Рішення № 25873891, 27.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.12р. Справа № 23/5005/5108/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС", смт. Васищеве Харківської області

до Акціонерного товариства закритого типу "Новомосковський завод мінводи",

с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області

про стягнення 400 217,57 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Дворачек В.М. - дов. від 06.12.2011р., представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНС" звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Новомосковський завод мінводи" про стягнення 400 217,57 грн.

До початку даного судового засідання, позивачем подана письмова заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 234 055,97 грн. та суму судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" (Постачальник) та Акціонерним товариством закритого типу "Новомосковський завод мінводи" (Покупець) Договору поставки № 3 від 10.02.2009р. ТОВ з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" (Первісний кредитор "Цедент") за Договором цесії № 2 (відступлення права вимоги) від 03.05.2012р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТНС" (Новий кредитор "Цесіонарій") передало у власність покупцю -Акціонерному товариству закритого типу "Новомосковський завод мінводи" товар на загальну суму 538 835,71 грн. Відповідачем прийнято товар, але не здійснено оплату за поставлений товар. Позивач, на правах нового кредитора, наділених Договором цесії № 2 (відступлення права вимоги) від 03.05.2012р., просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі поставленого товару.

Відповідач проти позову заперечує, про що зазначає в наданих до суду письмових відзиві та доповненнях до нього.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні, призначеному на 22.08.2012р. було оголошено перерву до 27.08.2012р. о 11:00 год.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання, повідомлений судом належним чином за адресою зазначеною в позовній заяві. Крім того, представник відповідача був присутній в судовому, призначеному на 22.08.2012р. о 11:15 год., в якому був повідомлений про дату та час даного судового засідання.

Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі представника відповідача до суду не надходило.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача за викладених обставин не є перешкодою для розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" (Постачальник) та Акціонерним товариством закритого типу "Новомосковський завод мінводи" (Покупець) укладений Договір поставки № 3 від 10.02.2009р.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки Постачальник зобов'язується поставити Покупцю та передавати у його власність товари ПЄТ преформу (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар в асортименті, кількості та по цінам, які зазначені в специфікації, яка є його невід'ємною частиною даного Договору в порядку та на умовах передбачених Договором.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" (Первісний кредитор "Цедент") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТНС" (Новий кредитор "Цесіонарій") укладений Договір цесії № 2 (відступлення права вимоги) від 03.05.2012р.

Цесія - поступка вимоги або передавання вимоги в зобов'язанні іншій особі.

Відповідно до п.1. Договору цесії в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цемент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цементові, і стає кредитором у зобов'язанні Акціонерного товариства закритого типу "Новомосковський завод мінводи" (надалі -Боржник) перед Цементом, яке випливає з позадоговірних відносин (видаткова накладна № РН-920 від 09.11.2010р., видаткова накладна № РН-0000313 від 06.05.2011р., видаткова накладна № РН-0371 від 26.05.2011р.).

Відповідно до п.2 Договору цесії Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника грошову суму у розмірі 400 217,57 грн. Право вимоги передається Цесіонарію на умовах, що існують на момент укладення даного Договору.

Відповідно до п.3 Договору цесії в день укладення даного Договору Цемент передає Цесіонарію всі документи, що підтверджують наявне зобов'язання Боржника.

Відповідно до п.4 Договору цесії до Цесіонарія переходять всі права, які забезпечують зобов'язання Боржника, право на вимогу за яким передане Цесіонарію за даним Договором.

Відповідно до п.5 Договору цесії Цесіонарій повідомлений про заперечення (відсутність заперечень), які існують у Боржника на момент укладення даного Договору і які можуть бути в майбутньому висунуті проти вимог Цесіонарія.

Відповідно до п.9 Договору цесії Цедент відповідає перед Цесіонарієм за недійсність переданого за цим Договором права вимог.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки № 3 від 10.02.2009р. згідно видаткових накладних: № РН-920 від 09.11.2010р. на суму 222 076,03 грн., № РН-0000313 від 06.05.2011р. на суму 158 379,84 грн., № РН-0371 від 26.05.2011р. на суму 158 379,84 грн., постачальник поставив на адресу покупця товар на загальну суму 538 835,71 грн.

За твердженням позивача відповідач частково розрахувався за здійснені постачальником поставки товару лише за видатковою накладною № РН-920 від 09.11.2010р. на суму 138 618,14 грн., залишок боргу складає 83 457,89 грн. Заборгованість за здійснені поставки за № РН-0000313 від 06.05.2011р. на суму 158 379,84 грн., № РН-0371 від 26.05.2011р. на суму 158 379,84 грн. залишилася неоплаченою.

Станом на момент звернення позивача з позовом до господарського суду, позивач, на правах нового кредитора, наділених Договором цесії № 2 (відступлення права вимоги) від 03.05.2012р., просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі поставленого, але не оплаченого відповідачем товару, на загальну суму 400217,57 грн.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про укладання договору цесії № 2 від 03.05.2012р. (а.с. 51-52) та письмову вимогу № 56 від 04.05.2012р. (а.с.54-55). До матеріалів справи надано докази її направлення та доказ її отримання відповідачем (копії описів та фіскальних чеків від 11.05.2012р., повідомлень про отримання поштових відправлень (а.с.53, 56).

Відповідач залишив вимогу без відповіді та без оплати заборгованості.

Відповідач проти позову заперечує, подав письмовий відзив на позов, в якому зазначає про не направлення на адресу відповідача вимоги, яка б відповідала вимогам, встановленим законодавством, не направлення належного підтвердження переходу до нього прав та обов'язків за видатковими накладними, та про направлення на його адресу незасвідченої копії Договору цесії № 2. Тому вважає, що провадження у справі повинно бути припинено за відсутністю предмета спору на підставі ч.2 ст. 517 ЦК України.

Такі заперечення судом не приймаються до уваги огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено надсилання відповідачеві та отримання ним як повідомлення про відступлення права вимоги так і вимоги про сплату заборгованості, про що зазначено вище.

В судовому засідання представник позивача підтвердив, що вимога про сплату заборгованості була отримана, але не розглядалась ним оскільки не містила підпису уповноваженої особи. Для огляду в судовому засіданні була надана така вимога.

Відповідно до ст. 518 Цивільного кодексу України, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Доводів щодо ненастання строку оплати за отриманий товар перед первісним кредитором відповідач не надав.

Більш того, в поданих до письмових доповненнях до відзиву на позов відповідач заперечує проти пред'явленої до нього суми позову у розмірі 400217,57 грн., та не заперечує проти наявності згідно наданої до матеріалів справи бухгалтерської довідки відповідача (а.с.103) заборгованості в сумі 234 055,97 грн. (заборгованість за видатковими накладними: № РН-0000313 від 06.05.2011р. на суму 75 676,13 грн. та № РН-0371 від 26.05.2011р. на суму 158 379,84 грн.), що підтверджено долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.104-109). Згідно цієї ж довідки залишок заборгованості за видатковою накладною № РН-920 від 09.11.2010р. у розмірі 83 457,89 грн. сплачена в повному обсязі.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи, що зобов'язання за первісним договором не було виконано боржником взагалі ні первісному кредитору ні новому кредитору, при тому, що про відступлення права вимоги боржник був повідомлений належним чином (повідомлення про заміну кредитора було отримане відповідачем 18.05.2012р.), суд вважає заперечення проти позову відповідача необґрунтованими.

До початку даного судового засідання, позивачем подана письмова заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 234 055,97 грн., що відповідає праву позивача зменшити розмір позовних вимог, передбаченому ст. 22. Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів оплати заборгованості у розмірі 234 055,97 грн. в період з моменту отримання товару до дати вирішення спору у справі, ані первісному, ані новому кредитору.

Враховуючи, що відповідач визнає, що ним не сплачено за отриманий від первісного кредитора товар суму 234 055,97 грн. (саме цю суму визначає відповідач в бухгалтерській довідці в якості боргу (а.с.103)), вимога позивача про стягнення заборгованості за спірними відносинами в сумі 234 055,97 грн. підлягає задоволенню, заперечення відповідача не приймаються до уваги.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати пов'язані з розглядом справи при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Новомосковський завод мінводи" (51281, с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Жукова, 1а, ідентифікаційний код 00382728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНС" (62495, смт. Васищеве Харківського району Харківської області, в-їд Орешкова, 1, ідентифікаційний код 30512344) заборгованість у розмірі 234 055,97 грн., судовий збір у розмірі 4 681,12 грн.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік Повне рішення складено 03.09.2012р.