Рішення № 25874965, 28.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5023/3442/12 вх. № 3442/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бобрової Д.О.

за участю :

прокурора - Василець Ю.О., посвідчення №26 від 23.02.2009р.;

позивача - Дяченко В.Ю., довіреність №03-42/1827 від 21.05.2012р.;

відповідача - не з"явився;

третьої особи - Ремінний В.І., довіреність №952 від 07.06.2012р.;

розглянувши справу за позовом Первомайський міжрайонний прокурор Харківської області, м. Первомайський, в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, м. Первомайський, Первомайський район, Харківська область;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, м. Харків;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Харківська область, Первомайський район, с. Михайлівка;

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 41854,47грн.

ВСТАНОВИВ:

Первомайський міжрайонний прокурор Харківської області, в інтересах держави в особі Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на території Михайлівської сільської ради Первомайського району Харківської області (за межами населених пунктів) сільськогосподарського призначення, площею 43,5160га та повернути її Первомайській районній державній адміністрації Харківської області та про стягнення з відповідача шкоди заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 41854,47грн.

Прокурор в судовому засіданні 28.08.2012р. позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити, заявив клопотання про забезпечення позову, яке надійшло через канцелярію суду 22.08.2012р.; також 22.08.2012р. через канцелярію суду від прокурора супровідним листом (вх.№14045) надійшли документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 28.08.2012р. позовні вимоги прокурора підтримує повністю, просить суд позов задовольнити в повному обсязі, підтримує заяву про вжиття заходів забезпечення позову; 28.08.2012р. надав через канцелярію суду письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи, які суд долучив до матеріалів справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні 28.08.2012р. позовні вимоги прокурора підтримує, з підстав, викладених у поясненнях поданих до суду 14.08.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.2012р. не з"явився, але через канцелярію суду 27.08.2012р. відповідач надав супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи, а саме акт вимірювання спірної земельної ділянки від 17.08.2012р., згідно якого площа земельної ділянки сільськогосподарського призначення, самовільно зайнятої відповідачем, на території Михайлівської сільської ради Первомайського району Харківської області становить: 31,6229га, довжина - 3154,2м. Надані документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Присутні в судовому засіданні 28.08.2012 року учасники судового процесу вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача. Також присутні у судовому засіданні учасники судового процесу пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 31.07.2012р. та від 14.08.2012р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого учасникам судового процесу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду є порушення відповідачем норм Земельного кодексу України, а саме те, що відповідач користується земельною ділянкою без документів, що посвідчують право власності або право користування землею, чим відповідач, як вказує прокурор у позовній заяві, завдав збитків Первомайській районній державній адміністрації у розмірі 41854,47грн.

Перевіркою, проведеною Первомайською міжрайонною прокуратурою із залученням інспекції сільського господарства у Харківській області було встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, в порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, самовільно зайняв земельну ділянку на території Михайлівської сільської ради Первомайського району Харківської області (за межами населених пунктів) сільськогосподарського призначення, площею 43,5160га. На підтвердження чого прокурором, зокрема, було надано Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.05.2012р. (арк. спр. 32), Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.06.2012р. (арк. спр. 36), протокол про адміністративне правопорушення від 07.05.2012р. (арк. спр. 34), припис №000403 від 07.05.2012р. (арк. спр. 33), постанову про накладення адміністративного стягнення від 07.05.2012р. (арк. спр. 35), припис №001172 від 06.06.2012р. (арк. спр. 37), протокол про адміністративне правопорушення від 06.06.2012р. (арк. спр. 38) та постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.06.2012р. (арк. спр. 39).

Натомість відповідач в обгрунтування своїх заперечень по суті спору надав лише акт вимірювання спірної земельної ділянки від 17.08.2012р., згідно якого площа вказаної ділянки становить: 31,6229га, довжина - 3154,2м. Акт складено адвокатом ОСОБА_5, сільським головою Синько А.В., членом земельної комісії Сторожевою О.М. та самим відповідачем. В процесі судового розгляду, у відзиві на позовну заяву, відповідач посилався на необгрунтованість суми позову, у зв"язку з недоведеністю площі спірної земельної ділянки, що самовільно зайнята відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено перелік документів, якими посвідчується право на земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно зі ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Порядок набуття земельних ділянок у власність та у користування встановлюється главою 19 Земельного кодексу України.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Документів, що посвідчують право власності чи право користування вказаною земельною ділянкою, відповідачем надано не було.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією з основних засад судочинства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, керуючись приписами постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р., суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. Позивач повинен довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди - відповідача; наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв"язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою); вина відповідача - заподіювача шкоди.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

У Постанові Пленуму Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011р. №6 вказується, що у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно враховувати, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963.

Згідно п.7 вищевказаної Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Держсільгоспінспекцією та її територіальними органами (Постанова КМУ від 20.10.2011р. №1115, яка набрала чинність з 01.01.2012р.), а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держсільгоспінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. № 1619 (Порядок).

Пунктом 3 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову без спеціального дозволу (затверджених наказом Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110) передбачає, що підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи прокурором було надано Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.05.2012р. (арк. спр. 32), Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.06.2012р. (арк. спр. 36), протокол про адміністративне правопорушення від 07.05.2012р. (арк. спр. 34), припис №000403 від 07.05.2012р. (арк. спр. 33), постанову про накладення адміністративного стягнення від 07.05.2012р. (арк. спр. 35), припис №001172 від 06.06.2012р. (арк. спр. 37), протокол про адміністративне правопорушення від 06.06.2012р. (арк. спр. 38), постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.06.2012р. (арк. спр. 39) та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (арк. спр. 31).

Відповідно до пункту 5.1 вказаного Порядку при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 5.3 Порядку акт складається у двох примірниках. Перший примірник акта залишається у державного інспектора, який проводить перевірку, другий - вручається або надсилається керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які перевірялись. При проведенні спільних перевірок з іншими органами контролю копія акта надається цим органам. При врученні акта юридичній чи фізичній особі особисто в примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відмітка про дату вручення акта та ставиться підпис особи, яка його отримує. У разі надсилання акта поштою на примірнику акта, який залишається в інспектора, робиться відповідна відмітка. Акт надсилається з повідомленням про вручення. Копія акта може бути надана іншим зацікавленим державним органам, громадянам чи громадським організаціям на їх запит.

Пункт 5.4 Порядку містить перелік відомостей, які державний інспектор зазначає в акті, а саме: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.

Відповідно до пункту 5.5. Порядку акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, Акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.05.2012р. та від 06.06.2012р., відповідно, повністю відповідають вимогам діючого законодавства.

Так пунктом 4.1. "Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель" (далі Порядок), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 № 312 (зареєстровано в Мінюсті України 25.12.03р. за № 1223/8544) визначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ним осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ним осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

На вказаних Актах, із зворотнього боку, міститься підпис відповідача про отримання цих актів із відміткою "Ознайомлен з викладеним, не погоджуюсь" від 07.05.2012р. та "Ознайомлен, зпорушенням ст.188-5 КУАП України згоден, а з розміром ділянки та сумою не погоджуюсь" від 06.06.2012р.

При цьому, відповідачу було надано час для усунення порушень у добровільному порядку, що не було виконано відповідачем.

Пунктом 5.6. Порядку визначено, що в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).

Прокурором 22.08.2012р. було надано план-схему розташування спірної земельної ділянки.

Пунктом 4.3 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покрову без спеціального дозволу визначено, що акт обстеження земельної ділянки є невід"ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається площа, на якій заподіяно шкоду й у разі відмови порушника добровільно відшкодувати заподіяну шкоду (збитки) направляє другий примірник акту разом з розрахунком заподіяної шкоди з позовною заявою в суд для їх примусового стягнення.

Отже, з вказаного вбачається, що в даному разі факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем та розмір завданої шкоди, підтверджено всіма матеріалами перевірки в їх сукупності, проведеною Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області, складеними відповідно до вищевказаного Порядку, і розрахунком, зробленим також на підставі матеріалів перевірки органом державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства.

Крім того, суд критично оцінює наданий відповідачем акт вимірювання спірної земельної ділянки від 17.08.2012р., згідно якого площа вказаної ділянки становить: 31,6229га, довжина - 3154,2м. Акт складено адвокатом ОСОБА_5, сільським головою Синько А.В., членом земельної комісії Сторожевою О.М. та самим відповідачем.

По-перше, складення такого акту та проведення такого вимірювання не відповідає жодному припису Земельного законодавства.

А по-друге, те, що наданий відповідачем акт підписаний сільським головою Синько А.В. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації є місцевим органом виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 119 Конституції України та ст. 2 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня.

У відповідності до вимог ст. 17 Земельного кодексу України Харківська районна державна адміністрація є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у вказаних спірних відносинах, та якій делеговано функції розпорядника землями державної власності.

Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач суду не надав. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Крім того, в наданому відповідачем акті не вказано найменування сільської ради, від імені якої діє сільський голова Синько А.В.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч.1-2 ст. 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурором та позивачем доведено порушення відповідачем норм чинного законодавства в межах виниклих правопорушень. За таких підстав, позовні вимоги, заявлені прокурором, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи заяву прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на врожай сільськогосподарської культури - соняшника, на земельній ділянці на території Михайлівської сільської ради Первомайського району Харківської області (за межами населених пунктів) сільськогосподарського призначення, площею 43,5160га, яка використовується ФОП ОСОБА_3, суд керується наступним.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд враховує роз"яснення, надані у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011р. за № 16. Згідно вказаних роз"яснень особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В даному разі до заяви про забезпечення позову прокурором не додано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи. Крім того, відсутнє правове та документальне обгрунтування обраного прокурором способу забезпечення позову - накладення арешту на врожай сільськогосподарської культури - соняшника, на земельній ділянці на території Михайлівської сільської ради Первомайського району Харківської області (за межами населених пунктів) сільськогосподарського призначення, площею 43,5160га.

Прокурором не доведено обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, не надано доказів на підтвердження відсутності у відповідача іншого майна, грошових коштів на банківських рахунках тощо.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що заява прокурора про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому правових підстав для її задоволення немає, у зв"язку з чим суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати зі сплати судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, в даному разі витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в сумі 2682,50грн. (1609,50грн. - за майнові вимоги та 1073,00грн. - за позовні вимоги немайнового характеру), та підлягають стягненню на користь державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 287 Податкового кодексу України, ст.ст.19, 20, 24, 123, 124, 126, 156, 157 Земельного кодексу України, статтями 11,16, 22, 202, 1166, 1193 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 179, 193, 224 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 29, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову.

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на території Михайлівської сільської ради Первомайського району Харківської області (за межами населених пунктів) сільськогосподарського призначення, площею 43,5160га та повернути її Первомайській районній державній адміністрації Харківської області (64100, Харківська область, Первомайський район, м. Первомайський, вул. Леніна, 16, код ЄДРПОУ 23918373).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Первомайської районної державної адміністрації Харківської області (64100, Харківська область, Первомайський район, м. Первомайський, вул. Леніна, 16, код ЄДРПОУ 23918373) 41854,47грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код за ЄДРПОУ 37999654, МФО 851011, номер рахунку 31215206783003, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 2682,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.08.2012 р.

Суддя Рильова В.В.

Справа №5023/3442/12