Рішення № 25874773, 04.09.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р. Справа № 5004/2256/11

За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі філії Луцьке регіональне управління, м. Луцьк

до відповідача Підприємця Лукші Наталії Олексіївни, с. Підгайці Луцького району

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Підприємець Свідерська Алла Анатоліївна, с. Підгайці Луцького району,

про стягнення 13 180 грн. 76 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Куковський І.О., довіреність від 03.05.2012 року

від відповідача: підприємець Лукша Н.О., Стасюк В.Я., договір про надання правових послуг адвоката від 22.12.2011 року

від третьої особи: Кумановський Л.М., довіреність від 28.08.2012 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України

роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. ст. 22, 27 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: позивач -публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" в особі філії Луцьке регіональне управління просить стягнути з відповідача - підприємця Лукші Наталії Олексіївни заборгованість в сумі 13 180 грн. 76 коп., в т. ч. 7 757 грн. 68 коп. основного боргу згідно кредитного договору №6М/2008/980-МК/812 від 30.04.2008 року, 2 009 грн. 32 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 736 грн. 93 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 482 грн. 53 коп. штрафу, 2 194 грн. 30 коп. індексу інфляції на ануїтентний платіж та судові витрати по справі: 131 грн. 81 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач подала клопотання від 16.11.2011 року, лист СУ УМВС України у Волинській області від 15.11.2011 року №12/2-6120, з яких вбачається, що по факту оформлення кредитного договору №6М/2008/980-МК/812 від 30.04.2008 року слідчим управлінням УМВС України у Волинській області проводиться перевірка в рамках кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України

16.11.2011 року судом винесено ухвалу про зупинення провадження у справі до завершення проведення перевірки слідчим управлінням УМВС України у Волинській області по факту оформлення кредитного договору №6М/2008/980-МК/812 від 30.04.2008 року в рамках кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.

На запит суду відповідач - підприємець Лукша Н. О. через канцелярію суду подала пояснення від 31.07.2012 року та постанову Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року №0308/4072/2012, якою встановлено, що Свідерська А. А. в квітні 2008 року з метою отримання кредитних коштів у ВАТ КБ "Надра" Луцького РУ підробила офіційні документи від імені приватного підприємця Лукши Н. О.

Ухвалою суду від 31.07.2012 року провадження у справі поновлено. Справу призначено до розгляду на 15.08.2012 року.

Ухвалою суду від 15.08.2012 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, підприємця Свідерську Аллу Анатоліївну, розгляд справи відкладено на 29.08.2012 року.

В судових засіданнях 29.08.2012 року та 30.08.2012 року оголошувались перерви для подання додаткових доказів.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, пояснив, що матеріалами справи підтверджується отримання кредитних коштів згідно кредитного договору №6М/2008/980-МК/812 від 30.04.2008 року підприємцем Лукшою Н.О., та їх перерахування на рахунок підприємця Свідерської А.А. згідно платіжного доручення №21 від 30.04.2008 року.

Відповідач - підприємець Лукша Н.О. та її представник у поясненнях від 27.08.2012 року, від 30.08.2012 року та в судових засіданнях просили у позові відмовити, посилаючись на те, що Лукша Н.О. кредитний договір №6М/2008/980-МК/812 від 30.04.2008р. не підписувала, кредитних коштів не отримувала. Документи на отримання кредиту від її імені підробила Свідерська А.А., яка визнала свою вину під час розгляду кримінальної справи у Луцькому міськрайонному суді.

У клопотанні від 30.08.2012 року відповідач просила витребувати у Луцькому міськрайонному суді матеріали кримінальної справи по обвинуваченню Свідерської А.А. за ст. ст. 358, 366 КК України, де містяться оригінали документів, на підставі яких були отримані кредитні кошти.

Клопотання відповідача про витребування кримінальної справи відхилено судом як необгрунтоване, оскільки всі документи, на підставі яких були отримані кредитні кошти, наявні також у банку -позивача, долучені до матеріалів даної справи. Крім того, для витребування кримінальної справи необхідний час, що призведе до затягування розгляду справи, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Крім того, не зазначає, які саме документи, що не подані в судовому засіданні, наявні в матеріалах кримінальної справи і на підтвердження яких фактів необхідні.

Третя особа -підприємець Свідерська А.А. у поясненні від 29.082012 року, в судових засіданнях пояснила, що не заперечує з приводу обставин, що викладені у постанові Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року №0308/4072/2012. Щодо підписання платіжного доручення №21 від 30.04.2008 року повідомила, що вона його заповнювала, проте не підписувала і в банк не подавала. Кошти в сумі 17 500 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №21 від 30.04.2008 року від Лукші Н.О. отримала та зобов'язувалась їх повернути. Кошти були необхідні для їх спільного бізнесу. Лукшу Н.О. вона повідомила про оформлення документів на отримання кредиту від її імені. В її присутності Лукша Н.О. надала письмові пояснення службі безпеки банку про отримання кредитних коштів за спірним договором. Кредит частково погашала за рахунок прибутків від спільного бізнесу.

Відповідач Лукша Н.О. в судових засіданнях повідомила, що оригінали її документів вона передала Свідерській А.А., оскільки остання допомагала їй в оформленні підприємницької діяльності. В банку «Надра»вона відкривала рахунок та одного разу підписувала документи за вказівкою Свідерської А.А., проте не цікавилась які саме, бо довіряла Свідерській А.А. Про оформлення кредиту Свідерською А.А. на її ім'я дізналася з листа банку приблизно в 2009 році. З позовом про визнання кредитного договору недійсним не зверталась. Щодо підпису на платіжному дорученні №21 від 30.04.2008 року повідомила, що він дуже схожий на її підпис, однак чи підписувала саме це платіжне доручення, не може сказати. Про отримання кредитних коштів за спірним договором дала письмові пояснення службі безпеки банку на прохання Свідерської А.А.

На запитання суду щодо можливого проведення почеркознавчої експертизи щодо підпису на платіжному дорученні №21 від 30.04.2008 року, сторони та третя особа заперечували, в т. ч. у випадку призначення експертизи за ініціативою суду і зобов'язання оплатити ухвалою суду.

За таких обставин суд не призначає почеркознавчу експертизу, оскільки це призведе лише до затягування розгляду справи.

В судовому засіданні 04.09.2012 року представник відповідача заявив клопотання про витребування доказів, а саме просить:

- викликати в судове засідання начальника відділення філії ВАТ КБ «Надра»ЛРУ Петровську Наталію Петрівну з приводу дачі пояснень по укладенню вказаного кредитного договору, договору застави транспортного засобу №6М/2008/9 80-МК/812/ТЗ від 30.04.2008 року, видачі та здійснення контролю за виданими кредитними коштами, підписання зі сторони банку документів;

- витребувати у відділенні №11 філії ВАТ КБ «Надра»ЛРУ ксерокопію позовної заяви до Луцького міськрайонного суду у кримінальній справі про притягнення Свідерської А.А. до кримінальної відповідальності за ст.. 358 ч.ч.1,2,3 та 366 ч.І КК України; рішення суду (судів) про задоволення позову в цивільному порядку станом на 12 квітня 2012 року, як зазначено в постанові Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2012 року (стор.14 постанови суду); ксерокопії документів, якими підтверджується здійснення банком контролю за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням кредитних коштів, своєчасним і повним погашенням позички; ксерокопії документів, які надавав банкові позичальник (Лукша Н.О.) для отримання банківського кредиту, а саме: клопотання (заяву), в якому зазначається характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користування нею; техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації; інші необхідні документи і в тому числі декларації податкової звітності ПП Лукші Н.О. за 2007 рік; ксерокопію службового розслідування за фактом видачі коштів на ім'я Лукші Н.О. по вищевказаному кредитному договору (якщо таке проводилось); дві кредитні справи з усіма наявними документами, що стосуються видачі, отримання та використання кредитних коштів на ім'я Лукші Н.О. за кредитними договорами №6М/2ОО8/98О-МК/80О від 10 квітня 2008 року на суму 100 тисяч гривень та №6М/2008/980-МК/830 від 18.06.2008 року на суму 100 тисяч гривень;

- витребувати в Луцькому міськрайонному суді матеріали кримінальної справи №0308/4072/2012 від 12.04.2012 року по обвинуваченню Свідерської А.А. за ст. 358 ч.ч.1,2,3 та 366 ч. 1 КК України;

- об'єднати в одне провадження справи №5004/2256/11 та №5004/2253/11 за позовом ВАТ КБ «Надра»Луцького РУ до СПД- фізичної особи Лукші Н.О. про стягнення з неї 13180,76 грн. та 93966,01 грн. в одне провадження, оскільки позовні вимоги заявлені за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача і стосуються матеріалів кримінальної справи, по якій вже прийнято рішення та притягнуто до кримінальної відповідальності особу, яка від імені Лукші Н.О. підробляла документи для отримання кредитних коштів та отримувала дані кошти і використовувала на свій розсуд по вищевказаних трьох кредитних договорах.

Представник позивача в судовому засіданні проти клопотання відповідача заперечував з тих підстав, що задоволення вказаного клопотання відповідача призведе до затягування розгляду справи. Пояснив, що всі необхідні документи, що стосуються саме спірного кредитного договору, зокрема, кредитна справа, надані суду та містяться в матеріалах справи. Рішення суду (судів) про задоволення позову в цивільному порядку станом на 12 квітня 2012 року відсутні. Викликати в судове засідання начальника відділення філії ВАТ КБ «Надра»ЛРУ Петровську Н.П. недоцільно, оскільки обставини щодо укладення спірного кредитного договору вже встановлені постановою Луцького міськрайонного суду. Об'єднання в одне провадження справ №5004/2256/11 та №5004/2253/11 є неможливим.

Представник третьої особи в судовому засіданні про розгляд клопотання відповідача поклався на розсуд суду.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Клопотання відповідача від 04.09.2012 року про витребування доказів відхилено судом як необгрунтоване, оскільки обставини щодо укладення спірного кредитного договору вже встановлені постановою Луцького міськрайонного суду від 12.04.2012 року, тому викликати в судове засідання начальника відділення філії ВАТ КБ «Надра»ЛРУ Петровську Н.П. для дачі пояснень з цього приводу недоцільно.

Всі необхідні документи, що стосуються саме спірного кредитного договору, зокрема, кредитна справа, оглянуті в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи. Згідно довідки банку від 29.08.2012 року (а. с. 138), пояснень представника позивача в судовому засіданні рішення суду (судів) про задоволення позову в цивільному порядку станом на 12 квітня 2012 року відсутні. Інші документи, які відповідач просить витребувати у відділенні №11 філії ВАТ КБ «Надра»ЛРУ, не мають відношення до даної справи. Крім того, відповідач не обгрунтував, на підтвердження яких обставин необхідні додаткові докази.

Щодо витребування в Луцькому міськрайонному суді матеріалів кримінальної справи №0308/4072/2012 від 12.04.2012 року по обвинуваченню Свідерської А.А. за ст. 358 ч.ч.1,2,3 та 366 ч. 1 КК України, як зазначено вище, відповідач не вказує, які саме документи, що не подані в судовому засіданні, наявні в матеріалах кримінальної справи і на підтвердження яких фактів необхідні.

Об'єднання в одне провадження справ №5004/2256/11 та №5004/2253/11 є неможливим, оскільки вказані справи перебувають у провадженні різних суддів. Крім того, позовні вимоги в даних справах грунтуються на різних кредитних договорах.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

30 квітня 2008 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "Надра" згідно п. 1.2 Статуту, та відповідачем -підприємцем Лукшою Наталією Олексіївною був укладений кредитний договір №6М/2008/980-МК/812 (далі -договір а. с. 9).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно умов договору позивач зобов'язувався надати відповідачу грошові кошти в сумі 18 000 грн. 00 коп. із строком користування до 17.04.2009 року зі сплатою за користування кредитом 18 відсотків річних (у випадку прострочення виконання зобов'язання у відношенні повернення кредиту -36 відсотків річних) для придбання екскаватора, а відповідач -забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків згідно з графіком, який є невід'ємною частиною договору. Пунктом 4.1.2 кредитного договору передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються, починаючи з дня надання кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у розрахунковому місяці, рік дорівнює 360 дням. За порушення терміну повернення кредиту та строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, а також штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення. (п. п. 9.1 -9.3 договору).

На виконання умов кредитного договору позивачем надано кредит в сумі 18 000 грн. 00 коп., що стверджується меморіальним ордером від 30.04.2008 року №434 (а. с. 11).

Відповідач в порушення умов договору суму кредиту та відсотки за користування кредитом сплатив частково.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача станом на 01.10.2011 року становить 7 757 грн. 68 коп. по сплаті кредиту та 2 009 грн. 32 коп. по сплаті відсотків за користування кредитом (у розмірі 18% річних з можливих 36%), підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що вона кредитний договір №6М/2008/980-МК/812 від 30.04.2008р. не підписувала, кредитних коштів, наданих на підставі вказаного кредитного договору, не отримувала, тому зобов'язання перед банком у неї відсутні, не прийняті судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Матеріалами справи (постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.04.2012 року про обвинувачення Свідерської А.А.) встановлено, що «в кінці квітня 2008 року Свідерська А.А., перебуваючи у ВАТ КБ «Надра»Луцьке РУ, використала завідомо підробні документи Лукші Н.О., які надавали право на отримання кредитних коштів, та за відсутності умислу на їх подальше привласнення, а саме:

- кредитний договір №6М/2008/980-МК/812 від 30.04.2008р.,

- графік погашення кредиту,

- меморіальний ордер №434 від 30.4.2008 року.

30.04.2008 року на підставі поданих Свідерською А.А. у ВАТ КБ «Надра»Луцьке РУ вищевказаних підроблених документів, між даним банком та СПАД ФО Лукша Н.О. було укладено кредитний договір №6М/2008/980-МК/812 від 30.04.2008р., згідно якого останній було надано кредит в сумі 18 000 грн., які на підставі меморіального ордеру №21 були перераховані на рахунок Свідерської А.А.».

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Таким чином, встановивши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що кредит в сумі 18 000 грн. було надано саме відповідачу -підприємцю Лукші Н.О., яка з позовом про визнання кредитного договору недійсним не зверталась. Кошти в банк не повернула, а розпорядилась ними, а саме: згідно платіжного доручення №21 перерахувала їх на рахунок Свідерської А.А. У суду відсутні підстави вважати, що підпис на платіжному дорученні №21 підроблений. При цьому суд виходив з наступного.

Підпис Лукші Н.О. на платіжному дорученні №21 ідентичний її підписам на інших документах, зокрема, поданих в банк при відкритті рахунку. Підроблені Свідерською А.А. підписи значно відрізняються від підпису відповідача Лукші Н.О. Крім того, в судовому засіданні Лукша Н.О. підтвердила, що підпис на платіжному дорученні №21 дуже схожий на її. Призначення почеркознавчої експертизи заперечувала.

Також судом враховано пояснення Свідерської А.А. в судовому засіданні про те, що кредитні кошти згідно платіжного доручення №21 від 30.04.2008 року вона отримала від Лукші Н.О. та зобов'язувалась їх повернути.

Факт надання кредиту в сумі 18 000 грн. 00 коп. саме підприємцю Лукші Н.О. підтверджується постановою Луцького міськрайонного суду від 12.4.2012 року (а. с. 52, стор. 8 постанови). Отримання в 2009 році листа банку про наявність заборгованості, підписання документів по кредиту (однак на чиє ім'я і на яку суму не бачила) підтверджується показаннями Лукші Н.О. на досудовому слідстві (обвинувальний висновок від 05.03.2012 року).

Посилання представника відповідача на те, що постановою Луцького міськрайонного суду від 12.4.2012 року встановлено факт отримання грошових коштів Свідерською А.А. в касі банку замість Лукші Н.О. (стор. 14 постанови) не заслуговують на увагу суду, оскільки за спірним кредитним договором кошти не видавались готівкою, а були перераховані платіжним дорученням №21 на рахунок Свідерської А.А. Готівкові кошти в касі банку Свідерська А.А. отримала зі свого рахунку.

Судом також враховано, що постановою Луцького міськрайонного суду від 12.4.2012 року встановлено факт підробки документів, що дають право лише на отримання кредиту. Кошти згідно розпорядження від 30.04.2008 року (а. с. 88) надійшли на рахунок Лукші Н.О., відкритий нею особисто, що стверджується матеріалами справи (а. с. 99-119). Відкриття рахунку відповідач не заперечує.

Постановою Луцького міськрайонного суду від 12.4.2012 року також встановлено відсутність умислу Свідерської А.А. на привласнення коштів. Будь -яких зловживань щодо розпорядження коштами на рахунку, при перерахуванні коштів з рахунку Лукші Н.О. ні постановою Луцького міськрайонного суду від 12.4.2012 року, ні матеріалами справи не встановлено (витягом про рух коштів (а. с. 121-136) підтверджується наявність інших операцій по перерахунку коштів, зокрема, ПП «Інгуз Плюс»тощо). Підприємця Свідерську А.А. Лукша Н.О. зазначила як постійного контрагента в анкеті (а. с. 115) при відкритті рахунку.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно п. п. 9.1-9.2 договору за порушення терміну повернення кредиту та строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивачем пеня нарахована за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року із суми боргу, що виник з 2008 року, отже не підлягає до стягнення згідно п.6 ст. 232 ГК України.

В позові на суму 736 грн. 93 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту слід відмовити.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися

неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п.9.3 договору домовились, що за порушення терміну повернення кредиту та строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у графіку і визначених на дату прострочення.

Відповідач кредит та проценти за кредитом не сплачувала своєчасно, тому сплата штрафу є її договірним зобов'язанням.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

У даній справі договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки -пені та штрафу, а отже, відповідач лише один раз притягнений до відповідальності за порушення строків сплати кредиту.

Нараховані позивачем 482 грн. 53 коп. штрафу підставні і підлягають до стягнення згідно п. 9.3 договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З нарахованих позивачем 2 194 грн. 30 коп. збитків від інфляції за період з 01.12.2008 року по 31.08.2011 року підставні та підлягають до стягнення збитки від інфляції в сумі 2 086 грн. 50 коп. за той же період у зв'язку з неврахуванням позивачем при розрахунку збитків від дефляції, яка мала місце у липні -серпні 2009 року, у квітні -липні 2010 року, у липні -серпні 2011 року.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Таким чином, в позові на суму 107 грн. 80 коп. збитків від інфляції слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі 123 грн. 36 коп. та 220 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з підприємця Лукші Наталії Олексіївни, с. Підгайці Луцького району, вул. Хрещата, 45, код 2792020683, р/р 26002000545001 у філії ПАТ КБ «Надра»Луцьке РУ, МФО 303525 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" в особі філії Луцьке регіональне управління, м. Луцьк, Київський майдан, 1, р/р 29096800009028, МФО 303525, код 26207141

- 7 757 грн. 68 коп. основного боргу, 2 009 грн. 32 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 482 грн. 53 коп. штрафу, 2 086 грн. 50 коп. індексу інфляції на ануїтентний платіж, 123 грн. 36 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 220 грн. 87 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього:

12 680 грн. 26 коп. (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят грн. 26 коп.).

3. В позові на суму 844 грн. 73 коп. пені відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

складений 05.09.2012 року

Суддя А. М. Кравчук