Ухвала суду № 25881895, 04.09.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

04 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів, судової палати у цивільних справах, Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючого: Проскурніцького П.І.

Суддів: Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

за участю секретаря: Бойчука Л.М.

сторін: представника позивачки ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ "Галицька марка", відділу державної реєстрації виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

12.07.2012 року позивачка звернулась до суду із зазначеною заявою посилаючись на те, що нею було заявлено позов до ТОВ "Галицька марка" про визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства та зобов'язання вчинити певні дії. Зазначила, що 24.04.2012 року між ОСОБА_4 та нею було укладено договір дарування майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Галицька марка" та майні товариства. У зв'язку з укладенням цього договору вона звернулася до товариства з листом від 23.05.2012 року, яким просила прийняти її до складу учасників та скликати з цього приводу позачергові загальні збори учасників товариства. Однак, на її адресу 04.07.2012р. надійшло повідомлення, що збори 02.07.2012 р. не відбулися у зв'язку з відсутністю кворуму. Проте, їй стало відомо, що збори відбулися, розглядалося питання про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства. Питання щодо її вступу в товариство не розглядалось.

Вважала, що вказані дії можуть вплинути на виконання рішення суду, утруднити або зробити неможливим його виконання. Тому просила вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору вчиняти дії щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців, відносно ТОВ "Галицька марка".

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 24.07.2012 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що вона є невірною. Вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до п.6 постанови пленуму ВСУ України №9 від 22.12.2006 року особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

На думку представника позивачки, суд першої інстанції повинен був, з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вважає, що до заяви про забезпечення позову було надано переконливі докази і документи стосовно того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, однак, судом їх не було враховано.

Просив скасувати ухвалу та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Колегія суддів, вислухавши доповідача, представників позивачки та третьої особи, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 24.07.2012 року представником ОСОБА_3 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору вчиняти дії щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців, відносно ТОВ "Галицька марка".

Згідно з ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. Статтею 152 ЦПК України визначено види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом. Види забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про

забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність, і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Однак, в поданій заяві позивачем не наведено обґрунтованих та об'єктивних доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, не зазначено, в чому саме полягатиме неможливість чи утрудненість виконання судового рішення у разі, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Предметом даного позову є визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства. Фактів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених підстав для забезпечення позову, позивачем не наведено.

Крім того, заборона вчиняти дії щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ "Галицька марка", пов'язана із втручанням у внутрішню діяльність товариства.

Ухвала суду відповідає вимогам процесуального права, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Розглянувши справу в межах поданої заяви та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 307, 312-315; 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 24 липня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і у касаційному порядку, оскарженню не підлягає.

Головуючий: П.І.Проскурніцький

Судді: В.М.Васильковський

В.А.Девляшевський