Рішення № 25890863, 04.09.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.12 Справа № 9/5014/1974/2012

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Повного товариства "Ареф'єв і К", м. Луганськ

до Луганської міської ради, м. Луганськ

про стягнення 308 175 грн. 20 коп.

в присутності представників:

від позивача -Андреєва О.М., дов. б/н від 01.06.12,

від відповідача -не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач звернувся з позовом, у якому просить стягнути з відповідача суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 308 175,20 грн.

У подальшому позивач заявою про уточнення позовних вимог визначив, що заявлена сума складається з:

- 153048,0 грн. грошових коштів, отриманих за договором купівлі-продажу шляхом викупу нежитлового приміщення,

- 155127,20 грн. -шкода, завдана відповідачем.

Відповідач, Луганська міськрада, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника, яке судом задовольняється.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, вислухавши доводи представника позивача та позицію відповідача, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні підстави відповідності за завдану майнову шкоду містяться у параграфі 1 глави 82 ЦК України.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з цієї норми, для настання негативних наслідків для відповідачів за цим позовом необхідна наявність складу правопорушення, а саме:

· наявність шкоди;

· протиправна поведінка заподіювача шкоди;

· причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача;

· вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

Судом встановлено, що 01 січня 2006 року на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міськради № 366/15 від 05.12.05 між позивачем та виконкомом було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1/06-А, згідно з яким позивач отримав у користування нерухоме майно площею 124,5 кв. м., що розташоване за адресою: м. Луганськ, кв-л Луганський, 13-а (другий поверх).

24 березня 2006 року міською радою було прийняте рішення № 42/6 про приватизацію нежитлового приміщення за вказаною адресою, у зв'язку з чим між позивачем та уповноваженим органом ради -управлінням комунального майна 19 вересня 2006 року був укладений в нотаріальний спосіб договір купівлі-продажу шляхом викупу нежитлового приміщення № 2 за вказаною адресою.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.09.08 по справі № 2а-1996/08 рішення виконкому Луганської міськради № 366/15 від 05.12.05 про передачу нежитлового приміщення позивачу, ПТ "Ареф'єв і К", визнане недійсним через порушення виконкомом порядку укладення та розірвання договорів оренди, встановлених ст.ст. 9, 26 та 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Крім того, постановою Київського господарського суду по справі № 30/593-А від 12.03.07 рішення Луганської міськради від 24.03.06 № 42/6 в частині включення до переліку об'єктів, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Луганська та підлягають продажу шляхом викупу орендарем -ПТ "Ареф'єв і К" стосовно спірного приміщення визнано недійсним, оскільки на момент прийняття цього рішення майно не було власністю громади м. Луганська.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.08.07 по справі № 16/565пд договір купівлі-продажу від 19.09.06, укладений між позивачем, ПТ "Ареф'єв і К", та відповідачем було визнано недійсним.

Таким чином, у судовому порядку було встановлено, що відповідачем, Луганською міськрадою, були допущені порушення, які призвели до визнання договору оренди № 1/06-А від 01.01.06 та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.09.06.

У подальшому, рішенням Артемівського райсуду м. Луганська від 01.03.11 був визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 13.11.06, укладений між позивачем, ПТ "Ареф'єв і К", та Ареф'євим В.В.

На підставі ст. 35 ГПК України факти щодо порушення відповідачем законодавства щодо передачі нежитлового приміщення, яке є предметом розгляду у цій справі, доведені відповідними судовими рішеннями та не потребують доведення знову.

Вказане приміщення повернуто у власність відповідача, разом з тим позивачем була внесена плата за це приміщення на підставі договору купівлі-продажу в сумі 153048,0 грн., яка позивачу на цей час не повернена.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку з укладенням недійсного правочину другій стороні або третім особам спричинені збитки, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з експертною оцінкою, яка була проведена відповідачем, вартість одного квадратного метру площі приміщення складає 2400 грн., вартість приміщення складає 298800 грн.

Під час приватизації нерухомого майна позивачем понесені такі витрати:

· сплата державного мита за нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в розмірі 1% в сумі 1530 грн.;

· сплата збору до Пенсійного фонду України в розмірі 1% в сумі 1530 грн.;

· сплата благодійного внеску в сумі 5000 грн., що було обов'язковою умовою приватизації нежитлового приміщення;

· комісійний збір АБ "Брокбіснесбанк" в сумі 1550,10 грн. за оплату вартості приміщення за квитанцією № 9707 від 20.09.06;

· оплата послуг КП "Бюро технічної інвентаризації" в сумі 11,84 грн. згідно з актом виконаних робіт від 01.11.06;

· оплата заяви про включення об'єкта нерухомості до переліку об'єктів, що підлягають приватизації в сумі 8,50 грн.

Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди, спричиненої відповідачем складає 308175,20 грн.

Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.

· відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами,

· відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" саме сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

· на підставі ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради,

· на підставі ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в т.ч. виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду тощо.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Щодо клопотання позивача про відстрочення виконання судового рішення за цією справою, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України відстрочення виконання судового рішення можливе лише за наявності виключних підстав, чого не довів позивач.

За клопотанням позивача судові витрати покладаються на сторони порівну.

На підставі викладеного, зважаючи на доведеність належними доказами цивільного правопорушення з боку відповідача у спричиненні заявленої шкоди, керуючись ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з позивача, Повного товариства "Ареф'єв і К", 91055, м. Луганськ, вул. Т. Шевченко, буд. 4, кв. 42, ід. код 32371848, на користь державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, ГУ ДКСУ в Луганській області, отримувач -УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО -37991503, код класифікації доходів 22030001 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206, судовий збір в сумі 2 013 грн. 50 коп.

3. Стягнути з відповідача, Луганської міської ради, 91000, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14, код , на користь позивача, Повного товариства "Ареф'єв і К", 91055, м. Луганськ, вул. Т. Шевченко, буд. 4, кв. 42, ід. код 32371848, суму відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 308 175,20 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 081 грн. 75 коп.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 06.09.12.

Суддя А.Г. Ворожцов