Постанова № 25872418, 29.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2012 року № 2а-8533/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.

судді Амельохіна В.В.,

судді Федорчука А.Б.,

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача -Омельченко О.О.,

представника відповідача -Запорожець C.O.,

представника третьої особи -Дьяконова I.O.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР КОММЕРС" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за участю Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування наказу відповідача від 23.03.2012 p. № 397 в частині анулювання реєстрами технічних умов ТУ "бензини автомобільні Formula petrol ТУ У 23.2-32245025-001-2007", a саме: скасувати пункт 5 додатку до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.03.2012 p. № 397.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення вимог діючого законодавства України, був виданий протиправний наказ, який став підставою для анулювання належних позивачу технічних умов, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також до неможливості здійснення ним основного виду господарської діяльності -виробництво нафтопродуктів та оптова і роздрібна торгівля ними.

Відповідач проти позову заперечував, вважав оскаржуваний наказ законним та обґрунтованим, прийнятим ним на підставі та на виконання норм діючого законодавства, в межах наданих йому законом повноважень, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Третя особа підтримали позицію відповідача та просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

Позивач є власником технічних умов "бензини автомобільні Formula petrol ТУ У 23.2-32245025-001-2007", які зареєстровані Державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" 04.10.2007 р. (із змінами № 1,2).

Право власності на зазначені технічні умови позивач набув на підставі договору №0099-10/У від 27.05.2010 p., укладеного з Дочірнім підприємством "Вик Оил-Київ".

Наказом відповідача від 23.03.2012 p. № 397 (пункт 5) ДП "Укрметртестстандарт" доручено анулювати реєстрацію належних позивачу технічних умов.

На виконання зазначеного наказу, наказом Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" (ДП "Укрметртестстандарт") від 26.03.2012 р. № 176 "Щодо анулювання державної реєстрації технічних умов" анульовано реєстрацію технічних умов "бензини автомобільні Formula petrol ТУ У 23.2-32245025-001-2007".

Позивач вважає наказ відповідача від 23.03.2012 p. № 397 (пункт 5), який став підставою для анулювання належних йому технічних умов, протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України "Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України" від 31.05.2011 р. № 634/2011 затверджено Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі-Положення), яким визначено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом (п.1 Положення).

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником, зокрема, Державної служби технічного регулювання України в частині формування та реалізації державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, управління якістю), а також формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів (крім функцій з реалізації державної політики з питань державного контролю у сфері захисту прав споживачів; функцій з формування та реалізації державної політики з питань безпечності харчових продуктів).

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (п.1 Положення).

Згідно п.2 Положення, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Президента України.

Згідно п.4 Положення, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, бере участь у розробленні механізму забезпечення економічної безпеки держави, детінізації економіки та відповідних заходів, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрологи, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю).

Відповідно до п.7 Положення Мінекономрозвитку України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції України та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує Міністр економічного розвитку і торгівлі України. Накази Мінекономрозвитку України, видані в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Деякі питання підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики" від 03.08.2011 р. № 745, державні підприємства у сфері стандартизації і метрології перейшли до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Відповідно до п.2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 р. № 46-93 для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках - галузевих стандартів, технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання.

Згідно з ч.2 ст.7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію", технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними.

Правила, як подавати, перевіряти та реєструвати нормативні документи зі стандартизації: національні та міждержавні стандарти, кодекси усталеної практики (настанови, зводи правил, правила), державні класифікатори, зміни до них, прийняті Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Державним комітетом України з будівництва та архітектури, а також стандарти наукових, науково-технічних та інженерних товариств чи спілок, і стандарти організацій (крім підприємств та їхніх об'єднань), стандарти громадських організацій, зареєстровані у Мін'юсті України, технічні умови, а також зміни до них, установлює ДСТУ 1.6:2004 "Національна стандартизація. Правила реєстрації нормативних документів".

Відповідно до п.8.5.4 ДСТУ 1.6:2004, анулювання реєстрації технічних умов здійснює ДП, яке їх зареєструвало, або Мінекономрозвитку України.

Згідно з підпунктом "д" абз.2 п.8.5.4 ДСТУ 1.6 ДП, яке зареєструвало технічні умови, анулює його реєстрацію після перевіряння органами державного ринкового нагляду та/чи органами державного контролю за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, якщо в технічними умовам порушено вимоги законодавчих, нормативно-правових актів та національних (міждержавних) стандартів, а підприємство-власник не вжило заходів щодо усунення цих порушень.

Мінекономрозвитку України анулює технічні умови в разі їх невідповідності чинному законодавству, технічним регламентам, національним (міждержавним) стандартам, потребам споживачів, обороноздатності, рівневі розвитку науки й техніки, повідомивши про таке рішення ДП, яке їх зареєструвало. ДП невідкладно, протягом одного дня після одержання наказу, повідомляє власників технічних умов про їхнє анулювання.

З матеріалів справи встановлено, що у 2011 році міжвідомчою робочою групою, створеною спільним наказом Мінпаливенерго України і Держспоживстандарту України від 18.07.2011 р. № 301/206, була проведена робота з питань дотримання вимог національних стандартів при реєстрації технічних умов на нафтопродукти та змін до них, за результатами якої була складена службова записка Голові комісії з реорганізації Держспоживстандарту України, якою зафіксовано наступне.

Результати роботи засвідчили, що на сьогодні в Україні діють технічні умови (далі-ТУ), на бензини автомобільні та паливо дизельне з власною назвою ("брендові бензини", "брендові паливо") з добавками та присадками, в яких відсутні дані щодо експлуатаційних та екологічних характеристик, які поліпшуються, правила приймання та методи контролю цих характеристик, не зазначена масова частка комплексної добавки або мийної присадки, не вказані виробники добавок та присадок.

Також діють погоджені та зареєстровані ТУ на продукцію (компоненти автомобільних бензинів та дизельних палив, фракції, суміші вуглеводнів, добавки) терміни та визначення якої відсутні в національному стандарті ДСТУ 3437-96 "Нафтопродукти. Терміни та визначення", що не дає можливості ідентифікувати таку продукцію.

Встановлено, що 920 ТУ або 85,2 % від переглянутих (1080) не відповідають вимогам нормативних документів і підлягають перегляду та актуалізації. У вказаних ТУ відсутні вимоги щодо охорони довкілля, утилізації, маркування небезпечних вантажів, посилання на нормативні документи, які набули чинності за останні 5 років, тощо.

Перевірка ТУ на альтернативні моторні палива (альтернативні моторні палива за хімічним складом містять менше ніж 70 % нафтопродуктів) показала, що фактично визначити належність до конкретного коду державного класифікатора ДК 016 "Державний класифікатор продукції та послуг" ) альтернативного моторного палива неможливо, оскільки в чинному ДКПП не передбачено груп палив, альтернативних традиційним нафтовим паливам.

Крім того, встановлено невідповідність внесених змін ТУ У 23.2-32245025-001-2007, вимогам ДСТУ 1.3 "Національна стандартизація. Правила побудови. Викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов". Так, відповідно до розділу 5 ДСТУ 1.3 проекти ТУ, зміни до них та строку чинності на продукцію, що належать до сфери діяльності центральних органів виконавчої влади, на які Кабінетом Міністрів України покладаються функції технічного регулювання у визначених ними сферах діяльності, погоджують із цими центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до п.5.8 ДСТУ 1.3 ТУ на продукцію, що підпадає транспортуванню і є небезпечним вантажем, обов'язково погоджують з центральним органом виконавчої влади з питань транспорту в установленому ним порядку, а також з органами виконавчої влади, які здійснюють нагляд за безпечним перевезенням вантажів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 288 "Про затвердження переліків центральних органів виконавчої влади, на які покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності та розроблення технічних регламентів" функції технічного регулювання у сфері паливозабезпечення покладено на Мінпаливенерго (Міненерговугілля). Крім того, нормативні документи на продукцію, що підлягає транспортуванню і є небезпечним вантажем, обов'язково погоджують з центральним органом виконавчої влади з питань транспорту (Мінтранс, Мінінфраструктури) в установленому ним порядку, а також з органами виконавчої влади, які здійснюють нагляд за безпечним перевезенням вантажів.

З матеріалів справи встановлено, що ТУ У 23.2-32245025-001-2007 ТУ "бензини автомобільні Formula petrol" не погоджені з вищезазначеними державними органами, що свідчить про пряме та грубе порушення позивачем чітко встановлених законодавчих вимог щодо такого погодження. Крім того, зазначені ТУ в порушення п. 4.1 ДСТУ 1.3 не містять вимоги щодо утилізації продукції. Пояснень щодо виявлених відповідачем зазначених вище попущень, позивачем суду не надано.

За результатами роботи міжвідомчої робочої групи, з метою усунення причин, що негативно впливають на споживчий ринок нафтопродуктів в Україні, Держспоживстандартом України було видано наказ "Про дотримання вимог нормативних документів при реєстрації технічних умов"від 05.09.2011 р. № 326.

Власників ТУ повідомлено про необхідність у трьохмісячний термін приведення ТУ у відповідність до вимог нормативних документів та попереджено про подальше анулювання ТУ у разі невідповідності їх вимогам нормативних документів (лист ДП "Укрметртестстандарт" від 14.09.2011 р. № 20-27/323, адресований позивачу).

Більше того, на веб-сайтах центрів стандартизації, метрології та сертифікації, зокрема на веб-сайті ДП "Укрметртестстандарт", було розміщено повідомлення щодо ТУ, реєстрацію яких передбачається анулювати.

Крім зазначеного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.6 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 р. № 2275 Кабінету Міністрів України доручено забезпечити розробку та введення в дію національних стандартів на нафтопродукти, на які встановлено акцизний збір згідно з законом, і скасувати державну реєстрацію всіх технічних умов, виданих раніше на вищезазначену продукцію.

Відповідно до п.8 розділу 9 Витягу з протоколу № 13 засідання Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 р. Мінекономрозвитку разом з Міненерговугіллям, Мінінфраструктури та Мін'юстом доручено підготувати та подати Кабінетові Міністрів узгоджені пропозиції щодо врегулювання проблемних питань у сфері стандартизації моторного палива.

Відповідно до п.4 розділу 8 Витягу з протоколу № 15 засідання Кабінету Міністрів України від 29.02.2012 р. Мінекономрозвитку, Мінфіну, Міненерговугіллю, Держспоживсінспекції, Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва з урахуванням рішення Кабінету Міністрів від 22.02.2012 р. (пункт 8 розділу 9 протоколу № 13) доручено терміново забезпечити подання Кабінетові Міністрів пропозиції щодо врегулювання проблемних питань у сфері стандартизації та забезпечення контролю якості і безпечності нафтопродуктів.

Мінекономрозвитку разом з Міненерговугіллям, Мінінфраструктури та Мін'юстом підготовлений відповідний проект пропозицій щодо врегулювання проблемних питань у сфері стандартизації та контролю за якістю і безпечністю нафтопродуктів, які листом Мінекономрозвитку від 28.02.2012 р. № 3411-01/7420-04 направлені Кабінету Міністрів для обговорення та схвалення.

Пунктом 2 зазначеного проекту пропозицій, пропонувалося Мінекономрозвитку разом з Міненерговугіллям забезпечити приведення зареєстрованих технічних умов на моторні палива, в тому числі альтернативні, їх компоненти, оливи та мастила, спецрідини та присадки до них у відповідність з вимогами національного стандарту ДСТУ 1.3:2004 "Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов".

На засіданні Кабінету Міністрів України від 05.03.2012 р. (Витяг з протоколу № 16 засідання Кабінету Міністрів України від 05.03.2012 p.) зазначений проект було схвалено.

Відповідно до п.2 розділу 3 Витягу з протоколу № 21 засідання Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 р. Мінекономрозвитку разом з Мінфіном доручено опрацювати питання щодо анулювання реєстрації технічних умов на товари, які обкладаються акцизним збором, і недопущення в подальшому їх реєстрації.

Таким чином, у зв'язку з не усуненням власниками ТУ, в тому числі і позивачем, виявлених під час перевірки порушень, на виконання доручень Кабінету Міністрів України від 05.03.2012 р. № 16 та від 21.03.2012 р. № 21, у межах повноважень та спосіб визначений законодавством, Мінекономрозвитку було видано наказ "Про анулювання реєстрації технічних умов" від 23.03.2012 p. № 397, яким ДП "Укрметртестстандарт" доручено анулювати державну реєстрацію технічних умов, зокрема, ТУ "бензини автомобільні Formula petrol ТУ У 23.2-32245025-001-2007", що належать позивачу.

Наказом ДП "Укрметртестстандарт" від 26.03.2012 р. № 176 "Щодо анулювання державної реєстрації технічних умов" анульовано реєстрацію технічних умов, зокрема, "бензини автомобільні Formula petrol ТУ У 23.2-32245025-001-2007", про що повідомлено позивача листом від 26.03.2012 р. № 20-39/148 ДП "Укрметртестстандарт".

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів юридичних осіб. За результатами розгляду справи, факту таких порушень з боку відповідача судом не встановлено, тому немає правових підстав для задоволення позову.

Отже, аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного наказу в частині, що стосується позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України, на виконання доручень Кабінету Міністрів України.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР КОММЕРС" відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов