Рішення № 25875100, 29.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" серпня 2012 р.Справа № 5017/2093/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновській К.В.

за участю представників:

від позивача: Сєдова В.Ю. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еліткомсервіс";

про стягнення 172450,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Позивач - Комунальне підприємство "Іллічівськтеплоенерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еліткомсервіс", в якій, просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 172 450,77 грн., з яких: 166 402,96 грн. -основний борг, 5849,05 грн. -пеня, 198,76 грн. -інфляційні та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладений між КП "Іллічівськтеплоенерго" та ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №264-Ж/576 від 01.01.2009р., згідно якого позивачем було виконано вчасно та в повному обсязі свої зобов'язання, між тим, відповідач за фактично спожиту теплову енергію у період з листопада 2011 року по травень 2012 року, включно, не розрахувався у повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2012р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження у справі №5017/2093/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

У судовому засіданні 29.08.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на 18.07.2012року та підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, які наявні у матеріалах справи. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Комунальне підприємство "Іллічівськтеплоенерго" створене на підставі рішення Іллічівської міської ради Одеської області від 19.09.2008 року за №465-V.

Згідно п. 2.1 статуту КП "Іллічівськтеплоенерго", основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією і задоволення на цій основі соціально-економічних інтересів трудового колективу та отримання прибутку.

При цьому, розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування", є компетенцією виконавчого комітету Іллічівської міської ради, а з 01.01.2011 року за Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №157 „Про встановлення тарифів на теплову енергію КП "Іллічівськтеплоенерго".

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як встановлено матеріалами справи 01.01.2009р. між КП "Іллічівськтеплоенерго" (надалі -енергопостачальна організація) та ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" (надалі - споживач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №264-Ж/576 (надалі -договір), відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язалась постачати споживачеві вчасно та відповідної якості теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання в обсягах відповідно до договору, а споживач зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору визначено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору на такі потреби:

- опалення -в період опалювального сезону (який встановлюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування);

- гаряче водопостачання -в період, який встановлюється місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування.

Умовами п. 3.2 договору встановлено, зокрема, обов'язок споживача теплової енергії додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1 до цього договору, не допускаючи їх перевищення (п.п. 3.2.1 договору); виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором (п.п 3.2.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік споживання теплової енергії проводиться: по обєктах, на яких встановлені прилади обліку теплової енергії -по цим приладам обліку, по обєктах, які не мають приладів обліку -розрахунковим способом.

Згідно п. 5.3 договору, споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії в терміни, передбачені в додатку №1 до цього договору.

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку №2 до цього договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 5.4 договору).

Умовами п. 6.1 договору встановлено, що тарифи за надані послуги на момент укладення договору з урахуванням ПДВ становлять: абонентна плата за 100 Ккал/год. приєднаного навантаження -1,22 грн. Нараховується щомісяця протягом року (п.п. 6.1.1 договору); плата за спожиту теплову енергію -104,26 грн. за 1Гкал. Нараховується за фактичне споживання теплової енергії у кожному місяці (п.п. 6.1.2 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору визначено, що розмір плати за послуги може бути змінено в односторонньому порядку, на підставі рішення Іллічівської міської ради.

У п. 6.3 договору встановлено, що дата зняття споживачем показань приладів обліку -27 число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації -не пізніше 29 числа.

Згідно з п. 6.5 договору, розрахунковим періодом щодо сплати споживачем ціни наданих послуг за договором є календарний місяць.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що сплата за теплову енергію споживачем здійснюється щомісячно по рахункам енергопостачальної організації протягом 3 (трьох) банківських днів від часу отримання рахунку.

Умовами п.п. 7.2.3 договору передбачено відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з 01 січня 2009р. та діє до 01.01.2010р.

У відповідності до п. 10.4, договір вважається пролонгованим на той самий строк, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Оскільки, як вбачається з наявних матеріалів справи, жодною стороною не було заявлено про припинення дії вказаного договору або його перегляд, договір є діючим.

Відповідно до умов додатку № 1 до договору №264-Ж/576 від 01.01.2009р. сторони дійшли згоди, що енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 01.01.2009р. з 01.01.2009р. по 01.01.2010р. теплову енергію в межах Q = 7122,15 Гкал/рік для об'єктів згідно реєстру -вул. Першого травня 19, секції №15, 16, 17 ж/б та абонентна плата за поточний рік, відповідно до таріфів діючих на момент укладення договору, становить 228432,39 грн., в тому числі ПДВ 38072,06 грн., орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору 74255,32 грн., в тому числі ПДВ 123759,22 грн.

Згідно акту №34 від 18.10.2011р., підписаного уповноваженими представниками сторін, по вул. Першого травня включено центральне опалення в роботу з 17.10.2011р.

Як встановлено матеріалами справи, згідно розрахунку позивача та, відповідно до звітів про спожиту теплову енергію, складених відповідачем, протягом періоду з листопада 2011р. по травень 2012р. на об'єкт, розташований за адресою: вул. Першого травня, 19, КП "Іллічівськтеплоенерго" відпущено теплову енергію загальною вартістю 487938,92 грн. Зазначені обставини також підтверджуються актами приймання-передачі наданих послуг з теплопостачання за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р., які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін та відповідними рахунками, які виставлялись до сплати відповідачу та були отриманні ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" про що наявна відповідна відмітка. При цьому, як зазначає позивач, акт приймання-передачі наданих послуг з теплопостачання за травень 2012р. був надісланий відповідачу для підписання, однак не повернутий до КП "Іллічівськтеплоенерго".

Разом з тим, враховуючи, що згідно розпорядження міського голови Іллічівської міської ради №128 від 10.04.2012р. з 12.04.2012р. було відключено абонентів від джерела тепла та продовжено подання гарячої води до особливого розпорядження, при цьому, лише відповідним розпорядженням Іллічівської міської ради від 08.05.2012р. за №165 з 11.06.2012р. було зупинено котельну, тобто подачу гарячої води, суд доходить висновку, що у травні 2012р. позивачем надавались послуги щодо поставки теплової енергії у вигляді гарячої води належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, згідно реєстру проплат за період з листопада 2011р. по липень 2012р. та виписки банку за відповідний період, ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" вартість спожитої теплової енергії у повному обсязі не сплатило, в зв'язку з чим, станом на 08.07.2012 року у відповідача рахується заборгованість за спожиту теплову енергію протягом періоду з жовтня 2011 року по травень 2012 року включно, у розмірі 166402,96 грн.

Отже, в порушення вимог договору, про постачання теплової енергії в гарячій воді №264-Ж/576 від 01.01.2009р. ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" за фактично отримано теплову енергію у період з жовтня 2011 року по травень 2012 року включно загальною вартістю 487938,92 грн. розрахувалось частково, шляхом внесення періодичних платежів на загальну суму 321535,96 грн.

Таким чином, з урахуванням обсягу та вартості поставленої теплової енергії, протягом періоду з жовтня 2011 року по травень 2012 року, включно, та здійснених відповідачем часткових проплат у сумі 321535,96 грн., станом на 08.07.2012р. за ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" рахується заборгованість перед КП "Іллічівськтеплоенерго" за фактично спожиту теплову енергію у розмірі 166402,96 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією", затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Законом України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.

Таким чином, тариф на теплову енергію, який встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому, тариф на послугу для кінцевого споживача Комісією не встановлюється.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Отже, регулювання тарифів саме на комунальні послуги для кінцевих споживачів, згідно діючого законодавства, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.

Як встановлено матеріалами справи, заборгованість відповідача за надані послуги теплопостачання за період з 01.10.2011 року по 31.05.2012 року, становить 166402,96 грн., яка визначена на підставі тарифів, встановлених Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №157 „Про встановлення тарифів на теплову енергію КП "Іллічівськтеплоенерго" та звітів споживача -ТОВ "Компанія "Еліткомсервіс" про спожиту теплову енергію у спірний період, рахунків виставлених до сплати відповідачу по об'єкту, розташованому за адресою: вул. Першого травня 19, секції №15, 16, 17 ж/б.

Згідно з вимогами ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч. 1, 2 ст. 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

При цьому, ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Між тим, відповідачем, в порушення вищевказаних норм, не доведено належним чином відсутність заборгованості перед КП "Іллічівськтеплоенерго" та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог КП "Іллічівськтеплоенерго" та стягнення з відповідача 166402,96 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у період з листопада 2011 року по травень 2012 року включно.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 5849,05 грн. за період нарахування з січня по червень 2012 року включно, за порушення термінів сплати вартості спожитої теплової енергії у спірний період, встановив, що позивач при здійсненні даного розрахунку допустив помилку, а саме невірно визначив суму боргу, оскільки позивач нараховує пеню на суму боргу з урахуванням суми заборгованості за попередній період, тоді як зобов'язання відповідача по сплаті вартості спожитої теплової енергії мало бути виконано щомісячно. При цьому, період виникнення зобов'язання у відповідача починається з перебігом 3 (трьох) банківських днів від часу отримання рахунку.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 198,76 грн. встановив, що КП "Іллічівськтеплоенерго" допустило аналогічні помилки що й при здійсненні розрахунку пені. Крім того, згідно наданого розрахунку (а.с. 46, том І) вбачається, що загальна сума інфляційних становить 755,23 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 198,76 грн. Разом з тим, суд зазначає, що при здійснені даного нарахування позивачем не враховано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари послуги, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом за період прострочки (зазначена позиція також викладена Вищим господарським судом України у постанові від 15.09.2010 р. по справі № 11/14-10, за якою суд визнав неправильною методику рахування інфляційних втрат із застосування індексації до прострочки оплати, що мали місце в межах одного місяця). Так, листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. №62-67р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ " визначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується ні на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, в зв'язку з чим умовно слід вважати, що сума, внесена у період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня.

Враховуючи вищевикладене, суд зробив власний розрахунок пені, інфляційних та встановив, що розмір зазначених санкцій перевищує суми заявлені до стягнення позивачем.

При цьому, враховуючи, що у суду відсутні повноваження щодо збільшення позовних вимог, а таке право відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України належить виключно позивачу, суд не виходить за межі позовних вимог та приймає заявлені позивачем суми пені у розмірі 5849,05 грн. та інфляційних у розмірі 198,76 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог КП "Іллічівськтеплоенерго" та стягнення з відповідача 166402,96 грн. основного боргу, 5849,05 грн. пені та 198,76 грн. інфляційних.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 3449,02 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Еліткомсервіс" (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Карла Маркса, буд. 2 Б, ід. код 33647853) на користь Комунального підприємства "Іллічівськтеплоенерго" (68004, м. Іллічівськ, вул. Комсомольська, 2-а, код ЄДРПОУ 31619819) 166402/сто шістдесят шість тисяч чотириста дві/грн. 96 коп. основного боргу, 5849/п'ять тисяч вісімсот сорок дев'ять/грн. 05 коп. пені, 198/сто дев'яносто вісім/грн. 76 коп. інфляційних та 3449/три тисячі чотириста сорок дев'ять/грн. 02 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту підписання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 03.09.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.