Постанова № 25872188, 30.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2012 р. № 2-а- 7025/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Вегієва Р.С., Нагорної Г.М.,

першого відповідача - Пікалова О.В.,

другого відповідача - не прибув,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Европиг" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області про визнання противоправною бездіяльності, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Европиг", з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області, в якому просить суд визнати противоправною бездіяльність першого відповідача; стягнути з державного бюджету України грошові кошти у розмірі 619441 грн. на користь позивача; зобов"язати другого відповідача забезпечити перерахування зазначених коштів.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що ТОВ "Європиг"було отримано податкове повідомлення -рішення № 0000181600/0 від 30.11.2012 року, прийняте Нововодолазькою МДПІ Харківської області, відповідно до якого підприємству позивача зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 619441,00 грн. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 року вищезазначене податкове повідомлення -рішення скасовано. На підставі наведеної постанови, яка набрала законної сили з моменту її проголошення, позивач звернувся до податкової інспекції з проханням перерахувати на розрахунковий рахунок підприємства не отриману суму бюджетного відшкодування в розмірі 61944, 00 грн., заявленого по декларації з ПДВ за вересень 2010 року. Позивачем була отримана відповідь про неможливість задовольнити прохання, у зв'язку з поданням податковим органом касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України. Згідно Ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.03.2010 р. касаційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 року залишено без змін.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просили позов задовольнити

Представник першого відповідача - Нововодолазької МДПІ Харківської області Державної податкової служби у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі, просив в його задоволенні відмовити.

На підтвердження своєї позиції відповідачем зазначено, що п.п. "а" п.п.7.7.2 п.7.7 Закону України „ Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) чітко визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Відповідач 1 вважає, що з аналізу положень наведеної норми закону випливає, що законодавцем встановлено правило, відповідно до якого такі поняття як "частина від'ємного значення, що підлягає відшкодуванню" та "сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді" знаходяться у прямій залежності, бо з урахуванням приписів п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ №168 є однією і тією ж величиною як за розміром, так і за походженням. Відповідач 1 в запереченні на адміністративний позов посилається на те, що відповідно до зазначеної норми матеріального права від'ємним значенням ПДВ є перевищення суми податкового кредиту звітного податкового періоду над сумою податкового зобов'язання такого звітного податкового періоду, а податковий кредит формується за правилами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ №168 як загальна сума ПДВ, нарахованого (сплаченого) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Таким чином, з урахуванням приписів п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ №168 сума нарахованого (сплаченого) у зв'язку з придбанням товару (робіт, послуг) ПДВ, на думку ДПІ, може вплинути на формування від'ємного значення з ПДВ виключно того звітного податкового періоду, коли була здійснена поставка товару (робіт, послуг) та отримана податкова накладна, що за змістом згаданого законодавчого акту має співпадати в часі.

Крім цього, представник першого відповідача зазначив, що оскільки від'ємне значення ПДВ виникає в кожному окремому звітному податковому періоді, то саме в цьому звітному податковому періоді платником податку має бути здійснена сплата податків, що сформували таке від'ємне значення. Лише за дотримання цієї умови платник податку на додану вартість набуває право на отримання бюджетного відшкодування в розмірі, що дорівнює частині такого від'ємного значення. На думку ДПІ, зазначений висновок випливає з п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168, якими встановлено, що формування податкового кредиту з ПДВ за операціями з отримання товарів (споживання послуг, отримання робіт), виникнення у зв'язку з цим від'ємного значення з ПДВ та сплата на користь постачальників товарів (робіт, послуг) податків, що є складовою частиною такого від'ємного значення, має відбуватись протягом одного звітного податкового періоду. При цьому, сплачені на користь постачальників суми ПДВ мають обов'язково бути складовою частиною такого від'ємного значення, а не просто сумою податку, сплаченою в попередньому податковому періоді.

Представник другого відповідача, який є суб"єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 48).

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника другого відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника першого відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Европиг"отримано податкове повідомлення -рішення № 0000181600/0 від 30.11.2010 року, прийняте Нововодолазькою МДПІ Харківської області. Відповідно до вказаного податкового повідомлення -рішення, прийнятого на підставі акту перевірки № 2473/07-0-12/36563284 від 18.11.2010 року, яким були встановлені порушення підприємством позивача п.п. 7.4.1. пункту 7.4 та п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 619441,00 грн. без урахування заперечення до акту поданого позивачем.

Згідно Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 року по справі № 2а-16283/10/2070, яка набрала законної сили, податкове повідомлення - рішення № 0000181600/0 від 30.11.2010 року, прийняте першим відповідачем, скасовано.

28.11.2011 р. позивач звернувся до ДПІ з листом № 28/11-1, в якому просив виконати вищезазначене судове рішення, а саме: перерахувати на розрахунковий рахунок підприємства не отриману суму бюджетного відшкодування в розмірі 619441,00 грн., заявленого по декларації з ПДВ за вересень 2010 року.

Листом від 06.12.2011 року № 4580/10/07-0-16 відповідачем повідомлено про те, що рішення апеляційної інстанції ним не виконане та зазначено про неможливість задовольнити прохання позивача, посилаючись на подання Нововодолазькою МДПІ Харківської області касаційної скарги на Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 року.

Судом встановлено, що згідно Ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012 року касаційну скаргу Нововодолазької МДПІ Харківської області ДПС залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 року залишено без змін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, яким визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Судом зазначається, що відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України.

Як встановлено судовим розглядом, податкове повідомлення - рішення від 30.11.2010 № 0000181600/0 оскаржено позивачем у судовому порядку. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 року вказане рішення було скасовано, постанова набула законної сили.

Згідно ч.1 ст. 72, ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як встановлено у п. п. 200.15 ст.200 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року: після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що першим відповідачем до теперішнього часу не надано до Управління Державного казначейства у Нововодолазькому районі Харківської області висновок на відшкодування ПДВ на користь позивача в сумі 619441,00 грн.

суд вважає орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Отже, у відповідності до п.п. 200.12 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до п.200.23.ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Разом з тим, суд не вбачає порушення прав позивача зі сторони Управління державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області, оскільки відповідно до п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України, підставою для надання органом державного казначейства платнику податку суми бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів являється висновок відповідного податкового органу.

Судом встановлено, що перший відповідач - Нововодолазька міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби - не надавав до Управління державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області висновку щодо підтвердження вищевказаних сум бюджетного відшкодування, а тому у другого відповідача були відсутні підстави для перерахування на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за вказаний період.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що у ході розгляду справи першим відповідачем за правилами ч.2 ст.7l КАС України не спростовано достовірності відомостей документів, які знаходяться в матеріалах справи, тому позов в цій частині вимог не підлягає задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України та перевіряє чи дотримувався суб'єкт владних повноважень, приймаючі (вчиняючи) рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що перший відповідач правомірність своїх дій щодо невідшкодування позивачу, задекларованої по податковій декларації за вересень 2010 року суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 619441, 00 грн. належним чином не довів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню, а заперечення першого відповідача суд відхиляє як безпідставні та такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 71, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Европиг" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у Нововодолазькому районі Харківської області про визнання противоправною бездіяльності, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби щодо невиконання, визначеної законом процедури, відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 619441 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Европиг"( юридична адреса: 63224, Харківська обл., Новодолазький район, с. Сосонівка, вул. Миру, 13, код ЄДРПОУ: 36563284) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 619441 (шістсот дев"ятнадцять тисяч чотириста сорок одна ) грн.

В іншій частині адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04.09.12 року.

Суддя Заічко О.В.