Рішення № 25890508, 29.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/8607-2012

29.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго»

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі

24 223 грн. 96 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники

Позивача:

не з’явився;

Відповідача:

не з’явився

У судовому засіданні 29.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 24 223 грн. 96 коп. (22 722 грн. 94 коп. –основного боргу, 1 157 грн. 93 коп. – пені, 114 грн. 76 коп. –інфляційної складової боргу, 228 грн. 33 коп. –3 % річних).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/8607-2012, розгляд справи призначено на 18.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2012, на підставі ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 29.08.2012.

В судове засіданні 29.08.2012 представники сторін не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.12.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(«Енергопостачальною організацією», правонаступником якої являється позивач) та Колективним підприємством «Міжрегіональна компанія «Спеценерго»(Абонентом, відповідачем) укладено договір № 530036 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.2.1 Договору «Енергопостачальна організація», зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком № 1 до Договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Як вбачається з п. 2 наявного в матеріалах справи додатку № 4 до договору (Порядок розрахунків за теплову енергію), абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: вул. Товарна, 1, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Згідно п. 7 додатку № 4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов’язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.12.2011 по 01.04.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2012 склала 22 722 грн. 94 коп.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати за використану енергію не виконав, в зв’язку з чим, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 22 722 грн. 94 коп. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі –1 157 грн. 93 коп., інфляційну складову боргу у розмірі - 114 грн. 76 коп., 3% річних у розмірі - 228 грн. 33 коп.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7 додатку № 4 до Договору сторони визначили, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Перевіривши розрахунок позивача, який відповідає вимогам закону, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 157 грн. 93 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимога позивача про стягнення 3% річних визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

За перерахунком суду, розмір інфляційних збитків складає 107 грн. 71 коп. та підлягає стягненню в зазначеному розмірі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства «Міжрегіональна компанія «Спеценерго»(03680, м. Київ, вул. А.Барбюса, 13-Б; код ЄДРПОУ 05774309) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 22 722 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять дві) грн. 94 коп. –основного боргу, 1 157 (одна тисяча сто п’ятдесят сім) грн. 93 коп. –пені, 107 (сто сім) грн. 71 коп. –інфляційних збитків, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 33 коп. - 3% річних та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев’ять) грн. 02 коп.

3. В іншій частині позову –відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення 03.09.2012

Суддя А.М. Івченко