Рішення № 25873926, 03.09.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 вересня 2012 р. Справа № 2/43/2012/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Козятинський м''ясокомбінат" 22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.О.Довженко, 33

до: Суб''єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 37 895,15 грн. заборгованості.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : Коробцов Є.В. - за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства "Козятинський м''ясокомбінат" до Суб''єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення 37 895,15 грн., з яких 34 494,82 грн. - основного боргу, 2 890,00 грн. - пені та 510,33 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.07.2012 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №2/43/2012/5003 та призначено її до слухання в судовому засіданні на 03.09.12 р.

В судове засідання з''явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовільнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідач в судове засідання не з''явився, причини своєї неявки суду не повідомив. При цьому відзиву та будь- яких клопотань до суду від останнього не надходило.

Слід зазначити, що вся судова кореспонденція, яка направлялась судом на адресу фактичного місця проживання відповідача, яка міститься в матеріалах справи, повернулась до суду з відміткою поштового зв''язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно даних позовної заяв, та, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців серії АЖ №467696 від 26.06.12 р. місцезнаходженням відповідача значиться 21000, АДРЕСА_1 яка є ідентичною тій по якій було направлено останньому ухвали у даній справі.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача - ОСОБА_1 належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.10.07 р. між ВАТ "Козятинський птахокомбінат", правонаступником якого є ПАТ "Козятинський м''ясокомбінат" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки, відповідно до умов якого, Постачальник зобов''язався поставити товар (передати у власність Покупця) для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець - прийняти товар та сплатити за нього суму, передбачену Договором. Предметом поставки є м''ясо - ковбасні вироби, які є на момент укладення цього договору або будуть створені у майбутньому.

Товар поставляється покупцю партіями (п.2.2.1 Договору). Кожна партія товару визначається товарно - транспортною накладною.

Відповідно до п.4.3. укладеного Договору, ціна товару включає всі витрати продавця, а саме: пакування, маркування, виготовлення відповідних сертифікатів та свідоцтв, завантаження та складання на транспорті, доставка товару на об''єкт, тощо.

Виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 34 494,82 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Перехід права власності відбувається в момент поставки (оплати) відповідної партії товару, що оформляється видатковою накладною.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються готівкою при документальному оформленні переходу права власності товару (п.4.2. Договору).

В порушення умов договору, за відповідачем рахується борг в розмірі 34 494,82 грн., який в добровільному порядку повертати відмовляється, що і змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 890,00 грн. - пені за період з 01.01.12 р. по 30.06.12 р. та 510,33 грн. - 3% річних за період з 01.01.12 р. по 30.06.12 р.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як випливає з договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору поставки товару.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони передбачили, що умови Договору від 01.10.2007 року діють до 31.12.2008 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами.

В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов''язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Зважаючи на наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 34 494,82 грн. грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 890,00 грн. - пені за період з 01.01.12 р. по 30.06.12 р. та 510,33 грн. - 3% річних за період з 01.01.12 р. по 30.06.12 р. в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6.4 Договору у разі необгрунтованої відмови від розрахунку за товар, Покупець виплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочки від суми відмови за кожен день прострочення платежу, до моменту повного виконання Покупцем свого зобов''язання по оплаті.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені згідно Бази даних ІПС "Законодавство" в межах заявлених позивачем періодів та сум судом отримано 2 597,01 грн., які і підлягають стягненню. В стягненні 292,99 грн. пені суд відмовляє як заявлених безпідставно.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних згідно Бази даних ІПС "Законодавство" в межах заявлених позивачем періодів та сум судом отримано 511,77 грн. 3% річних. Однак суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, оскільки це є виключно прерогативою позивача. Таким чином, підлягає стягненню 3% річних в сумі, яка була заявлена позивачем в позові - 510,33 грн.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвали суду від 07.07.12 р. відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. В частині стягнення 292,99 грн. пені слід відмовити.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись, ст.ст. 11, 509, 549, 610, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 115, 116 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2.Стягнути з Суб''єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (21000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Козятинський м''ясокомбінат" (22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.О.Довженка, 33, код ЄДРПОУ 00443111) 34 494,82 грн. основного боргу, 2 597,01 грн. пені, 510,33 грн. річних та 1 597,06 грн. - судового збору.

3. В частині стягнення 292,99 грн. пені в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 05 вересня 2012 р.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.О.Довженко, 33

3 - відповідачу АДРЕСА_1