Рішення № 25890173, 29.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/70/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.12 Справа № 5009/2742/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 (69121, АДРЕСА_1)

про стягнення 9907 грн. 49 коп.

Суддя Н.А. Колодій

представники:

від позивача: Сарібекян Н.А., довіреність № 248 від 31.10.2011 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 9907,49 грн., які складаються з 9840,71 грн. основного боргу за спожиту електроенергію за договором № 10430 про постачання електричної енергії від 27.12.2007 р. та 66,78 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 20.07.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд призначено на 08.08.2012 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Ухвалою суду від 08.08.2012 р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 29.08.2012 р.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 625 ЦК України, Законі України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕЕ України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910), ст. ст. 20, 173, 174, 175, 188, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, юридичною адресою Приватного підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) є: 69121, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 5009/2742/12.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вирішення спору закінчено в судовому засіданні 29.08.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2007 р. ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (позивачем у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (відповідачем у справі) був укладений договір № 10430 про постачання електричної енергії з відповідними додатками до нього (далі за текстом -Договір).

За умовами договору позивач (Постачальник електричної енергії) прийняв на себе зобов'язання продавати електричну енергію відповідачу (Споживачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Споживач зобов'язався оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до положень ст. 26 Закону України "Про електричну енергію" та п. 5.1 Правил користування електричною енергією, які затверджені постановою НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 р. за № 1399/11679, в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910, (далі за текстом -Правила), споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та сплачувати обсяги електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідно пункту 2.3.4. договору відповідач зобов'язується оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 5 додатка 4 до договору, споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою додатка №5.1.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача.

Згідно п. 11 додатка до договору, споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунка або вимоги - доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжний документи на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Згідно п. 12 додатка до договору, якщо споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу - доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється Позивачем за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених п. 6 додатку № 5, без подальшого перерахунку.

Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Даний пункт договору повністю узгоджується з абз. 1 п. 6.39 Правил, яким передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Відповідно до п. 1.11 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N 28 від 31.07.96, зареєстрованих в Мін'юсті України 02.08.1996 р. за N 417/1442, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Пунктом 1.3 Правил, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Як свідчать матеріали справи, відповідач як споживач за договором взяті на себе згідно умов договору № 10430 від 27.12.2007 р. зобов'язання щодо сплати спожитої електричної енергії належним чином не виконав.

Позивачем надано розрахунок, згідно якого внаслідок ненадання відповідачем Актів про спожиту електричну енергію за листопад та грудень 2011 р., обсяг електричної енергії спожитої відповідачем було здійснено за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання згідно п. 6.39. Правил, п. 12 Додатка № 4 договору та таблиці № 1 додатку № 5 до договору, що склало за листопад 2011 р.- 4845 кВт/г на суму 5086,09 грн., за грудень 2011 р. -4522 кВТ/г на суму 4754,62 грн.

Свої обов'язки по оплаті спожитої електричної енергії відповідач не виконав, виставлені рахунки № 10430 від 07.12.2011 р. (на суму 5086,09 грн.) та від 05.01.2012 р. (на суму 4754,62 грн.) не оплатив, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 9840,71 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж у розмірі 9840,71 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити спожиту протягом спірного період електричну енергію не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 66,78 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 4.2.1 договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, споживач сплачує постачальнику пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення по день фактичної оплати

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок пені позивачем виконано вірно та підлягає стягненню в сумі 66,78 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 9907,49 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (69121, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926, на п/р із спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 9840 (дев'ять тисяч вісімсот сорок) грн. 71 коп. основного боргу. Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (69121, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926, на р/р № 260030231709 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 66 (шістдесят шість) грн. 78 коп. пені та 1609 (одна шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 03.09.2012 р.