ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.09.12 Справа№ 5015/2299/12
Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Судова Вишня
до Відповідача: Городоцької районної державної адміністрації, м. Городок
за участю:
Третьої особи (на стороні Позивача)-1: Добрянської сільської ради Городоцького району Львівської області
Третьої особи (на стороні Відповідача)-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Городок
про визнання недійсним розпорядження.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: Несімко М.П. -представник;
від третьої особи № 1: не з'явився;
від третьої особи № 2: ОСОБА_4 -представник;
Сторонам роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
Суть спору: Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Городоцької районної державної адміністрації Львівської області з вимогою визнання недійсним прийнятого Відповідачем Розпорядження № 516 від 12.08.2003 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ОСОБА_2 для ведення товарного рибного господарства", оскільки зазначеним спірним актом порушено права Позивача, якому, Розпорядженням Городоцької РДА № 757 від 27.11.2007 року, вирішено передати земельну ділянку (ту, що за спірним Розпорядженням, надана ОСОБА_2) у довгострокову оренду для ведення товарного рибного господарства.
Обставини справи: Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.12р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. та рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2011р. у справі №5015/5977/11, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Автоматизованою системою документообігу суду, справі присвоєно новий номер-№5015/2299/12 та визначено суддю Пазичева В.М. для розгляду даної справи.
Ухвалою від 11.06.12р. суддею Пазичевим В.М. задоволено самовідвід.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Запотічняк О.Д. для подальшого розгляду справи.
Ухвалою від 14.06.12р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.06.12р.
В судове засідання з'явився представник третьої особи на стороні відповідача, надав письмові пояснення по суті спору та документи, які витребовувались судом.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, вимог ухвали суду від 14.06.12р. не виконала, подала заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з її хворобою та просила суд не розглядати справу без її участі.
Відповідач та третя особа на стороні позивача не забезпечили явки уповноважених представників в судове засідання, причин неявки не повідомили, вимог ухвали суду від 14.06.12р. не виконали.
Розгляд справи було відкладено на 07.08.12р.
В судовому засіданні 07.08.12р. розгляд справи було відкладено до 14.08.12р.
В судових засіданнях позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить суд їх задоволити з підстав зазначених в позовній заяві та матеріалах справи, та визнати недійсним Розпорядження відповідача № 516 від 12.08.2003 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ОСОБА_2 для ведення товарного рибного господарства".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зазначеним спірним актом порушено права Позивача, якому, Розпорядженням Городоцької РДА № 757 від 27.11.2007 року, вирішено передати спірну земельну ділянку у довгострокову оренду для ведення товарного рибного господарства.
Також позивач посилається на порушення допущені відповідачем при прийнятті спірного Розпорядження.
Зокрема, позивачка зазначає, що на момент прийняття Розпорядження №516, земельна ділянка (площа -20,04 га; розташована на території Добрянської сільської ради) знаходилась в оренді (строком на 5 років) у Фізичної особи ОСОБА_2 відповідно до Договору від 27.03.1999 року, укладеного із Добрянською сільською радою (на підставі Рішення № 46 від 26.03.1999 року), а відтак у Районної адміністрації, без проведення вилучення земельної ділянки у користувача, були відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо розпорядження спірною землею, яка фактично вільною не була, та передання даної земельної ділянки в оренду.
Позивач також вважає, що відповідачем порушено вимоги ст.ст. 25, 62 ЗУ "Про землеустрій" та ст. 123 (п. 6) ЗКУ, так як затверджено проект відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 без попереднього отримання висновку обов'язкової державної експертизи. Відповідачем не дотримано вимог Постанови КМУ № 1531 від 11.10.2002 року щодо обов'язкового проведення експертної грошової оцінки землі.
Окрім того, позивач звертає увагу на те, що Районною державною адміністрацією перевищено межі своєї компетенції, так як порушено норми ЗУ "Про оренду землі"(ст. 3) та ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до яких, при прийнятті спірного Розпорядження, обов'язковим було попереднє погодження питання землекористування із Добрянською сільською радою (на території якої знаходиться земельна ділянка), яка приймає відповідне рішення виключно на сесії.
Також позивач посилається на те, що Відповідачем, при затвердженні проекту відведення земельної ділянки, не дотримано також вимог щодо обов'язкового перенесення проекту у натурі (відвід Підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки на місцевість -не здійснювався).
Відповідачем подано письмові Пояснення по суті позовних вимог, де зазначено про їх визнання та наявність підстав для їх задоволення, оскільки, при прийнятті спірного Розпорядження № 516, не дотримано вимог ст.ст. 25, 62 ЗУ "Про землеустрій", ст. 123 (п. 6) ЗКУ щодо отримання обов'язкового попереднього висновку державної землевпорядної експертизи. Крім цього, зазначено факт відсутності виносу проекту відведення землі у натурі(на місцевість), а також -про прийняття спірного Розпорядження стосовно земельної ділянки, яка перебувала у користуванні (Фізичної особи ОСОБА_2).
Третя особа-1 (на стороні Позивача), Добрянська сільська рада, надала Відзив на позов, у якому зазначено про наявність підстав для задоволення заявленої вимоги, оскільки, при прийнятті Розпорядження № 516, порушено норми чинного законодавства.
Третя особа-2 (на стороні Відповідача), Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, надав (письмово) Заперечення стосовно позовних вимог, зазначаючи про їх безпідставність:
- Позивачем пропущено строк позовної давності (загальний трирічний строк), встановлений нормою ст. 257 ЦКУ, так як минуло більше 8 років з часу прийняття спірного Розпорядження, про яке Позивачу було відомо ще у травні місяці 2006 року, коли розпочалось, за усною домовленістю із Фізичною особою ОСОБА_2, фактичне користування ставом (для ведення товарного рибного господарства).
- Факт порушення спірним Розпорядженням (№ 516 від 12.08.2003 року) прав та інтересів Позивача -відсутній, так як на час його прийняття правові підстави для землекористування були наявними лише у Фізичної особи ОСОБА_2 (стосовно права Позивача на користування землею Відповідачем прийнято Розпорядження лише у 2007 році).
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
26.03.1999 року Добрянською сільською радою було прийнято Рішення № 46, відповідно до якого 27.03.1999 року, із Фізичною особою ОСОБА_2, було укладено Договір оренди земельної ділянки (на 5 років), що знаходилась за межами населених пунктів (площею 21,4 га), - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
31.03.2003 року Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області прийнято Розпорядження № 202, відповідно до якого надано згоду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на розроблення проекту відведення земель державного запасу, що знаходяться на території Добрянської сільської ради за межами населених пунктів, - для передачі в оренду (на 49 років) для ведення товарного рибного господарства.
При цьому, загальна площа земельної ділянки -21,6 га, з яких 21,4 га -під ставом, 0,2 га - під дамбою.
Розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації Львівської області № 516 від 12.08.2003 року затверджено проект відведення земельної ділянки площею 20,04 га та вирішено передати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 ділянку у користування (на умовах оренди) на 49 років, - для ведення рибного господарства.
23.08.2007 року Городоцькою районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №546 від 23.08.2007 року "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови Городоцької РДА № 516 від 12.08.2003 року", та розпорядження № 749 від 23.11.2007 року "Про внесення змін до розпорядження № 546 від 13.08.2007 року".
27.11.2007 року Городоцькою районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 757 "Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення товарного рибного господарства", яким спірну земельну ділянку передано позивачу в довгострокову оренду.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2009 року у справі №15/5, залишеним у відповідній частині без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2009 року визнано недійсними розпорядження Городоцької РДА Львівської області №546 від 23.08.2007 року "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови, Городоцької райдержадміністрації №516 від 12.08.2003 року "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ПП ОСОБА_2 для ведення товарного рибного господарства" та розпорядження Городоцької РДА №749 від 23.11.2007 року "Про внесення змін до розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації №546 від 23.08.2007 року".
Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України особа наділена правом на звернення до суду з вимогою визнати незаконними рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тобто, обов'язковою умовою визнання недійсним акта є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Окрім цього, кожна особа може захистити своє право у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захистити свій інтерес, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне Розпорядження Городоцької районної державної адміністрації № 516 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та передачу її в оренду ОСОБА_2 для ведення товарного рибного господарства" прийняте 12.08.2003 року.
Спірне розпорядження є ненормативним правовим актом, оскільки звернене до окремого суб'єкта, застосовується одноразово і після реалізації вичерпує свою дію. На підставі даного розпорядження відбулись юридичні події та факти, а саме було укладено договір оренди від 14.08.2003р.
Даний договір було визнано неукладеним згідно рішення господарського суду Львівської області від 11.06.09р. у справі 15/5.
Як уже зазначалося судом, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на наступні обставини:
- момент прийняття Розпорядження № 516, земельна ділянка (площа -20,04 га; розташована на території Добрянської сільської ради) знаходилась в оренді (строком на 5 років) у Фізичної особи ОСОБА_2, - відповідно до Договору від 27.03.1999 року, укладеного із Добрянською сільською радою (на підставі Рішення № 46 від 26.03.1999 року), а відтак у Районної адміністрації, без проведення вилучення земельної ділянки у користувача, були відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо розпорядження спірною землею, яка фактично вільною - не була.
- відповідачем порушено вимоги ст.ст. 25, 62 ЗУ "Про землеустрій" та ст. 123 (п. 6) ЗКУ, так як затверджено проект відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 без попереднього отримання висновку обов'язкової державної експертизи. Відповідачем не дотримано вимог Постанови КМУ № 1531 від 11.10.2002 року щодо обов'язкового проведення експертної грошової оцінки землі.
- районною державною адміністрацією перевищено межі своєї компетенції, так як порушено норми ЗУ "Про оренду землі"(ст. 3) та ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", відповідно до яких, при прийнятті спірного Розпорядження, обов'язковим було попереднє погодження питання землекористування із Добрянською сільською радою (на території якої знаходиться земельна ділянка), яка приймає відповідне рішення виключно на сесії.
- відповідачем, при затвердженні проекту відведення земельної ділянки, не дотримано також вимог щодо обов'язкового перенесення проекту у натуру (відвід Підприємцю ОСОБА_2 земельної ділянки на місцевість - не здійснювався).
Слід звернути увагу на те, що позивачка звернулася до суду за захистом свого права, яке виникло на підставі Розпорядження Городоцької районної державної адміністрації від 27.11.2007 року № 757 "Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для ведення товарного рибного господарства", яким спірну земельну ділянку передано позивачу в довгострокову оренду.
Позивачка вважає, що порушення чинного законодавства допущені Городоцькою РДА при прийнятті Розпорядження від 12.08.03р. №516 порушують її законні права, які виникли в 2007р. на підставі Розпорядження Городоцької районної державної адміністрації від 27.11.2007 року № 757, а саме порушення її прав вона вбачає у тому, що ОСОБА_2 покликаючись на розпорядження №516, звертається до суду за захистом свого порушеного права. Так, ОСОБА_2 заявлено позови до Городоцької РДА про спонукання до укладення договору оренди спірної земельної ділянки (справа №16/82), про скасування розпорядження від 27.11.07р. №727 (справа №5015/3748/11).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на час прийняття відповідачем 12.08.2003р. спірного розпорядження №516, у позивача жодних прав щодо користування зазначеною у ньому земельною ділянкою не виникало.
Таким чином, спірне розпорядження №516 на момент його прийняття не порушило жодних прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки станом на 12.08.2003р. у позивача були відсутні будь-які права щодо користування спірною земельною ділянкою, а порушення допущені відповідачем при прийнятті спірного розпорядження, мали бути усунені в порядку передбаченому чинним законодавством.
Слід також зазначити, що як в позовній заяві так і у доповненнях до позовної заяви позивачка стверджує, що саме третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 посилаючись на чинність розпорядження №516 від 12.08.03р. перешкоджає їй в реалізації наданого права на оренду спірної земельної ділянки, не визнає та оспорює її законний інтерес, який виник на підставі Розпорядження Городоцької районної державної адміністрації від 27.11.2007 року № 757.
Однак, ОСОБА_2 залучений до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог, жодних позовних вимог до ОСОБА_2 позивачка не ставить, а відтак твердження про те, що ОСОБА_2 перешкоджає їй реалізовувати свої права на підставі Розпорядження Городоцької районної державної адміністрації від 27.11.2007 року № 757 не беруться судом до уваги.
Суду не представлено також доказів, які підтверджують факт порушення прав позивачки відповідачем, а саме розпорядженням №516. Таким чином, оскільки із пояснень позивачки вбачається, що саме третя особа ОСОБА_2 порушує її права, слід зазначити, що ОСОБА_1 неправильно обрано спосіб захисту згідно ст. 16 ЦК України, на що звернено увагу Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.12р. при направленні справи на новий розгляд.
Щодо порушення законодавства при прийнятті відповідачем спірного розпорядження, про що зазначає позивачка, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до основних завдань місцевих державних адміністрацій належать:
- забезпечення виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;
- забезпечення дотримання законності і правопорядку, додержання прав і свобод
громадян;
Відповідно до ст.43 даного закону, акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Судом встановлено, що розпорядження Городоцької РДА від 23.08.07р. №546, яким було скасовано розпорядження від 12.08.03р. №516, було визнано недійсним Рішенням господарського суду Львівської області від 11.06.2009 року у справі №15/5, залишеним у відповідній частині без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2009 року.
Таким чином, у зв'язку з згаданими рішеннями суду, станом на червень 2009року чинними були розпорядження Городоцької РДА від 12.08.03р. №516 та від 27.11.2007 року № 757 про передачу в оренду спірної земельної ділянки двом різним суб'єктам, а відтак Городоцька РДА зобов'язана була привести свої акти у відповідність до чинного законодавства, не допустити виникнення з вини органу державної влади певних прав на оренду земельної ділянки у двох різних суб'єктів господарювання, однак такого зроблено не було, що й спричинило даний спір.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 16,21 ЦК України, ст.ст. 116,122,124 Земельного кодексу України, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача: Городоцької районної державної адміністрації, за участю
третьої особи (на стороні Позивача)-1: Добрянської сільської ради Городоцького району Львівської області, третьої особи (на стороні Відповідача)-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним розпорядження -відмовити.
2. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.09.2012р.
Суддя Запотічняк О.Д.
Судове рішення № 25890643, Господарський суд Львівської області було прийнято 04.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/2299/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: