Рішення № 25876707, 29.08.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-8672/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2012 м. Харків

29 серпня 2012 року Дзержинський районний районний суд міста Харкова

в складі : головуючого - судді Лосєвій Д.А.,

при секретарі - Долговій К.С.,

за участю позивачки ОСОБА_1, її представника адвоката ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування»про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

Встановив:

03.11.2011 року позивачка звернулися до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовною заявою, в якій зазначає, що з 11 січня 2010 року вона працювала в комунальному підприємстві «Комбінат дитячого харчування»кухарем 4-го розряду в їдальні школи № 148 міста Харкова, а з 11 квітня 2011 року її призначили виконуючою обов'язки завідуючої виробництвом в цій же їдальні, при цьому вона продовжувала виконувати ще й обов'язки повара.

Також позивачка вказує, що після прийняття ще одного працівника кухарем їдальні школи № 148 міста Харкова, приблизно з 17 квітня 2011 року, вона перестала виконувати обов'язки кухаря, виконуючи при цьому лише обов'язки завідуючої виробництвом вищевказаної їдальні.

Крім того позивачка зазначає, що за час роботи в їдальні школи № 148 міста Харкова будь-яких нарікань та зауважень з приводу виконання нею своїх обов'язків не було, до дисциплінарної відповідальності не притягувалася. Однак, 24 квітня 2011 року до їдальні школи № 148 м. Харкова прийшли технолог, бухгалтер та представник відділу кадрів КП «Комбінат дитячого харчування»і без будь-яких пояснень запропонували здати їй всі справи завідуючої виробництвом і повідомили, що їй буде надане інше місце роботи, і, передавши всі справи, очікуючи нове місце роботи, вона перестала працювати в їдальні школи № 148 міста Харкова.

При цьому позивачка стверджує, що вона неодноразово зверталася до керівництва та відділу кадрів КП «Комбінат дитячого харчування»з приводу надання їй роботи повара, і лише через деякий час її направили на роботу кухарем у літній дитячий табір, який розташовувався в школі № 132 міста Харкова, де вона попрацювала кілька тижнів і захворіла, надавши керівництву відповідний документ.

Також позивачка в позовній заяві вказує, що в літній період в школах міста Харкова їдальні не працювали в зв'язку з канікулами та відпустками, а тому керівництво запропонувало їй написати заяву про надання їй відпустки без збереження заробітної плати до 01 вересня 2011 року, що вона і зробила.

Крім того позивачка зазначає, що з 01 вересня 2011 року вона постійно зверталася до відповідача з приводу надання їй роботи за фахом, однак позивач не забезпечував її роботою, а 18 жовтня 2011 року, коли вона в черговий раз прийшла в КП «Комбінат дитячого харчування», її повідомили, що вона звільнена, видали трудову книжку та розрахунок по заробітній платі.

При цьому позивачка стверджує, що копію наказу про звільнення їй не надали, а ознайомившись із записом в трудовій книжці, вона дізналася, що її звільнено за прогули без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Вважаючи таке звільнення незаконним позивачка просить суд скасувати наказ відповідача за № 67к від 05 жовтня 2011 року, поновити її на роботі на посаді повара 4-го розряду в Комунальному підприємстві «Комбінат дитячого харчування»і стягнути із відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачка з 01 вересня 2011 року по 28 вересня 2011 року була відсутня на робочому місці без поважних причин, тобто вчинила прогули, за що і була звільнена за попередньою згодою профспілкової організації КП «Комбінат дитячого харчування» на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України.

Суд, вислухавши сторони, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, наказом директора комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування»ОСОБА_8 за № 2-к від 11 січня 2010 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу кухарем 4-го розряду школи № 148 міста Харкова (а.с.19).

Наказом директора комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування»ОСОБА_8 за № 27-к від 12 квітня 2011 року на кухаря 4-го розряду їдальні школи № 148 м. Харкова ОСОБА_1, в зв'язку з виробничою необхідністю, тимчасово були покладені обов'язки завідуючої виробництвом їдальні цієї ж школи на період з 12 квітні 2011 року по 21 квітня 2011 року (а.с. 97).

Наказом директора комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування»ОСОБА_8 за № 30-к від 21 квітня 2011 року на роботу завідуючою виробництвом їдальні школи № 148 м. Харкова прийнята ОСОБА_5, а кухарю 4-го розряду ОСОБА_1 надана відпустка без збереження заробітної плати з 22 квітні 2011 року по 29 квітня 2011 року (а.с. 96).

Згідно інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 21 квітня 2011 року ОСОБА_1 здала, а ОСОБА_5 прийняла матеріальні цінності у вигляді продуктів харчування на загальну суму 1642 гривні 90 копійок (а.с. 102).

З табелів обліку робочого часу за січень, лютий і березень 2011 року (а.с. 89-91) вбачається, що в їдальні школи № 148 в цей час працювало 3 працівника: ОСОБА_9, ОСОБА_1 та ОСОБА_10, а згідно табелю обліку робочого часу за квітень 2011 року (а.с. 103) в їдальні вищевказаної школи в квітні 2001 року працювало 5 працівників: ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 При цьому в квітні 2011 року завідуюча виробництвом ОСОБА_9 працювала в робочі дні з 04 квітня по 11 квітня 2011 року, завідуюча виробництвом ОСОБА_5 -з 21 квітня по 30 квітня 2001 року, кухар 4-го розряду ОСОБА_11 -з 18 квітня по 30 квітня 2011 року.

Згідно табелю обліку робочого часу за травень 2011 року в їдальні школи № 148 м. Харкова в травні 2011 року знову працювало 3 працівника: ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а ОСОБА_1 на роботі була відсутня в зв'язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати.

З табелів обліку робочого часу за травень і червень 2011 року (а.с. 104, 106) вбачається, що з 25 травня 2011 року по 03 червня 2011 року в робочі дні кухар 4-го розряду ОСОБА_1 працювала в їдальні школи № 132 м. Харкова, хоча на роботу була прийнята кухарем 4-го розряду їдальні школи № 148 м. Харкова.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями позивачки про прийняття відповідачем на роботу в їдальню школи № 148 м. Харкова з 18 квітня 2011 року кухарем 4-го розряду ще однієї працівниці -ОСОБА_11 та з 21 квітня 2011 року завідуючої виробництвом ОСОБА_5, а також з доводами ОСОБА_1 про перекомплектування в червні 2011 року штату їдальні школи № 148 м. Харкова на 1 одиницю (кухара 4-го розряду) та відсутність в зв'язку з цим роботи для неї в їдальні школи № 148 м. Харкова, оскільки такі твердження та доводи позивачки знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відсутність роботи за фахом для ОСОБА_1 в їдальні школи № 148 м. Харкова з 22 квітня 2011 року, поінформованість про це роботодавця, його намір забезпечити позивачку новим робочим місцем і невирішеність відповідачем цього питання станом на середину вересня 2011 року підтверджується актом, складеним інспектором відділу кадрів ОСОБА_7 в присутності начальника відділу кадрів ОСОБА_6 та інспектора відділу кадрів ОСОБА_13, згідно якого кухарю 4-го розряду їдальні школи № 148 м. Харкова ОСОБА_1 22 квітня 2011 року, 04 травня 2011 року, 18 травня 2011 року пропонувалися посади кухаря 4-го розряду в їдальнях шкіл №№ 79, 143, 99, 89 м. Харкова та посада завідуючої виробництвом в їдальні школи № 69 м. Харкова (а.с. 62), листами відповідача, направленими на адресу позивачки 14 та 16 вересня 2011 року, згідно яких ОСОБА_1 запрошувалася до відділу кадрів комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування для вирішення питання щодо подальшого її працевлаштування (а.с. 31, 34).

З огляду на вище перелічені обставини суд вважає, що в вересні 2011 року позивачка не з'являлася на роботу в їдальню школи № 148 м. Харкова маючи на це поважні причини -незабезпечення її як кухаря 4-го розряду відповідною роботою і робочим місцем, що є порушенням відповідачем умов трудового договору, укладеного між ним та позивачкою 11 січня 2010 року.

Незважаючи на це, будучи поінформованою про наявність невирішеного питання про надання нового робочого місця позивачці, директор ОСОБА_8 наказом за № 67-к від 05 жовтня 2011 року звільнила ОСОБА_1, кухаря 4-го розряду їдальні школи № 148 м. за п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин (а.с. 52), зазначивши в якості підстав для звільнення протокол засідання профспілкового комітету комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування»за № 5 від 05 жовтня 2011 року, згідно якого профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_1 за прогули без поважних причин (а.с. 50, 51), докладні записки, складені завідуючою виробництвом їдальні школи № 148 м. Харкова ОСОБА_5.( а.с. 20, 22) та службову записку, складену інспектором відділу кадрів ОСОБА_7 (а.с. 21), якими директора комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування» інформовано про невиходи на роботу кухаря 4-го розряду ОСОБА_1 01, 02, 05 вересня 2011 року в їдальню школи № 148 міста Харкова, а також акт за № 2 від 28 вересня 2011 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовилася від надання пояснень про її відсутність на робочому місці з 01 вересня по 28 вересня 2011 року(а.с. 27).

При цьому в самому наказі про звільнення не зазначено коли саме позивачкою вчинені прогули, в чому вони полягали (відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, або ж непоява на роботі взагалі).

Накладаючи на позивачку дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогули відповідачем порушено вимоги ст. 149 КЗпП України, у відповідності до якої перед застосуванням дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

На зазначене звернуто увагу і в п. п. 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»№ 9 від 06 листопада 1992 року ( зі змінами), зокрема у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ч.1 ст. 40, п.1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 1471, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

В порушення вищевказаних вимог відповідач до застосування дисциплінарного стягнення не зажадав у відповідачки пояснення про відсутність її на робочому місці, не врахував при звільненні об'єктивних обставин (незабезпеченість новим робочим місцем, відсутність вини позивачки), за яких позивачка не виходила на роботу в їдальню школи № 148 м. Харкова.

Посилання ж відповідача на акт № 2 від 28 вересня 2011 року ( а.с. 27), згідно якого, ОСОБА_1 відмовилася від надання пояснень про її відсутність на робочому місці з 01 вересня по 28 вересня 2011 року як на доказ підтверджуючий його намагання отримати від позивачки пояснення з приводу порушення трудової дисципліни не знайшли свого підтвердження, оскільки суд критично ставиться до відомостей, які маються в цьому акті та пояснень свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, які підтвердили достовірність цих відомостей.

Так, в вищевказаному акті зазначено, що 28 вересня 2011 року до каси комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування»з'явилася кухар 4-го розряду школи № 148 м. Харкова ОСОБА_1 для отримання нарахованих їй грошових коштів і на пропозицію надати пояснення про причини відсутності її на робочому місці в період з 01 вересня 2011 року по 28 вересня 2011 року вона відмовилася, однак позивачка ОСОБА_1 заперечує проти цього факту, пояснюючи, що про нарахування їй 59 грн. 87 коп. за травень 2011 року вона дізналася тільки у судовому засіданні. Про нарахування ціх грошей її ніхто не повідомляв, вона вважала, що усі гроші їй були виплачені, а тому звертатися до касира за грошима у нею не було необхідності.

Цей факт також спростовується поясненнями касира ОСОБА_14, зафіксованими в п. 3 протоколу засідання профспілкового комітету комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування»від 05 жовтня 2011 року ( а.с. 56-57), яка пояснила, що незважаючи на неодноразові нагадування ОСОБА_1 про необхідність отримання нею заробітної плати за роботу в літньому таборі і відпускних за фактично відпрацьований час, вказані вище грошові кошти, станом на 05 жовтня 2011 року нею не отримані (а.с.51), а також відомістю на отримання грошей за травень 2011 року, згідно якої грошові кошти в сумі 59 гривень 87 копійок (доплата за сумісництво за квітень 2011 року) ОСОБА_1 не отримувалися, в зв'язку з чим вищевказану суму депоновано (а.с. 135).

Крім того, позивачка була позбавлена можливості надати свої пояснення профспілковому комітету з приводу її відсутності на роботі в вересні 2011 року, оскільки листи із запрошенням на засідання профспілкового комітету (а.с 37, 40) не отримувала, про що свідчать відповідні поштові повідомлення, в яких відсутні відомості про вручення ОСОБА_1 таких листів відповідача (а.с. 38- 39, 41- 42).

З огляду на вище перелічені обставини, враховуючи наявність поважних причин неявки ОСОБА_1 в вересні 2011 року на роботу, суд приходить до висновку що звільнення позивачки проведено відповідачем з порушенням вимог чинного трудового законодавства України, а тому наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 -поновленню роботі.

У відповідності до вимог ст. 235 КЗпП України у разі звільнення робітника без законних підстав та винесення рішення про поновлення на роботі, суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.2 та п.8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року за № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. При цьому Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, -на число календарних днів за цей період.

Згідно розрахункового листа за квітень 2011 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в розмірі 705 гривень 60 копійок, а за травень 328 гривень 02 копійки (а.с. 190), при цьому згідно табелів обліку робочого часу в квітні 2011 року ОСОБА_1 відпрацювала 14 робочих днів, а в травні 2011 року -5 робочих днів (а.с. 103, 104).

Таким чином середньоденна заробітна плати позивачки за останні 2 повні місяці її роботи складає 54 гривні 40 копійок ( 705 гривень 60 копійок (заробітна плата за квітень 2011 року) + 328 гривень 02 копійки (заробітна плата за травень 2011 року) /19 днів(фактично відпрацьованих протягом двох місяців) = 54 гривні 40 копійок).

Згідно додатків «Розрахунок норм тривалості робочого часу»до листів Міністерства праці та соціальної політики України від 25 серпня 2010 року № 9111/014-10/13 та від 23 серпня 2011 року № 8515/0/14-11/13 кількість днів вимушеного прогулу ОСОБА_1 складає 226 робочих днів.

З огляду на це, беручи до уваги, що середньоденна заробітна плати позивачки складає 54 гривні 40 копійок, а кількість днів вимушеного прогулу -226, суд приходить до висновку що з відповідача на користь позивачки слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 12 294 гривень 40 копійок (54 гривні 40 копійок х 226 = 12294 гривень 40 копійок), який підлягає виплаті відповідачем із здійсненням відрахувань прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У відповідності до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, беручи до уваги, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року N 2857-VI мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2011 року встановлена в розмірі 941 гривні, а також те, що у відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»позивач звільнений від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що з комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 282 грн. 30 копійок (941 грн. х 0,2 + 941 грн. х 0,1 = 188,2 грн. + 94,1 грн. = = 282, 3 грн.).

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, п.4 ч.1 ст. 40, ст. ст. 147, 149, 232, 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»№ 9 від 06 листопада 1992 року ( зі змінами), суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити :

Визнати незаконним та скасувати наказ директора комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування»ОСОБА_8 за № 67-к від 05 жовтня 2011 року в частині звільнення кухаря 4-го розряду їдальні школи № 148 м. Харкова ОСОБА_1 за п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин .

ОСОБА_1 поновити на роботу кухарем 4-го розряду їдальні школи № 148 м. Харкова в комунальному підприємстві «Комбінат дитячого харчування».

Стягнути з комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування», ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 36816884 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 жовтня 2011 року по 29 серпня 2012 року в загальній сумі 12 403 (дванадцять тисяч чотириста три ) грн. 20 (двадцять) коп. із здійсненням роботодавцем відрахувань із вказаної суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів .

Стягнути з комунального підприємства «Комбінат дитячого харчування», ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 36816884 на користь держави судовий збір в сумі 282 (двісті вісімдесят дві) гривні 30 (тридцять) копійок

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі кухарем 4-го розряду їдальні школи № 148 м. Харкова в комунальному підприємстві «Комбінат дитячого харчування»підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:лд підпис ЗГІДНО: СУДДЯ: