Постанова № 25891222, 04.09.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р.Справа № 5017/2170/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Журавльова О.О.

суддів: Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Форостян С.Г., за довіреністю №ЮР-2/2012 від 23.08.2012р.

від відповідача: Королік В.В., за довіреністю від 04.06.2012р.

Коваль В.В., за довіреністю від 04.06.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліберті Л"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 27 липня 2012 року

по справі №5017/2170/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СМ і Ко"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліберті Л"

про стягнення 911050,70 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „СМ і Ко" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліберті Л" про стягнення 911050,70 грн., з яких 896792,89 грн. основного боргу, 8250,49 грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, 3316,91 грн. 3% річних та 2690,41 грн. інфляційних.

Одночасно з поданням позовної заяви ТОВ „СМ і Ко" заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а саме: накладення арешту на належні відповідачу грошові суми у розмірі позовних вимог, що знаходяться на банківських рахунках відповідача та на майно, а саме: на автомобіль „Ssang Yong" держ. номер ВН 6161 ВС. Вказане клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову позивач обґрунтовано тим, що між ТОВ „СМ і Ко" та ТОВ „Ліберті Л" укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №11-04 від 10.11.2010р., за умовами якого позивачем у травні 2012 року були виконані підрядні роботи на загальну суму 3060632,40 грн., між тим, відповідач свої зобов'язання у частині оплати не виконав належним чином, а саме розрахунки проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість, при цьому позивач неодноразово звертався до ТОВ „Ліберті Л" з вимогою про погашення існуючої заборгованості, між тим, як зазначає позивач, виконані ТОВ „СМ і Ко" підрядні роботи так і залишились неоплаченими відповідачем.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27 липня 2012 року позовну заяву ТОВ „СМ і Ко" було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5017/2170/2012.

Водночас 27.08.2012р. ухвалою господарського суду Одеської області у справі №5017/2170/2012 (суддя Невінгловська Ю.М.) частково задоволено клопотання ТОВ „СМ і Ко" про вжиття заходів до забезпечення позову: з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках відповідача, в межах суми позову в розмірі 911050,70 грн. При винесенні ухвали суд першої інстанції керувався вимогами ст.ст. 66, 67 ГПК України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач -ТОВ „Ліберті Л" звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 27 липня 2012 про забезпечення позову по справі №5017/2170/2012, з посиланням при цьому на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що призвело до винесення неправомірної ухвали.

За доводами скаржника спірне будівництво здійснюється за рахунок залучених коштів, арешт рахунків відповідача зупинить спірне будівництво, що приведе до неможливості виконання своїх зобов'язань перед інвесторами та третіми особами та значно відтягне термін отримання людьми квартир та не дозволить здійснювати розрахунки з іншими добросовісними підрядниками, які здійснюють певні види будівельних робіт, що в свою чергу призведе до виникнення штрафних санкцій та негативно відобразиться на репутації відповідача. Окрім того, скаржник зазначив, що у ТОВ „Ліберті Л" та ТОВ „СМ і Ко" неодноразово виникали суперечності стосовно фактичних об'ємів виконаних робіт та їх вартості.

У судових засіданнях представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ТОВ „СМ і Ко") у судових засіданнях надав пояснення, відповідно до яких відповідач просив оскаржувану судову ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши представників сторін, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вже було зазначено вище, ТОВ „СМ і Ко" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліберті Л" про стягнення 911050,70 грн., з яких 896792,89 грн. основного боргу, 8250,49 грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, 3316,91 грн. 3% річних та 2690,41 грн. інфляційних.

В додаток до позовної заяви позивачем (ТОВ „СМ і Ко"), зокрема, надано до суду копії договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №11-04 від 10.11.2010р., додаткову угоду №1 від 30.03.2012р. до вказаного договору, довідки про вартість виконаних робіт за травень 2012р., акти приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012р.

Вимогами ст. 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Пунктами 1, 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За умовами п.п.1.1, 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову" забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача і полягає у вжитті судом заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення. Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Із матеріалів справи випливає, що предметом позовних вимог ТОВ „СМ і Ко" є стягнення з ТОВ „Ліберті Л" 911050,70 грн., з яких 896792,89 грн. основного боргу, 8250,49 грн. штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, 3316,91 грн. 3% річних та 2690,41 грн. інфляційних.

Згідно з наявними у матеріалах справи довідками про вартість виконаних робіт за травень 2012р., актами приймання виконаних підрядних робіт за травень 2012р., підписаним представниками сторін, підписи яких скріплено печатками, ТОВ „СМ і Ко" було виконано певні роботи для ТОВ „Ліберті Л", заборгованість по оплаті яких із відповідним нарахуванням на них штрафних санкцій та відсотків річних і склала предмет позову.

При цьому відповідачем наявна заборгованість не визнається, в т.ч. з пояснень представника відповідача випливає, що відповідач відмовляється оплачувати борг, та просить не накладати арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ „Ліберті Л", оскільки це зупинить спірне будівництво, приведе до неможливості виконання зобов'язань відповідача перед інвесторами та третіми особами, відтягне термін отримання людьми квартир та не дозволить здійснювати розрахунки з іншими добросовісними підрядниками, які здійснюють певні види будівельних робіт.

Між тим, слід зазначити, що оскаржуваною ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2012р. з метою забезпечення позову накладено арешт не на всі грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ „Ліберті Л", а лише на грошові кошти в межах суми позову в розмірі 911050,70 грн., стягнення якої є предметом позову ТОВ „СМ і Ко", окрім того, місцевим господарський судом також обґрунтовано відмовлено у накладенні арешту на майно відповідача, а саме: на автомобіль „SsangYong" державний номер ВН 6161 ВС.

З зазначених підстав є необґрунтованим посилання скаржника на те, що оскаржена ним ухвала суду про забезпечення позову здійснить зупинення спірного будівництва, приведе до неможливості виконання зобов'язань відповідача перед інвесторами та третіми особами, відтягне термін отримання людьми квартир та не дозволить здійснювати розрахунки з іншими добросовісними підрядниками, які здійснюють певні види будівельних робіт, адже вимоги заявника (ТОВ „СМ і Ко") щодо забезпечення позову у розумінні ст.ст. 66, 67 ГПК України є цілком розумними, обґрунтованими та адекватними, при цьому адекватність накладення арешту на спірні грошові кошти відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Окрім того, відмова ТОВ „Ліберті Л" сплачувати позивачу будь-які грошові кошти, незважаючи на наявні в матеріалах справи документи, які свідчать про можливий борг відповідача за виконані роботи, разом з твердженням відповідача про те, що наявні у нього на рахунках грошові кошти потрібні йому для розрахунків з іншими особами та інвесторами, свідчить про те, що суд першої інстанції правомірно вважав в оскарженій ухвалі, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у майбутньому виконання рішення господарського суду, оскільки ТОВ „Ліберті Л" здійснює господарську діяльність та може під час розгляду справи розпорядитися спірними грошовими коштами.

Таким чином місцевий господарський суд згідно з ст.ст. 66, 67 ГПК України правомірно наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ „Ліберті Л", відкритих для нього у відповідних установах банків, в межах суми позову в розмірі 911050,70 грн.

Щодо доводів скаржника стосовно того, що між сторонами по справі неодноразово виникали суперечності стосовно фактичних об'ємів виконаних робіт та їх вартості, в обґрунтування вказаних доводів відповідачем не надано жодних доказів в розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України, водночас з матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт підписані представником відповідача та скріплені печаткою без заперечень та зауважень.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що оскарженою ухвалою суду не порушуються права скаржника з підстав, зазначених вище.

За таких обставин суд першої інстанції не порушив норми процесуального права, приймаючи оскаржену ухвалу, в зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування, а отже апеляційну скаргу ТОВ „Ліберті Л" слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 27 липня 2012 року у справі №5017/2170/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліберті Л" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 06 вересня 2012 року.

Головуючий суддя О.О. Журавльов Судді М.В. Михайлов А.І. Ярош