Постанова № 25872069, 06.09.2012, Сумський окружний адміністративний суд

копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/6792/12

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савченко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс" (надалі по тексту – позивач, ТОВ "Імпульс") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (надалі по тексту – відповідач, ДПІ у м.Сумах), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002801502/10314 від 04.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в загальному розмірі 11293грн.53коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що актом перевірки №268/152/30012738 від 13.04.2012 року встановлено порушення п.п. 258.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, в результаті чого 04.05.2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0002801502/10314, яким зроблений розрахунок грошових зобов'язань, у зв’язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Імпульс" за платежем "орендна плата з фізичних осіб" в загальному розмірі 11293грн.53коп., в тому числі: за основним платежем - 7529грн.02коп., штрафними (фінансовими) санкціями - 3764грн.51коп. Дане податкове повідомлення рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, однак рішеннями ДПА в Сумській області та ДПС України первинна та повторна скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Спираючись на приписи ст.288 Податкового Кодексу України, вважав вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки таким донарахуванням спотворюється природа орендних відносин як договірних, оскільки чинними договором оренди землі встановлений розмір орендної плати у розмірі від 1 % до 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В позовній заяві представник позивача справу просив розглядати в його відсутності (а.с.5).

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.45), в судове засідання не з’явився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог на адресу суду не надсилав.

Перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, між Сумською міською радою та ТОВ "Імпульс" укладено ряд договорів, а саме:

- договір оренди земельної ділянки від 01.04.2003 року за адресою: м. Суми, вул.Прикордонна, 27 площею 1900 кв.м. орендна плата становить 1,1% грошової оцінки землі на 01.01.2012р. становить 388930,00 грн. (а.с.18-21);

- договір оренди земельної ділянки від 22.11.2000 року за адресою: м. Суми, вул.Харківська, п/с 12 площею 3214 кв.м, орендна плата становить 1% від грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2012р. 937909,50 грн. (23-26);

- договір оренди земельної ділянки від 21 вересня 2005 року за адресою: м. Суми, вул.Харківська, 122, площею 1100 кв.м., орендна плата становить 1 % від грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2012р. З 210 020,00 грн. (а.с.28-33);

Копіями договорів оренди землі (а.с.18-21,23-26,28-33) підтверджується, що земельні ділянки надані в оренду ТОВ "Імпульс" з метою несільськогосподарського використання.

Судом встановлено, що 13.04.2012р. ДПІ у м. Сумах проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю за 2012р. ТОВ "Імпульс", за результатами якої складно акт перевірки №268/152/30012738 від 13.04.2012 року (а.с. 8-9), яким встановлено порушення п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, а саме, податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене платником податків в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за лютий 2012р. в розмірі від 1% до 1,% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2012р. на 7529,02грн.

04.05.2012р. на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0002801502/10314, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Імпульс" за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" в загальному розмірі 11293,53грн., в т.ч. за основним платежем 7529,02грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 3764,51грн. (а.с.16).

Судом встановлено, що дане податкове повідомлення – рішення, у відповідності з приписами ст.56 Податкового Кодексу України, оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням ДПС України у Сумській області від 06.06.2012р. №7544/10/10-165-122/139ск (а.с.12-15), та ДПС України від 16.07.2012р. №12747/6/10-2215 (а.с.16-17) первинну та повторну скарги залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з ст. 81 Земельним кодексом України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Згідно з статтею 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов’язку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати диспозитивності.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв’язку з волевиявленням сторін договору, а у зв’язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення №0002801502/10314 від 04.05.2012 року ДПІ у м.Сумах прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстав для визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення - рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко