Рішення № 25884226, 04.09.2012, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 0304/1336/12

Провадження №2/0304/323/12

РІШЕННЯ

іменем України

04.09.2012 м.Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н.,

за участю секретаря - Раковець Р.М.,

позивача - ОСОБА_1,

його представника - ОСОБА_2,

представника Камінь-Каширської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3,

відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Камінь-Каширська міська рада, до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні підсобним приміщенням, про зобов'язання знести самовільно збудовану прибудову

в с т а н о в и в:

У поданій до суду позовній заяві позивач зазначає, що ОСОБА_4 відповідно до нотаріально посвідченого договору від 12 травня 2011 року подарував йому квартиру АДРЕСА_1.

Набувши право власності на вказану квартиру він став і власником сараю, який виділявся для її обслуговування та яким відповідач на порушення вимог чинного законодавства чинить йому перешкоди в його користуванні. Крім цього, останній самовільно добудував до сараю гараж заблокувавши таким чином вільний доступ до нього.

Просить суд постановити рішення, котрим зобов'язати відповідача не чинити йому перешкод у користування сараєм до квартири АДРЕСА_1 та знести самовільно прибудований до нього гараж. Стягнути з відповідача в його користь судові витрати.

В судовому засіданні позивач, його представник позовні вимоги підтримали повністю з підстав, які зазначені в позовній заяві.

Представник Камінь-Каширської міської ради теж просить суд позовні вимоги позивача задовольнити з тих же підстав.

Відповідач позовні вимоги не визнав і пояснив суду, що він подарував позивачу лише вказану ним квартиру, а не сарай, а тому вважає, що правомірно користується спірним сараєм. Збудований гараж не вважає самочинним будівництвом.

Просить в задоволенні позову відмовити.

Позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ст.1, ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Судом встановлено, що відповідачу на підставі рішення виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 09 лютого 1993 року №95 (а.с.26) в порядку приватизації було передано безплатно у власність квартиру АДРЕСА_1, яка разом із сараєм та вбиральнею 15 лютого того ж року була йому передана Камінь-Каширським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, що стверджено відповідним актом прийому-передачі (а.с.25).

З повідомлення цього управління від 13 серпня 2012 року (а.с.10) вбачається, що будинок по АДРЕСА_1 був збудований в комплексі з прибудинковими господарськими будівлями (сараями), які є його нероздільною частиною.

Виходячи з вимог вищезгаданого закону відповідач набув права приватної власності як на вказану квартиру так і на спірний сарай, призначений для її обслуговування.

Згідно договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Камінь-Каширської державної нотаріальної контори 11 травня 2011 року (а.с.5), відповідач безоплатно передав у власність (подарував) позивачу належну йому на підставі свідоцтва про право власності на житло №95 від 09 лютого 1993 року квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування їншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Те, що спірний сарай відповідачем не передається безоплатно у власність позивача, у договорі дарування не зазначено.

Виходячи з цього та з змісту вказаної статті ЦК України позивач разом із набуттям права власності на подаровану йому квартиру набув право власності і на сарай, який призначений для її обслуговування. Зважаючи на це відповідач неправомірно чинить йому перешкоди у користуванні спірним сараєм, що в силу ст.391 ЦК України дає позивачу право вимагати усунення таких перешкод.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦП України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Судом встановлено, що відповідач добудував до сараю квартири АДРЕСА_1 гараж на земельній ділянці, яка не була відведена для такої мети, без належного дозволу (проекту), а тому така прибудова в силу вказаної частини та статті ЦК України є самочинним будівництвом.

Як вбачається з схеми розташування підсобних приміщень загального користування по АДРЕСА_1 (а.с.7) вказана самочинно збудована прибудова заблокувала доступ до спірного сараю, що порушує права позивача, а тому така прибудова відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України підлягає знесенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд на підставі ст.88 ЦПК України, стягує з відповідача в користь позивачки 107 грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-213 ЦПК України, ст.ст.186, 316, 317, 376, 391 ЦК України, ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_4 протягом двадцяти днів з дня вступу рішення в законну силу знести самовільно прибудований ним до сараю квартири АДРЕСА_1, гараж, та не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні згаданим сараєм.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 107 (сто сім) гривень 30 копійок витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційних скарг в 10-ти денний строк з дня його проголошення через Камінь-Каширський районний суд.

Суддя: О. Н. Гончарук

позов задоволено повністю