Рішення № 25889488, 07.09.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

04.09.2012

Справа № 2011/6600/2012

2/2011/3744/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого -судді Лазюк С.В.

при секретарі -Гребінник А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство «Автоторгова група «Спецтехніка» про визнання права власності на нерухоме майно, суд

встановив:

До Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство «Автоторгова група «Спецтехніка», про визнання права власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, що належать ОСОБА_3, в порядку звернення стягнення за договором, що містить умови позики, поруки, іпотеки, укладеним 27 липня 2009 року між ОСОБА_1, ЗАТ «АТГ «Спецтехніка», ОСОБА_2, який визнано дійсним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2011р. у справі № 2-912/11, яке набрало законної сили, в рахунок сплати 3424000 гривень з повернення позики.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2011 року, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 січня 2012 року, визнано дійсним договір, що містить умови позики, поруки, іпотеки, укладений 27 липня 2009 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ЗАТ «АТГ «Спецтехніка». За зазначеним договором ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» отримало у власність від позивача грошові кошти в сумі 17600000 гривень, еквівалентній 2200000 доларів США, які зобов'язалось повернути до 25 березня 2010 року. На підтвердження отримання позики генеральним директором ЗАТ «АТГ «Спецтехніка»ОСОБА_2 видана розписка. В забезпечення повернення позики в частині, в сумі 3424000 гривень, еквівалентній 428000 доларів США, ОСОБА_2 передав в іпотеку власні квартири, гарантувавши, що квартири не будуть ним відчужені до повного повернення позики. Сторони погодили, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язання ОСОБА_1 як іпотекодавець має право звернути стягнення на передані в іпотеку квартири, в тому числі шляхом набуття квартир у власність згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя в порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Від нотаріального посвідчення договору сторона ухилилась, отже договір було визнано дійсним в судовому порядку на підставі ч.2 ст. 220 Цивільного кодексу України, наступне нотаріальне посвідчення договору законодавством не вимагається. 29 липня 2009 року ОСОБА_2 продав квартири, передані в іпотеку, ОСОБА_3, яка зареєструвала своє право власності в реєстрі прав власності на нерухоме майно.

ЗАТ «АТГ «Спецтехніка»позику вчасно не повернуло, ОСОБА_1 набув право звернути стягнення на предмет іпотеки і направив вимоги в адресу ОСОБА_2, ЗАТ «АТГ «Спецтехніка», ОСОБА_3, надавши тридцятиденний строк для усунення порушення та попередивши про звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимоги позивача залишились не виконаними. Вартість квартир визначена суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 і становить загалом 2072600 грн., що не перевищує суму позики, забезпеченої іпотекою.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву, в якій просив суд розглядати справу та проголошувати судові рішення без його особистої участі за участі представників: адвоката ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі наявних в справі матеріалів. Представники позивача в судове засідання з'явились, позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та дату судового засідання була повідомлена належним чином, надала до суду заяву про перенесення слухання справи у зв'язку з находженням її за межами міста Харкова, але відповідних доказів суду не надала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про перенесення слухання справи у зв'язку з травмою ноги.

Однак, суд вважає причини неявки у судове засідання відповідача ОСОБА_3 та представника третьої особі неповажними та спрямованими на затягування процесу розгляду справи та зловживанням відповідачем ОСОБА_3 та представником третьої особи своїми правами. Справа знаходиться у суді з березня 2012 року і неодноразово слухання справи відкладалося за заявами відповідачів, їх представників та неявкою у судові засідання (15.06.2012р., 09.07.2012р., 06.08.2012 р. та 04.09.2012р.).

З таких обставин суд вважає неявку відповідачів та представника третьої особи у судове засідання не поважними та за згодою представників позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Випадки звільнення від доказування визначені ЦПК України, зокрема в ч. 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням, у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2011 року у справі № 2-912/11, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 січня 2012 року у справі № 22-ц-279/2012р. і набуло чинності, визнано дійсним договір, який містить умови позики, поруки, іпотеки, укладений 27 липня 2009 року в місті Харкові між фізичною особою ОСОБА_1, Закритим акціонерним товариством «Автоторгова група «Спецтехніка»(код ЄДРПОУ 30884849) в особі генерального директора ОСОБА_2, фізичною особою ОСОБА_2 (далі за текстом -«договір»).

За умовами договору, ЗАТ «АТГ «Спецтехніка», позичальник, в особі генерального директора ОСОБА_2 отримало у власність від ОСОБА_1, позикодавця, грошові кошти готівкою в сумі 17600000 гривень, еквівалентній 2200000 доларів США, надалі іменовано «позика». На підтвердження отримання позики позичальником 27 липня 2009 року видана розписка, яка є доказом передання грошей ОСОБА_1 і їх отримання ЗАТ «АТГ «Спецтехніка». Позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві позику в повному обсязі в строк -25 березня 2010 року.

ОСОБА_2, іпотекодавець, в забезпечення виконання ЗАТ «АТГ «Спецтехніка»зобов'язання з повернення позики, в частині, в сумі 3424000 гривень, еквівалентній 428000 доларів США, передав в іпотеку ОСОБА_1, іпотекодержатель, власні квартири: 1. квартиру загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; 2. квартиру загальною площею 122,6 кв.м., житловою площею 77,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, далі іменовані «квартири»або «предмет іпотеки». ОСОБА_2 гарантував, що квартири не будуть ним відчужені до повного повернення позики позикодавцю.

Договором передбачено (п.п.4,5), що у випадку неналежного виконання ЗАТ «АТГ «Спецтехніка»зобов'язання, позивач має право звернути стягнення на передані в іпотеку квартири, в тому числі шляхом набуття квартир у власність згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя і задовольнити за рахунок вартості квартир свої вимоги в частині, в сумі, еквівалентній 428000 доларів США, яка становить 3424000 гривень за курсом 800 гривень за 100 доларів США на час укладення договору. Сторони передбачили застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а саме у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язання іпотекодержатель набуває у власність квартири в рахунок виконання зобов'язання щодо повернення позичальником позики в частині, в сумі, еквівалентній 428000 доларів США, яка становить 3424000 гривень за курсом 800 гривень за 100 доларів США на час укладення договору. ОСОБА_2 також поручився особисто відповідати перед позикодавцем за повернення позики в частині, не забезпеченій іпотекою.

Судом встановлено, що 29 липня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу трьохкімнатної квартири АДРЕСА_2 загальною площею 122,6 кв.м., житловою площею 77,6 кв.м., посвідчений 29.09.2009р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 1123. Продаж вчинено за ціною 86704 гривень. Також 29 липня 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., посвідчений 29 липня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 1127. Продаж вчинено за ціною 21025 гривень. ОСОБА_3 зареєструвала в реєстрі прав власності на нерухоме майно своє право власності на квартири.

Позичальник свої зобов'язання з повернення позики не виконав, що підтверджується знаходженням у позивача оригіналу розписки від 27 липня 2009 року в силу ч. 3 ст. 545 ЦК України. Позивачем, на виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», 08 червня 2010 року направлено вимогу про усунення порушень ОСОБА_2, ОСОБА_3, ЗАТ «АТГ «Спецтехніка», в якій зазначено зміст порушеного зобов'язання (повернення позики в сумі, еквівалентній 2200000 доларів США, виходячи з максимального курсу продажу долару США за гривню, встановленого на міжбанківському валютному ринку України на день повернення коштів, в строк до 25 березня 2010 року, та передання ОСОБА_2 в іпотеку квартир в забезпечення позики в частині в сумі 3424000 гривень, еквівалентній 428000 доларів США), вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк, попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Після набуття чинності рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2011 року у справі № 2-912/11, яким визнано дійсним договір, що містить умови позики, поруки, іпотеки, укладений 27 липня 2009 року, позивачем направлено повторне повідомлення-вимога про усунення порушень зобов'язання, забезпеченого іпотекою, в адресу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ЗАТ «АТГ «Спецтехніка», та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Направлення вимог підтверджується поштовими чеками та описами поштового вкладення у цінний лист.

Відповідно до висновків про вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 11 травня 2012 року, вартість квартири АДРЕСА_1 становить 460700 гривень, вартість квартири АДРЕСА_2 становить 1611900 гривень. Спільна вартість квартир, що є предметом іпотеки, становить 2072600 гривень, що не перевищує зобов'язань, забезпечених іпотекою, які визначені в сумі 3424000 гривень.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов'язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку - ст. 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін) -ч.1 ст. 530 ЦК України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання -ст. 610 ЦК України. Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором позики одна сторона -позикодавець передає у власність другій стороні - позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) -ч.1 ст. 1046 ЦК України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором -ч. 1 ст. 1049 ЦК України.

Судом встановлено, що строк повернення позики за договором, що містить умови позики, поруки, іпотеки від 27 липня 2009 року встановлений 25 березня 2010 року, позичальник належним чином свої зобов'язання з повернення позики не виконав.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою. Згідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою, відповідно до ст. 575 ЦК України, є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, та регулюється законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека (як вид забезпечення зобов'язання) виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку»за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку»у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Відповідно до ч.3 ст. 11, ч.2 ст. 509 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека може виникати на підставі закону.

На підставі наведених норм цивільного законодавства суд вважає, що після укладення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договорів купівлі-продажу квартир, які являються предметом іпотеки, та переходу права власності на квартири, одночасно до ОСОБА_3 перейшли права та обов'язки іпотекодавця за договором, що містить умови позики, поруки, іпотеки від 27 липня 2009 року, визнаного дійсним за рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання (зобов'язання, забезпеченого іпотекою), іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку»іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин, затвердженого листом управління вивчення та узагальнення судової практики судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 07.10.2010р., нормами законодавства (насамперед статтями 36, 37 Закону України «Про іпотеку») не виключається можливість звернення стягнення за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження в іпотечному договорі шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду. У цих нормах задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, разом з іншими, може застосовуватися, якщо це передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Врахувавши викладене, суд приходить до висновку, що після спливу тридцятиденного терміну з дня направлення вимоги до ОСОБА_1 перейшло право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття у власність квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, в рахунок повернення позики в частині, в сумі 3424000 гривень.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у випадку звернення стягнення за зобов'язаннями власника. Враховуючи, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку»у випадку погодження добровільного застереження або договору про перехід права власності на предмет іпотеки наслідком невиконання боржником основного зобов'язання є перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, право власності попереднього власника -іпотекодавця припиняється. Таким чином вимога ОСОБА_1 про припинення права власності ОСОБА_3 на квартири також підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 346, 509, 526, 530, 572, 575, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 23, 36, 37 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Закрите акціонерне товариство «Автоторгова група «Спецтехніка» про визнання права власності на нерухоме майно -задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором, що містить умови позики, поруки, іпотеки, укладеним 27 липня 2009 року в місті Харкові між фізичною особою ОСОБА_1, закритим акціонерним товариством «Автоторгова група «Спецтехніка», фізичною особою ОСОБА_2, який визнано дійсним рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 14 жовтня 2011 року у справі № 2-912/11, яке набуло чинності, в рахунок сплати 3424000 гривень з повернення позики, шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 (61146, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., та на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 122,6 кв.м., житловою площею 77,6 кв.м.

Припинити право власності ОСОБА_3 (61022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, з кожного окремо, судовий збір по 1716,80 грн. (одна тисяча сімсот шістнадцять гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні -у той же самий строк з моменту одержання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення постановлено і надруковано власноруч суддею Лазюк С.В. у нарадчій кімнаті.

Головуючий: суддя С.В. Лазюк