Рішення № 25875648, 27.08.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/9797/12

Провадження №: 2/2601/3030/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С., при секретарі Мушта І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

встановив:

у квітня 2012 року позивач звернувся в Голосіївський районний суд м.Києва з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки Lanos»державний номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві власності останній, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк»з укладенням від імені позивача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між банком та відповідачем 05 квітня 2007 року був укладений кредитний договір № КЗМ0АU01955658, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 9 698,45 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04 квітня 2014 року.

В забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами 05 квітня 2007 року був укладений договір застави, предметом якого є автомобіль марки Lanos»державний номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1

Зазначає, що відповідач належним чином не виконала умови кредитного договору і станом на 20 березня 2012 року її заборгованість за кредитом становить 14 271,35 доларів США.

На підставі Закону України «Про заставу», Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", умов договору застави, банк, як заставодержатель, має право на звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В останній також зазначив про те, що обґрунтування позову та позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення по справі заочного рішення (а.с. 39).

Відповідач, яка належним чином повідомлялась про день, час, місце розгляду даної справи, у судове засідання не з»явилась, причину неявки суду не повідомила, тому суд на підставі ст. 74 ЦПК України, враховуючи вимоги ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 05 квітня 2007 року був укладений кредитний договір № КЗМ0АU01955658 (а.с. 11-12).

Відповідно до п. 7.1 договору банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом: перерахування на поточний рахунок ЗАТ «ЗАЗ»на строк з 05 квітня 2007 року по 04 квітня 2014 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 9 698,45 доларів США на наступні цілі: купівля автомобіля, а також у розмірі 3 458,54 долари США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,14 % від суми наданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п. 6.2. даного договору. Періодом сплати сторони визначили період з «15»по «20»число кожного місяці (а.с. 12).

Позичальник зобов'язалась щомісяця в період сплати надавати банку кошти у сумі 185,65 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії (а.с. 12).

Як встановлено судом, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником, відкрив рахунок та зарахував кошти (а.с. 13).

В забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами 05 квітня 2007 року був укладений договір застави, предметом якого є автомобіль марки Lanos»державний номерний знак НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 14-16).

Відповідно до умов договору застави, відповідач надав свою згоду на звернення стягнення на предмет застави у разі порушення умов кредитного договору.

Відповідно до п. 23 Договору застави звернення стягнення на предмет застави у випадках, передбачених договором, здійснюється відповідно до чинного законодавства України, цього договору. Якщо заставодержатель у випадку порушення заставодавцем умов кредитного договору набував права звернення стягнення на предмет застави, він може використати таке право у випадку: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 %, несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми кредиту або іншого істотного порушення умов кредитного договору (а.с. 14).

В п. 24 договору застави сторонами погоджено порядок звернення стягнення на предмет застави, у тому числі, шляхом продажу заставодержателем предмета застави з укладенням договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем або на публічних торгах шляхом безпесереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця (а.с. 14).

Судом встановлено, що в зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов договору кредиту в частині погашення заборгованості, позивачем 12 вересня 2011 року відповідно до умов договору кредиту та договору застави було направлено повідомлення про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором та, у разі невиконання вимог банку, про можливе звернення стягнення на предмет застави (а.с. 7-9).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 20 березня 2012 року заборгованість відповідача перед банком становить 14 271,35 доларів США, з якої заборгованість за кредитом становить 7 758,81 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом -3 609,97 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом -420,98 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором -2 481,59 доларів США (а.с. 4-6).

На момент звернення позивача до суду ОСОБА_1 свого зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором не виконала.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як визначено ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Заставодержатель згідно з ст. 592 ЦК України має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а, якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на предмет застави у разі порушення заставодавцем правил про наступну заставу або правил про розпорядження предметом застави, та в інших випадках, встановлених договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, відповідно до ст. 590 ЦК України, про що також зазначено у Законі України «Про заставу».

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний у порядку, встановленому ст. 27 вказаного закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач в праві продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах.

Згідно з ст. 25 зазначеного закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувала; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Оскільки на день розгляду справи з боку відповідача не надано доказів про виконання свого обов'язку в частині сплати заборгованості за договором кредиту, суд приходить до висновку про те, що позов є обґрунтованим, обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в справі.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 526, 589, 590, 592, 611, 625, 1049 ЦК України, ст. ст. 10, 88, 213, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КЗМ0АU01955658 від 05 квітня 2007 року в сумі 14 271 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят один) долар 35 центів США звернути стягнення на предмет застави: автомобіль o», модель TF69Y», рік випуску - 2007, тип ТЗ: легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_4, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці с. Садове Баришівського району Київської області, проживаючої та зареєстрованої у АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Московським РУГУ МВС України в м. Києві 11 серпня 1998 року), шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України та наданням публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу автомобіля.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці с. Садове Баришівського району Київської області, проживаючої та зареєстрованої у АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_5, виданий Московським РУГУ МВС України в м. Києві 11 серпня 1998 року) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»судовий збір в сумі 1 139 (одна тисяча сто тридцять дев'ять) грн. 57 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок