема в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.05.2011 року по справі № 2а-9991/4689/11 та від 03.03.2011 року у справі №К-37547/10.

Що стосується заперечень відповідача про застосування до нього відповідальності у вигляді штрафних санкцій за одне й те саме порушення двічі, то суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, рішенням № 110 від 06.02.2009 року до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 7141,86 грн. за несвоєчасне надання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2006 та 2007 роки по формі «додаток 25».

В той час, як підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 7253,58 грн. на підставі рішення № 102 від 04.02.2009 року є несвоєчасне надання відомостей до системи персоніфікованого обліку за 2005, 2006 та 2007 роки.

Отже, до відповідальності відповідача притягнуто за різні правопорушення, що мають різну правову природу.

Відтак, доводи відповідача щодо порушення ст. 61 Конституції України є безпідставними.

Перелічені вище обставини щодо правомірності притягнення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до відповідальності у вигляді фінансових санкцій на підставі рішень № 102 від 04.02.2009 року та № 110 від 06.02.2009 року також були встановлені постановою Окружного адміністративного суду АР Крим № 2а-7382/11/0170/1 від 18.08.2011 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 року.

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній , цивільній або господарській справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи, або особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Враховуючи зазначене, обставини щодо правомірності застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 14395,44 грн. на підставі рішень № 102 від 04.02.2009 року та № 110 від 06.02.2009 року є такими, що не потребують додаткового доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, станом на день розгляду справи заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 14395,44 грн. сплачена не була.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заява Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про перегляд постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.04.2011 року по справі № 2а-4717/09/4/0170 за нововиявленими обставинами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 28.08.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 03.09.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167,253 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.04.2011 року у адміністративній справі № 2а-4717/09/4/0170 задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.04.2011 року у адміністративній справі № 2а-4717/09/4/0170 скасувати.

3. Прийняти нову постанову.

4. Адміністративний позов задовольнити повністю.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (95000, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1; відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі АР Крим (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова,10; ЄДРПОУ 22300458) 14395,44 грн. заборгованості.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.