Ухвала суду № 25874924, 04.09.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

04 вересня 2012 року справа № 5020-806/2012

за позовом Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Источник Плюс" (99011, м. Севастополь, вул. В. Морська, 10, ідентифікаційний код 20695205);

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044)

про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

позивача (СМР): Вахрамєєва М.Ю. -представник, довіреність № 03-15/5 від 03.01.2012;

відповідача (ФКМ СМР): Сарахман С.О. -представник, довіреність б/н від 01.09.2011;

відповідача (ТОВ "Істочнік Плюс"): Басов Ю.М. -представник, довіреність № 015 від 01.09.2012;

Суть спору:

Севастопольська міська Рада звернулась до господарського суду м.Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Источник Плюс", Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності договору.

Ухвалою від 19.07.2012 позовну заяву прийнято до провадження судом. Даною ухвалою також зобов`язано позивача надати суду докази оплати судового збору щодо вимоги про застосування наслідків недійсності договору, яка визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру) відповідно до Закону України „Про судовий збір" (у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

У судовому засіданні 04.09.2012 представник відповідача (ТОВ "Істочнік Плюс") просив суд залишити позов Севастопольської міської ради бз розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з невиконанням позивачем вимог суду щодо надання доказів оплати судового збору.

Представник позивача та відповідача -Фонду комунального майна, заперечували проти задоволення заявленого клопотання.

Розглянувши у нарадчій кімнаті клопотання про залишення позову без розгляду, суд вважає наявними правові підстави для його задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

В даному випадку випадку Севастопольською міською радою заявлено позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також зобов`язання звільнити вбудовані нежитлові приміщення.

Згідно з пунктом 2 Інформаційного Листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 № 01-06/1175/2011 «Щодо судового збору», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК), наприклад, про визнання недійсним правочину (господарського договору) та про витребування переданого за ним майна.

Пунктом 1 Інформаційного Листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 № 01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», роз`яснено, що статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Позовна заява Севастопольської міської ради має дві окремі вимоги: немайнового та майного характеру, у зв`язку з чим, розмір ставок за їх подання до господарського суду визначається за приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» - 1073,00 грн. за вимогу немайнового характеру та 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати за вимогу майнового характеру.

Ухвалами господарського суду м.Севастополя від 19.07., 03.08. та 15.08.2012 Севастопольську міську раду було зобов`язано надати суду докази оплати судового збору щодо вимоги про застосування наслідків недійсності договору, яка визначається з урахуванням вартості спірного майна (тобто як зі спору майнового характеру) відповідно до Закону України „Про судовий збір" (у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Вказаними ухвалами Севастопольську міську раду також було попереджено про наслідки, передбачені пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, за неподання без поважних причин витребуваних судом матеріалів.

Матеріали справи містять докази отримання позивачем вказаних ухвал (а.с.22, 29).

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

З даною конституційною нормою узгоджується частина 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Наведені вище обставини свідчать про наявність правових підстав для залишення позову Севастопольської ради ради без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, посилання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на факт оплати судового збору за одну позовну вимогу (1073,00 грн.) суд не може визнати обгрунтованим, оскільки інша позовна вимога (за подачу якої не оплачений судовий збір) є складовою частиною позовної заяви, яка розглядається в цілому.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що платіжним дорученням № 581 від 11.05.2012 було сплачено 1073,00 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру (а.с.5).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

В даному випадку, у платіжному дорученні № 581 від 11.05.2012 в якості платника вказано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, який в рамках даної справи виступає відповідачем.

За таких обставин, Севастопольською міською радою, як особою, яка звертається до суду та є платником судового збору, не представлено доказів оплати судового збору і за вимогу немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов Севастопольської міської ради залишити без розгляду.

Суддя підпис Погребняк О.С.