Постанова № 25875151, 28.08.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2012 року Справа № 5005/3537/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Євстигнеєв О.С.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

представники сторін, учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2011 року у справі № 5005/3537/2011

за заявою Орджонікідзевської об'єднаної Державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

до Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2011 року (суддя Полєв Д.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, ліквідовано юридичну особу - Дочірнє підприємство "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі", провадження у справі припинено.

Ухвала господарського суду мотивована ст.ст.22, 32, п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд дійшов висновку, що у банкрута відсутнє майно.

Не погодившись з вказаною ухвалою Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ (далі Банк) її оскаржує на предмет неповного з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що ліквідатор не належним чином провів ліквідаційну процедуру, не виявив усіх кредиторів боржника.

Банк вказує, що є кредитором банкрута, оскільки на підставі кредитного договору №В08 від 17 травня 2002 року надав йому кредитні кошти і загальний розмір заборгованості банкрута перед банком станом на 06 червня 2012 року складає 391 083, 51 грн. доларів США. В той же час Банк не був повідомлений ліквідатором про визнання Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі" банкрутом, що позбавило Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" права направити ліквідатору заяву з вимогами до банкрута.

Скаржник також зазначає, що господарський суд незаконно визнав боржника банкрутом, оскільки відсутність його за місцем знаходження підтверджується лише постановою Відділу Державної виконавчої служби Орджонікідзевського міського управління юстиції від 28 вересня 2010 року.

Банк посилається на те, що в порушення ч.7 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором не було надано доказів закриття всіх виявлених рахунків боржника, ліквідатором не були вжиті всі заходи, спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна банкрутом.

Скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2011 року, справу передати господарському суду Дніпропетровської області для розгляду.

Представники сторін, учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області порушено господарським судом Дніпропетровської області за ознаками ст.52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) за заявою Орджонікідзевської об'єднаної Державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області.

Як вбачається з матеріалів справи 11 жовтня 2011 року ліквідатором на затвердження до господарського суду Дніпропетровської області подано звіт про проведену роботу з додатками та ліквідаційний баланс (а.с.47-68).

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказам, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури - дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі -Закону) в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

За правилами статті 52 закону підстави для подання кредитором заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника настають як у разі наявності будь-якої з ознак, передбачених цією статтею, так і вразі їх сукупності (з такими висновками погодився Верховний Суд України у постанові від 10.02.2004 №04/087).

Відповідно до статті 16, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створюється Єдиного державного реєстру, який містить повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього; серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них.

Згідно вимог ч.ч.1,3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються держреєстратором (п.7 ст.19 Закону).

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 27 січня 2011 року (а.с.12), в якій зазначено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесено запис про проведення реєстраційних дій щодо Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі".

Згідно довідки державного реєстра на зворотній сторінці Довідки з Єдиного державного реєстру (а.с.12) станом на 27 січня 2011 року документи для включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі" не надходили.

Проте, єдиним та допустимим доказом в підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням є відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Господарський суд Дніпропетровської області на зазначене уваги не звернув, додаткові відомості щодо відсутності боржника за місцезнаходженням на стадії проведення ліквідаційної процедури від ліквідатора не витребував.

Враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направляти ліквідатору заяви з вимогами до банкрута (ч.5 ст.52 Закону).

Із доданих до апеляційної скарги доказів вбачається, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" уклав з Дочірнім підприємством "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі" кредитний договір №В08 від 17 травня 2002 року про надання боржнику кредиту в сумі 57 202 доларів США на поповнення оборотних коштів зі сплатою 20% річних строком до 19 травня 2003 року (а.с.79-80, т.2).

Через невиконання умов кредитного договору з Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі" стягнено основний борг в сумі 51 661, 02 доларів США, заборгованість по процентах 66 721, 71 доларів США та судові витрати по справі, що підтверджується копією рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №18/242-06(30/469) від 13 жовтня 2006 року (а.с.72-74, т.2), залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 29 березня 2007 року.

Матеріали справи свідчать, що ліквідатор арбітражний керуючий Чикильдина С.А. не повідомляв Банк, як можливого кредитора про порушення відносно Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі" справи про банкрутство. Відповідне оголошення також в печатних органах не було опубліковано.

Зазначене свідчить про те, що ліквідатор виявив не всіх можливих кредиторів боржника.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

В порушення зазначеної норми Закону до звіту ліквідатора не додано реєстр вимог кредиторів, довідки з Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна боржника, відомості про закриття рахунків Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі" в Публічному акціонерному товаристві Комерційному банку "Приватбанк".

Вказане свідчить про те, що ліквідатор не в повній мірі здійснив ліквідаційну процедуру банкрута, не виявив можливих кредиторів боржника, не перевірив докази відсутності боржника за місцезнаходженням.

В свою чергу господарський суд неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2011 року підлягає скасуванню, а справа -передачі господарському суду для розгляду.

Керуючись ст.ст.103 -106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2011 року у справі № 5005/3537/2011 скасувати.

Справу №5005/3537/2011 передати господарському суду Дніпропетровської області для розгляду.

Копію постанови направити державному реєстратору для здійснення реєстраційних дій щодо Дочірнього підприємства "Інкар" Закритого акціонерного товариства "Оветрі", (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, вул.Зонова, буд.5, ЄДРПОУ 24437753).

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В.Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя О.С. Євстигнеєв

(Дата підписання постанови в повному обсязі 31.08.12 р.)