Рішення № 25874812, 30.08.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2012 р. Справа № 25/086-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК",

09183, Київська область, Білоцерківський район, с. Межове, вул. Волі, 4

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,

09100, АДРЕСА_1

про стягнення 144 002,27 грн.

за участю представників:

позивача - Крамарчук О.О. (довіреність від 03.01.2012);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК" (далі -позивач) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 144 002,27 грн., з яких: 133 734,06 грн. -основний борг, 10 268,21 грн. -пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.08.2012.

У судове засідання 16.08.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.08.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 30.08.2012.

27.08.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13429 від 27.08.2012) позивачем поданий уточнений розрахунок позовних вимог, який за своїм змістом є зменшенням розміру позовних вимог. Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову -130 865,54 грн., яка складається з: 121 534,06 грн. -основного боргу, 9 331,48 грн. -пені, виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

У судовому засіданні 30.08.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням зменшення позовних вимог, з підстав, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання вдруге не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 01.08.2012 № 14389555 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.08.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК" (далі - позивач, постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі -відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу від 05.04.2011 № 285 (далі -Договір), відповідно до умов якого, продавець прийняв на себе обов'язки по поставці і передачі у власність покупця кондитерських виробів, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар на умовах цього договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно пункту 1.3. Договору продавець виписує при відвантаженні товару податкову та видаткову накладну, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до пунктів 4.1. - 4.3. Договору здача-прийом товару відбувається за участю представників сторін. Товар вважається прийнятим за якістю відповідно до сертифікату відповідності (посвідчення про якість), а за кількістю та найменуванням згідно накладної. Покупець (його представник) при отриманні товару зобов'язаний підписати передавальні документи, вказавши прізвище та скріпити печаткою при її наявності.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом: оплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця; готівкою через касу продавця; через представника продавця, але тільки за наявності договору доручення з обов'язковою відміткою (розписом) останнього в документах (накладній) покупця. Передача коштів представнику товариства без договору доручення в оплату не зараховується.

Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом оплати суми, вказаної в накладній, за кожну партію товару, безготівковим розрахунком або готівкою не пізніше одного календарного дня з моменту поставки (пункт 5.2. Договору).

В силу пункту 5.3. Договору, в виключних випадках, за домовленістю, розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів, але не пізніше 7 календарних днів з дня одержання партії товару. Партією вважається товар одержаний по окремій накладній.

Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31.12.2012 (пункт 8.1 Договору).

На виконання умов Договору, позивач за видатковою накладною від 22.12.2011 № 57964 на суму 146 520,77 грн., що підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар на загальну суму 146 520,77 грн., а відповідач вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копія зазначеної накладної.

Як зазначається представником позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив отриманий товар, на загальну суму 10 283,71 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків.

Додатково, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем надано суду Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 31.05.2012 складає 144 434,06 грн. (копія в матеріалах справи).

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, позивач направив на адресу відповідача претензію від 21.06.2012 № 86-юр з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 138 034,06 грн. у 10-денний термін з моменту отримання претензії. Позивач також зазначив, що в разі невиконання вимоги щодо погашення боргу, буде змушений звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача суми заборгованості, пені та судових витрат. Вказана претензія отримана відповідачем 03.07.2012, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, відповідач відповіді на зазначену вимогу не надав та не здійснив відповідні розрахунки за поставлений товар.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 133 734,06 грн.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі.

Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України -на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначеної вище видаткової накладної -у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, фіскальні чеки -у якості письмового доказу для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.05.2012, у зв'язку з тим, що зазначений Акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - у якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 31.05.2012 наявності у нього заборгованості перед позивачем у зазначеному в акті розмірі.

Крім того, як доказ визнання відповідачем факту отримання товару за спірною видатковою накладною від 22.12.2011 № 57964 судом враховано, що відповідач частково оплатив вказаний товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків.

До матеріалів справи залучено заяву про зменшення позовних вимог, де зазначено, що після порушення провадження у справі відповідач також здійснив часткову оплату товару, на підтвердження чого надано копії фіскальних чеків.

Враховуючи зменшення позовних вимог, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 130 865,54 грн., яка складається з: 121 534,06 грн. -основного боргу, 9 331,48 грн. -пені.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем повністю не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 121 534,06 грн. заборгованості з оплати поставленого йому товару є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, позивач на підставі пункту 6.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача, з урахуванням зменшення позовних вимог в цій частині, складає 9 331,48 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 9 331,48 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 121 534,06 грн. та пені в розмірі 9 331,48 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Разом з тим, приписами частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про судовий збір" від 25.08.2011 № 01-061175/2011 сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених, зокрема, у частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (зменшення позивачем розміру позовних вимог).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/2011 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим

ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення,

прийнятого по суті справи.

У зв'язку з вищевикладеним, судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення від 23.07.2012 №6288 у розмірі 262,73 грн. підлягає поверненню позивачу -Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК" з Державного бюджету України, а решта судового збору у розмірі 2 617,31 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК" (09183, Київська область, Білоцерківський район, с. Межове, вул. Волі, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31581435) 121 534 (сто двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн. 06 коп. основної заборгованості, 9 331 (дев'ять тисяч триста тридцять одна) грн. 48 коп. пені, 2 617 (дві тисячі шістсот сімнадцять) грн. 31 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК" (09183, Київська область, Білоцерківський район, с. Межове, вул. Волі, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31581435) з Державного бюджету України 262 (двісті шістдесят дві) грн. 73 коп. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 23.07.2012 №6288.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 04.09.2012.

Суддя С.О. Саванчук