Рішення № 25874693, 31.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.2012Справа №5002-7/2501-2011

За позовом заступника військового прокурора Сімферопольського гарнізону (вул. Казанська, буд. 27, м. Сімферополь, АР Крим, 95006) в інтересах держави в особі:

Міністерства Оборони України (проспект Повітрофлотський, буд. 6, Солом'янський район, м. Київ, 03168)

квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя (вул. Павленка, буд. 9, Залізничний район, м. Сімферополь, АР Крим, 95006)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, буд. 16, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95022)

про спонукання до виконання певних дій.

Суддя Дворний І. І.

Представники:

від Міністерства Оборони України - Куркчі Р.М., довіреність №220/722/д від 16.11.11, предст.;

від квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя - Куркчі Р.М., довіреність №10/38 від 05.01.12, предст.;

від відповідача - не з'явився;

прокурор - Рибкін О.Ю., посв. №379, прокурор відділу військової прокуратури ВМС України;

Суть спору: 14 червня 2011 року заступник військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою, у якій просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю фірму "Консоль ЛТД" передати квартирно-експлуатаційному відділу м. Сімферополя 297,5 кв. метрів житла, побудованого по вул. Авіаційній (Лексіна) у м. Сімферополі. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 16, 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 202 Господарського кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за договором №38 від 15 серпня 1997 року про спільну діяльність по будівництву, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" та квартирно-експлуатаційним відділом м. Сімферополя й затвердженого Начальником розквартирування військ та капітального будівництва - Начальником Головного управління Міністерства Оборони України генерал-лейтенантом Рудьковським Д.

Прокурор стверджує, що відповідач, в порушення пункту 4.1.1 вказаного договору, не передав Міністерству Оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя 7% від загальної площі житла з побудованого і зданого в експлуатацію 1-го житлового будинку загальною житловою площею 4250,11 кв.м., розташованого по вул. Авіаційній (Лексіна) у м. Сімферополі, що складає 297,5 кв.м.

Відповідач, у свою чергу, заперечує проти позовних вимог та вказує, що факт належного виконання товариством всіх зобов'язань за спірним договором встановлений вступившим в силу рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2006 року по справі №2-13/3137-2006 та за умов частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає доказуванню, що тягне за собою припинення провадження по справі за відсутністю предмету спору на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2011 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2011 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05 червня 2012 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 серпня 2011 року та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2011 року у справі №5002-23/2501-2011 були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа передана на розгляд судді Дворному І. І.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 червня 2012 року справа була прийнята до провадження та призначено дату і час судового засідання.

Через неявку представника відповідача ухвалою суду від 12 липня 2012 року розгляд справи відкладався, сторін було зобов'язано надати суду письмові пояснення стосовно предмета спору з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду від 05 червня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року розгляд справи відкладався з продовженням строку розгляду справи на 15 днів.

30 серпня 2012 року прокурором та представником квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя було надано суду письмові пояснення, у яких останні наполягали на позовних вимогах та заперечували проти доводів відповідача.

Відповідач правом надати відзив та письмові пояснення не скористався, у судове засідання, що відбулось 30 серпня 2012 року, не з'явився, втім, надав суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи, у зв'язку із відрядженнями та відпустками його представників.

Частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд відкладає розгляд справи за певних обставин, якими, зокрема, можуть бути: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Питання стосовного того, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

При цьому, в клопотанні, заявником не визначено яким саме чином його нез'явлення у судове засідання унеможливує розгляд справи по суті.

Більш того, представником відповідача до клопотання не було надано жодних доказів у підтвердження перебування його представників у відрядженнях та відпустках.

Враховуючи вищевикладене, суд вказане клопотання про відкладення розгляду справи залишає без задоволення, також беручи до уваги, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації; довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язано не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акту органу управління юридичної особи, якими їй наділяються повноваження вчиняти певні юридичні дії.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

15 серпня 1997 року квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя (за договором організація) та товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (за договором фірма) уклали договір №38 про спільну діяльність по будівництву, який був затверджений начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного Управління Міністерства оборони України генерал лейтенантом Рудковським Д. (том 1, а.с. 9-10).

При дослідженні умов вказаного договору, судом встановлено, що сторони зобов'язались спільно діяти для досягнення спільної господарської мети: будівництво та введення в експлуатацію жилих будинків, об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури відповідно до затвердженого командуючим Південного оперативного Командування Збройних сил України генерального плану забудови, узгодженого з головним архітектором Сімферополя 19.10.1989 по вул. Авіаційній у м. Сімферополі (пункт 1.1).

Згідно з пунктом 3.1.1 договору квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя зобов'язався надати фірмі всю розроблену документацію на забудову ділянки по вулиці Авіаційній в м. Сімферополі, дозвіл МО України на забудову фірмою земельної ділянки для оформлення документів на будівництво у встановленому законом порядку, за заявкою фірми передати точки підключення до джерел електроенергії, води з зазначенням форм обліку розрахунків, контролю та розмежування відповідальності.

У свою чергу, відповідач зобов'язався передати організації 7% загальної площі житла, побудованого відповідно до пункту 1.1 цього договору (пункт 4.1.1 договору).

Так, сторонами узгоджено, що фірмі передається у власність 93% загальної площі житла, побудованого у відповідності до пункту 1.1. даного договору.

Розподіл квартир згідно з пунктом 4.1.3 договору проводиться на кожний житловий будинок, що здається в експлуатацію. За узгодженням сторін, виділ загальної площі житла організації може бути здійснений в інших домах, що строяться фірмою у місті Сімферополі.

Строк дії договору встановлений з моменту його підписання і діє на весь строк його виконання сторонами (пункт 8.4 договору).

Наявним в матеріалах справи актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженим рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №3523 від 24 грудня 2008 року, підтверджено, що у 2008 році товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" по вулиці Авіаційній (Лексіна) в м. Сімферополі побудувало та здало в експлуатацію 1 житловий будинок, загальною житловою площею 4250,11 кв. м. (том 1, а.с. 12-19).

Позивач, вважаючи, що йому від загальної площі побудованого відповідачем будинку відповідно до умов вказаного вище договору належить частка у розмірі 297,5 кв. м. (4250,11/100*7 = 297,5кв.м.), звертався до фірми з претензіями, у яких просив останню виконати умови договору та передати у власність належну Міністерству оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя частку побудованого житла (том 1, а.с. 20-23).

Втім, відповідач відмовив задовольняти вимоги викладені у претензіях та зазначив, що рішеннями судів встановлено факт виконання ним в повному обсязі зобов'язань за спірним договором. Також, відповідач, з посланням на рішення судів, вказав, що з 2007 року фірма здійснювала будівництво об'єктів нерухомості по вулиці Авіаційній (Лексіна) в м. Сімферополі виключно на земельній ділянці площею 4,9541 га., яка була надана їй в оренду на підставі договору з Сімферопольською міською радою, у зв'язку з чим, вказаний договір оренди не є пов'язаним з договором про спільну діяльність у будівництві за №38 від 15 серпня 1997 року, що виключає право організації на отримання частки побудованого житла.

Вказана відмова товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" й послугувала підставою для звернення прокурора з вимогами про примусове виконання відповідачем умов спірного договору.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для зобов'язання відповідача передати квартирно-експлуатаційному відділу м. Сімферополя 297,5 кв.м. житла, побудованого фірмою по вул. Авіаційній (Лексіна) у м. Сімферополі.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що 15 серпня 1997 року між сторонами укладено договір про спільну діяльність у будівництві, з огляду на що, правовідносини сторін врегульовані нормами глави 77 Цивільного кодексу України про спільну діяльність та положеннями Цивільного й Господарського кодексів України щодо виконання зобов'язання за договором.

Так, стаття 1130 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Заперечуючи проти позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" посилається на висновки викладені у рішенні господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 лютого 2006 року у справі №2-13/3137-2006 за позовом військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства палива і енергетики України в особі Головного КЕУ Міністерства Оборони України та Сімферопольського КЕЧ району про розірвання договору №38 від 15 серпня 1997 року про спільну діяльність по будівництву, яким у задоволенні позову прокурора було відмовлено.

Зокрема, відповідач вказує на те, що в процесі розгляду справи №2-13/3137-2006 було встановлено, що ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.07.- 03.07.2002 року по справі №2-8/4362-2002 за позовом військового прокурора Сімферопольського гарнізону в інтересах держави в особі КЕЧ Сімферопольського району до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" про стягнення 784856 грн. була затверджена мирова угода за якою сторони домовились про передачу 11 квартир по вул. Авіаційній у м. Сімферополі. В подальшому, умови вищевказаної мирової угоди змінювались ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2005 року, відповідно до якої сторони умовились про передачу 10 квартир по вул. Авіаційній у м. Сімферополі. Відповідач звертає увагу на те, що в рішенні зазначено про виконання товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Консоль ЛТД" умов мирової угоди у повному обсязі, доказом чого є відповідний акт по справі №2-8/4362-2002 для розподілу житла від 08 серпня 2005 року. При цьому, шляхом підписання та виконання даної мирової угоди сторони передбачили виконання усіх взаємних зобов'язань по договору №38 від 15 серпня 1997 року.

Як стверджує відповідач, аналогічні факти були встановлені господарським судом Автономної Республіки Крим у рішеннях у справі №2-20/14169.1-2006 та №2-29/9597-2007, які набрали законної сили та є обов'язковими щодо встановлених ними фактів при розгляді даного спору.

Втім, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №5002-7/2501-2011, якими було відмовлено у задоволенні позову, Вищій господарський суд України вказав, що посилання на преюдиціальне значення судових рішень по справам №2-13/3137-2006, №2-8/4362-2002, №2-20/14169.1-2006 та №2-29/9597-2007 свідчить про неправильне застосування відповідних приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки перелічені судові рішення, прийняті зі справ, які не співпадають з даною справою за предметом позову, не містять фактичних обставин, які свідчили б про повне (100 %) виконання товариством договірних зобов'язань з будівництва житла та передачі відповідної частки відділу (відсутні відомості стосовно: повного виконання затвердженого плану забудови; загальної кількості збудованого житла (його площі); розміру фактичної частки відділу, переданої йому товариством на виконання умов договору). Як вказав Вищій господарський суд України, наявні висновки про виконання товариством договірних зобов'язань мають виключно характер правової оцінки судами наявності чи відсутності підстав для задоволення або відхилення певних позовних вимог з конкретної справи (на різних етапах існування договору).

Так, відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Разом з тим, Вищій господарський суд України звернув увагу на те, що судами при прийнятті рішень не було індивідуалізовано спірний будинок (зокрема, за адресою чи іншими ознаками); не встановлено, чи охоплюється будівництво цього будинку умовами договору (зокрема, планом, зазначеним у пункті 1.1 договору); не з'ясовано стану розрахунків сторін за договором, зокрема, щодо фактичної передачі товариством відділу 7 % введеного в експлуатацію житла (скільки всього житла збудовано та скільки передано відділу; пункти 4.1.1, 4.1.3 договору); не досліджено, чи має товариство заборгованість перед Міністерством з передачі частки введеного в експлуатацію житла (яку саме), а також не встановлено, чи не передавалася товариством раніше відділу частка житла, що становить предмет даного позову (в цьому або в іншому будинку).

В ході нового розгляду позовних вимог, з врахуванням вказівок Вищого господарського суду України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно відомостей викладених в акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №3523 від 24 грудня 2008 року (том 1, а.с. 12-18), відомостей які містяться у генеральному плані забудови, погодженому з головним архітектором Сімферополя 19 жовтня 1989 року по вул. Авіаційній у м. Сімферополі та затвердженому командуючим ОдВО (том 2, а.с.29), з пояснень викладених у позовній заяві та матеріалів справи вбачається, що спірним будинком є - житловий будинок №7 (блоки А, Б) 1-й пусковий комплекс 2-ї черги будівництва багатоповерхової житлової забудови з об'єктом обслуговування та дитячим садком на 160 місць, який розташований по вул. Авіаційній в м. Сімферополі.

Вказаним вище генеральним планом забудови підтверджено й факт того, що будівництво спірного будинку охоплюється умовами договору про спірну діяльність №38 від 15 серпня 1997 року.

Також, слід зазначити про те, що спірний будинок був побудований товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» на земельній ділянці площею 4,9541 га., яка згідно даних державної статистичної звітності (форма 6 - зем.), знаходилась у фактичному користуванні Міністерства оборони України, втім, в подальшому, користування останнього було припинено рішенням Сімферопольської міської ради за №308 від 27 червня 2007 року, зі змінами внесеними рішенням №352 від 21 серпня 2007 року (п.п. 5.10 п. 5), а земельна ділянка площею 4,9541 га по вул. Авіаційній, м. Сімферополя була передана відповідачу в короткострокову оренду строком на 5 років до 21 червня 2012 року для будівництва багатоповерхової житлової забудови (підтверджено листом останнього від 01 березня 2011 року за вих. №129, том 1, а.с. 24-26).

Щодо з'ясування стану розрахунків між сторонами за договором суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що військовий прокурор Сімферопольського гарнізону неодноразово звертався до господарського суду з вимогами про спонукання відповідача виконати договірні зобов'язання та передати належну КЕВ частку побудованого майна.

Так, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01-03 липня 2002 року по справі №2-8/4362-2002 (з врахуванням ухвали від 01.07.-03.07.2002 р.) затверджено мирову угоду, по якій, за будівництво 120 квартирного будинку по вул. Авіаційній, введеного в експлуатацію рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №877 від 25 травня 2001 року, загальною площею 6890,78 кв.м., позивачу передано 648,92 кв.м. житла.

У зв'язку з тим, що станом на 2007 рік відповідачем здано в експлуатацію закінчені будівництвом 5 пускових комплексів, а саме: комплекс на 108 квартир, загальною площею 6752,4 кв.м. багатосекційного житлового будинку по вул. Авіаційній - рішенням Сімферопольського виконкому №2848 від 29.12.2005 року; комплекс, на 72 квартири, загальною площею 4535,6 кв.м. багатосекційного житлового будинку по вул. Авіаційній - рішенням Сімферопольського виконкому №2846 від 29.12.2005 року; комплекс, на 108 квартир, загальною площею 6750,1 кв.м. багатосекційного житлового будинку по вул. Авіаційній - рішенням Сімферопольського виконкому №2845 від 29.12.2005 року; комплекс, на 72 квартири, загальною площею 4603,0 кв.м. багатосекційного житлового будинку по вул. Авіаційній - рішенням Сімферопольського виконкому №1378 від 28.07.2006 року та комплекс, на 35 квартир, загальною площею 2215,2 кв.м. багатосекційного житлового будинку по вул. Авіаційній - рішенням Сімферопольського виконкому №1870 від 15.10.2006 року, а всього 24856,3 кв.м., прокурор Сімферопольського гарнізону у 2007 році звертався до суду з вимогами про передання КЕВ 7% від загальної площі житла, побудованого відповідачем відповідно до договору від 15 серпня 1997 року. Проте, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 жовтня 2007 року по справі №2-29/9597-2007 в задоволенні позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» було відмовлено.

Звертаючись до господарського суду із даною позовною заявою, прокурор, дізнавшись про те, що відповідачем у 2008 році було здано в експлуатацію ще один закінчений будівництвом об'єкт - житловий будинок №7 (блоки А, Б) - 1 пусковий комплекс 2 черги будівництва багатоповерхової житлової забудови з об'єктами обслуговування та дитячим садком на 160 місць по вул. Авіаційній в м. Сімферополі загальною площею 4250,11 кв.м., звернувся з вимогами про передання КЕВ, відповідно до договору від 15 серпня 1997 року, 7% від загальної площі житла, побудованого відповідачем, що складає 297,5 кв.м.

З вказаними вимогами до суду прокурор звертається вперше та вони не були предметом розгляду у інших справах, що приймались до здачі в експлуатацію спірного житлового будинку №7 (до 2008 року). Так, договір, в рамках якого прокурор заявляє вимоги, є чинним, повне виконання затвердженого плану забудови ще не здійснено (том 2, а.с. 29), доказів зворотного сторонами надано не було, що у відповідності до пунктів 4.1.1 та 4.1.3 договору надає прокурору право на звернення з вказаними вимогами до суду.

Доказів того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» передавало КЕВ міста Сімферополя 7% від загальної площі житла, побудованого відповідачем та зданого в експлуатацію житлового будинку №7 (блоки А, Б) - 1 пусковий комплекс 2 черги будівництва багатоповерхової житлової забудови з об'єктами обслуговування та дитячим садком на 160 місць по вул. Авіаційній в м. Сімферополі, ані позивачем, ані відповідачем суду надано також не було. Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист у якому відповідач відмовив позивачу у переданні 7% від побудованого у 2008 році житла (том 1, а.с. 24-26).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач має заборгованість перед позивачем за спірним договором, оскільки на час розгляду справи частку житла, що становить предмет даного позову, КЕВ м. Сімферополь не передавав і відмовляється передати, доказів виконання обов'язку з передання спірного житла відповідач суду не надав, у той час як відповідно до пункту 4.1.1. договору №38, товариство з обмеженою відповідальністю будівельна фірма "Консоль ЛТД" зобов'язано передати до власності МО України в особі КЕВ м. Сімферополь 7% загальної площі житла, побудованого згідно п.1.1. даного договору.

Твердження відповідача про те, що з 2007 року між МО України та товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" не існує ніяких прав та зобов'язань з використання спірної земельної ділянки, оскільки у 2007 році припинено МО України фактичне користування часткою земельної ділянки площею 4,9541 га. по вул. Авіаційній у м. Сімферополі і вказана земельна ділянка передана товариству у строкове платне користування за договором оренди земельної ділянки №122-К від 06 листопада 2007 року для будівництва багатоповерхової жилої забудови з об'єктами обслуговування населення та дитячим садком на 160 місць строком на 5 років, суд спростовує та зазначає, що зазначені події не змінюють умов договору та не звільняють товариство від виконання зобов'язань за спірним договором.

Суд погоджується з доводами прокурора, викладеними у позові та наданими у судових засіданнях і вважає, що останній правомірно звернувся з позовом до суду з метою представництва інтересів держави в особі Міністерства Оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя, з огляду на що, вимоги про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Консоль ЛТД» передати квартирно-експлуатаційному відділу міста Сімферополя 297,5 кв.м. житла, побудованого товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Консоль ЛТД» по вул. Авіаційній (Лексіна) у м. Сімферополі, відповідно до умов договору від 15 серпня 1997 року за №38 про спільну діяльність по будівництву, є правомірними.

Відповідно до пункту 11 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від оплати цього збору звільняються органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді; отже, у разі подання позову прокурором сплата судового збору позивачем не здійснюється.

Згідно з частиною третьою статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, повне рішення складено 05.09.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, буд. 16, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95022) передати квартирно-експлуатаційному відділу м. Сімферополя (вул. Павленка, буд. 9, Залізничний район, м. Сімферополь, АР Крим, 95006) 297,5 кв. метрів житла, побудованого товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, буд. 16, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95022) по вул. Авіаційній (Лексіна) у м. Сімферополі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, буд. 16, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95022) на користь Державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний