Рішення № 25891045, 04.09.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року справа № 5020-752/2012

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (ідентифікаційний код 01073828, 49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108)

в особі Відокремленого структурного підрозділу "Кримська дирекція залізничних перевезень" (95006, м. Сімферополь, вул. Павленка, 34, ідентифікаційний код 01074868)

до Приватного акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" (ідентифікаційний код 30628382, 99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2Г)

про стягнення 31165,44 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

позивача: Мотова С.П. - представник, довіреність № 27 від 01.01.2012; Бабаджанова Н.М. -представник, довіреність № 214 від 01.01.2012;

відповідача (ПАТ "Стівідорна компанія "Авліта"): Фрідман В.О. -представник, довіреність № 2 від 03.01.2012; Майстренко І.Є. -представник, довіреність № 1 від 03.01.2012;

Суть спору:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Кримська дирекція залізничних перевезень" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" про стягнення 31165,44 грн. за користування вагонами.

Ухвалою від 05.07.2012 позовну заяву прийнято судом.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами у справі укладено договір № ПР/М-10-4/274-1563Нюдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії, в січні 2012 року на адресу ПАТ "Стівідорна компанія "Авліта" надходив вантаж -кукурудза, однак 22.01.2012 у зв`язку з неможливістю приймання вантажу вантажовласником і відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, позивачем були видані накази про затримку вагонів, оформлені акти про затримку вагонів, передані повідомлення про затримку вагонів на адресу ПАТ "Стівідорна компанія "Авліта".

Керуючись статтею 119 Статуту залізниць України, пунктами 12, 13 Правил користування вагонами та контейнерами, позивач просить суд стягнути на його користь 31165,44 грн.

Представники відповідача у судових засіданнях 02.08., 08.08., 04.09.2012 з доводами позовних вимог не погодились, надали відзив на позов, письмові пояснення в яких посилаються на повідомлення про готовність прийняти вагони до вивантаження. Також відповідачі зазначають про недотримання форми Акту, який є підставою для матеріальної відповідальності вантажоотримувача, зокрема, відсутні підписи на Актах начальника станції «Мекензиевы горы»та Кримської дирекції залізничних перевезень, а самі Акти № 14, 15 від 22.01.2012 не підтверджують обґрунтованості затримки вагонів.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

05.08.2010 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" -Залізниця, та Закритим акціонерним товариством "Стівідорна компанія "Авліта" (на даний момент ПАТ "Стівідорна компанія "Авліта" ) -Власник колії, було укладено договір № ПР/М-10-4/274-1563Нюдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта", яка примикає до станції Мекензієві гори Придніпровської залізниці.

Відповідно до пункту 13 вказаного договору Власник колії сплачує Залізниці:

- плату за користування вагонами -згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у Тарифному керівництві № 1;

- збір за подачу та збирання вагонів по таблиці № 1 і таблиці № 2 Тарифного керівництва № 1;

- збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) -у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки - згідно з Правилами зберігання вантажів;

-інші збори і плати за маневрову роботу, додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для Власника колії - згідно з діючими нормативними документами;

-за вагони, що з вини власника не вивантажені до середньодобової переробної спроможності, встановленої пунктом 10 цього договору і простоюють на станції Мекензієві Гори та на підходах до неї нараховується плата за користування вагонами з оформленням актів форми ГУ-23, ГУ-23а.

Також між сторонами у справі було укладено договір № ПР/4ТХ-06-708-НЮ-179 від 27.03.2006 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с.30-36).

Позивач посилається на той факт, що в січні 2012 року на адресу АТ СК «Авліта»надходив вантаж-кукурудза, з 22.01.2012, у зв'язку з неможливістю приймання вантажу вантажовласником і відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення та відповідно до п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, ДП «Придніпровська залізниця» були видані накази про затримку вагонів № 18, 11.

Також позивач посилається на оформлення, відповідно до пункту 10 Правил користування вагонами та контейнерами, станціями затримки -«Острякове»актів про затримку вагонів форми ГУ-23, а станцією призначення -«Мекензієві Гори»передані повідомлення про затримку вагонів на адресу АТ СК «Авліта».

Як зазначає позивач, затримка вагонів на підходах до станції «Мекензієві Гори»виникла не з вини Залізниці, а з вини АТ СК «Авліта», у зв'язку з відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення та зайнятості фронтів вивантаження одержувача ЗАТ СК «Авліта».

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді.

Відповідно до пунктів 6, 8-9 Правил користування вагонами і контейнерами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2012, у зв'язку з неможливістю приймання вантажу вантажовласником і відсутністю технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення ДП «Придніпровська залізниця»були складені Акти загальної форми № 7 та № 10, видані накази про затримку вагонів № 18, 11 (а.с.12, 15-16 18).

З матеріалів справи також вбачається, що згідно з пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами, були складені Відомості плати за користування вагонами Форми ГУ-46 № 26019015, 26019016, 26019017, 26019020, 26019022, 28019025, 25019007, 25019008, 25019009, 25019010, 25019012 згідно яких провадиться облік часу користування вагонами і контейнерами та нараховується плата за користування ними (а.с.50-60).

Відповідно до пунктів 12-13 Правил користування вагонами і контейнерами, розмір нарахованої плати за користування вагонами склав всього 31165,44 грн., які суд вважає такими, що підлягають стягненню.

При цьому, надаючи оцінку доводам відповідача, викладеним у відзиві на позов та поясненнях, суд виходить з наступного.

Так, відповідач посилається на те, що в акті загальної форми № 7 від 23.01.2012, акті про затримку вагонів № 1 від 22.01.2012, повідомленні № 1, наказі № 11 від 22.01.2012 зазаначено ТОВ «Авліта», а не АТ СК «Авліта». В той же час, відповідачем не представлено суду доказів існування за місцем отримання вантажу інших юридичних осіб з назвою «Авліта». Тому, суд вважає відсутніми підстави стверджувати про невідомість вантажоотримувача. Крім того, на адресу АТ СК «Авліта»було направлено повідомлення про затримку вагонів з вірно зазначеними даними (а.с.13-14, 22-23).

Відповідно до пункту 10 Правил користування вагонами та контейнерами, облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, зазначені в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів»(додаток 5) на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачу передається лише копія повідомлення про затримку вагонів, де було зазначено вірні дані, а саме АТ СК «Авліта».

Відповідач також посилається на неточності в наказі № 18 від 23.01.12, де вказані вагони: головний - 95358701, хвостовий - 95756318, та в повідомленні № 2 про затримку вагонів, де вказані вагони: головний - 95532156, хвостовий 95455135.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено, що дійсно - в наказі № 18 від 23.01.12 вказані вагони: головний 95358701, хвостовий 95756318. В той же час, вказаний наказ є бланком відповідно до додатку 4 до пункту 9 Правил користування вагонами і контейнерами.

Позивачем надано суду для долучення до матеріалів справи книгу реєстрації наказів про затримку вагонів, в якій містяться дані про накази щодо затримки вагонів із зазначенням прізвища і підпису начальника. Із змісту представленої книги вбачається, що наказ записаний правильно - із зазначенням вагонів: головний 95532156, хвостовий 95455135 (а.с.88-90).

Посилання відповідача на те, що в акті № 10 від 23.01.2012 та в акті № 7 від 23.01.2012 не вказані номера затриманих вагонів, суд вважає безпідставними, оскільки фактично номера вагонів вказані на зворотному боці, про що зазначено у актах у графі «вагон, контейнер №»(а.с.12 -зворот, а.с.18-зворот).

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що вантажоодержувачу має передаватись копія повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин, після його отримання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 10 Правил користування вагонами та контейнерами, встановлено, що станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Із змісту пункту 5 договору № ПР/М-10-4/2741563Нюдч від 05.08.2010 вбачається, що повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються товарним касиром станції Мекензієві Гори по телефону 92-64-91, 92-64-75 диспетчеру бази, не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної передачі (здачі) вагонів з обов`язковою реєстрацією в Книзі повідомлень форми ГУ-2.

В той же час, судом встановлено дотримання позивачем наведених вище вимог. Так, з матеріалів справи вбачається, що Залізницею наказ № 11 було видано о 19.00 год., а повідомлення про затримку було передано о 19.55 год.

Також суд не погоджується з доводами відповідача про недотримання позивачем вимог щодо складання Актів загальної форми - стосовно необхідності підписання такого акту не менш, як двома особами, оскільки такі твердження спростовуються фактичними обставинами.

Що стосується посилань відповідача на пункт 13 договору № ПР/М-10-4/274-1563НЮдч від 05.08.2010 щодо відсутності зобов'язання сплачувати плату за користування вагонами, то суд не може погодитись з даними посиланнями, оскільки вказаним пунктом договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками наведеними у Тарифному керівництві № 1.

Посилання відповідача на листи від 22.01., 23.01.2012 суд приймає до уваги, однак зазначає, що самі листи, за відсутності доказів, підтверджуючих викладені в листах обставини, не можуть безумовно свідчити про здатність приймати затримані залізницею вагони (а.с.76-77).

Стаття 121 Статуту залізниць України встановлює, що вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Пунктом 16 Правил користування вагонами та контейнерами закріплено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки користування вагонами (контейнерами), цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач в даному випадку не представив суду доказів наявності підстав для звільнення його від обов`язку оплати за користування вагонами.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Кримська дирекція залізничних перевезень" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" (ідентифікаційний код 30628382, 99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2Г) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (ідентифікаційний код 01073828, 49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108) плату за користування вагонами в сумі 31165,44 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" (ідентифікаційний код 30628382, 99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2Г) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (ідентифікаційний код 01073828, 49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.09.2012

Суддя підпис Погребняк О.С.