Рішення № 25875429, 21.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.12 Справа№ 5015/3100/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Провімі", с. Жорниська Яворівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сварож", с. Мервичі Жовківського району Львівської області

про: стягнення 416 729,90 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача Кравчук А.І. -юрисконсульт (довіреність б/н від 23.10.2011 р.)

від відповідача не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 21.08.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Провімі", с. Жорниська Яворівського району Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сварож", с. Мервичі Жовківського району Львівської області про стягнення 416 729,90 грн., з яких: 399 879,00 грн. -основний борг, 16 850,90 грн. -пеня та судових витрат.

Ухвалою суду від 27.07.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2012 року.

21.08.2012 року позивачем через канцелярію суду подано клопотання № 1440 про зменшення розміру позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача загальну заборгованість у розмірі 391 729,90 грн.

У п. 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання пректики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами і доповненнями несеними Постановою Вищого господарського суду України № 3 від 23.03.2012 р.) зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позорвних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином новою ціною позову є сума 391 729,90 грн., з якої: 374 879,00 грн. -основний борг та 16 850,90 грн. -пеня.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 27.07.2012 року виконав, позовні вимоги з врахування зменшення розміру позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 27.07.2012 року не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, через канцелярію суду подав клопотання за підписом директора про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю взяти участі у судовому засіданні за станом здоров'я та неможливості забезпечити явку повноважного представника.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється як таке, що документально не підтверджене.

Крім того, з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України Пленум Вищого господарського суду України постановою від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" дав господарським судам деякі роз'яснення, зокрема, згідно п. 3.9.2. Постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу -підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовму засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Також, слід зазначити, що у матеріалах справи достатньо доказів для повного та об'єктивного вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

15 серпня 2011 року між сторонами укладено Договір купівлі-продажу № 048С (далі по тексту -договір). 26 вересня 2011 року між сторонами підписано Додаткову угоду до договору.

Згідно п. 1.1. договору Продавець (позивач) зобов'язався передати у власність Покупця (відповідача), а Покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Пункт 2.3. договору передбачає, що датою переходу права власності на товар від Продавця (позивача) до Покупця (відповідача) вважається дата оформлення та підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних або актів прийому-передачі.

На виконання умов договору, згідно видаткових накладних № 175 від 01.02.2012 р., № 189 від 02.02.2012 р., № 196 від 04.02.2012 р., № 213 від 06.02.2012 р., № 218 від 07.02.2012 р., № 236 від 09.02.2012 р., № 277 від 20.02.2012 р., № 309 від 24.02.2012 р., № 327 від 29.02.2012 р., № 337 від 02.03.2012 р., № 356 від 06.03.2012 р., № 371 від 07.03.2012 р., № 381 від 12.03.2012 р. № 387 від 14.03.2012 р., № 418 від 16.03.2012 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 531 200,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.3. договору передбачено, що оплата за товар Покупцем (відповідачем) здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунокивй рахунок Продавця (відповідача) з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати переходу права власності на товар від Продавця (позивача) до Покупця (відповідача), при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 600 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 156 321,60 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов'язань по договору перед позивачем щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 374 879,00 грн. Слід зазначити, що відповідачем частково оплачено заборгованість у розмірі 25 000,00 грн. після звернення позивача з позовною заявою до суду, а саме 27.07.2012 р. (позовну заяву надіслано на адресу суду 24.07.2012 р.) і у зв'язку з им позивач подав клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно п. 6.3. договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем (відповідачем), він сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції, штраф у розмірі 3 відсотків річних з суми простроченого платежу за кожен день прострочення та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Позивачем, згідно розрахунку позовних вимог, нараховано відповідачу пеню, яка підлягає стягненню, у розмірі 16 850,90 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем у встановленому порядку проти задоволення позову не заперечено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

Оскільки, у зв'язку з подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог має місце нова ціна позову, то відповідно питання про судові витрати слід вирішувати відповідно до нової ціни позову.

Таким чином, сума зайво сплаченого судового збору у розмірі 500,00 грн. підлягає поверненню позивачу.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сварож", с. Мервичі, вул. Робітнича, 1/5, Жовківський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 36762682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі", с. Жорниська, комплекс „Ямельня-1", Яворівський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 32730400) 374 879 грн. 00 коп основного боргу, 16 850 грн. 90 коп. пені та 7 834 грн. 60 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Провімі" 500,00 грн. судового збору як зайво сплаченого.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.08.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.