Постанова № 25871747, 04.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6527/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бойко В.В.,

за участю сторін:

представника позивача: Реви Ю.О.,

представника відповідача: Кім О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення податкового боргу в сумі 17278526,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2012 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення податкового боргу в сумі 17278526,00 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.

Державне підприємство "Луганськвугілля" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003.

До складу Державного підприємства "Луганськвугілля" входять відокремлені підрозділи: «Шахта «Ніканор-Нова», «Автобаза», «Шахта «Фащівська», «Шахта ім. Артема», «Шахта «Вергелівська», «СП Шахтар», «Перевальський ремонтно - механічний завод».

Станом на 20.08.2012 податковий борг Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі вищевказаних відокремлених підрозділів складає 17278526,00 грн., що підтверджується розрахунками податкових зобов'язань та обліковими картками платника податків.

З метою погашення податкового боргу Державного підприємства "Луганськвугілля" податковим органом направлено відповідачу першу податкову вимогу та другу податкову вимогу.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" суму податкового боргу у розмірі 17278526,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти задоволення позову не заперечував. Також просив встановити у судовому рішенні спосіб та порядок виконання постанови згідно графіка сплати заборгованості.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Відокремлені підрозділи «Шахта «Ніканор-Нова», «Автобаза», «Шахта «Фащівська», «Шахта ім. Артема», «Шахта «Вергелівська», «СП Шахтар», «Перевальський ремонтно - механічний завод» Державного підприємства "Луганськвугілля" згідно довідок з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) мають правовий статус суб'єкта без права юридичної особи.

Зі статті 96 Цивільного кодексу України вбачається, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобовязань як на головному підприєжмстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.

Таким чином, відповідальність по зобов'язанням Відокремлених підрозділів «Шахта «Ніканор-Нова», «Автобаза», «Шахта «Фащівська», «Шахта ім. Артема», «Шахта «Вергелівська», «СП Шахтар», «Перевальський ремонтно - механічний завод» повинно нести Державне підприємство "Луганськвугілля".

Державне підприємство "Луганськвугілля" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 за № 1 382 120 0000 000520.

За відокремленими підрозділами Державного підприємства «Луганськвугілля» виник податковий борг зі сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за 2011 - 2012 роки у загальному розмірі 17278526,00 грн., що підтверджується розрахунками податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств:

- ВП «Шахта «Ніканор-Нова»: розрахунки податкових зобов'язань № 7507 від 09.08.2012 на суму 5484023,00 грн. та № 24030 від 09.08.2012 на суму 1200775,00 грн., у тому числі штрафна санкція - 90058,00 грн. та пеня - 36023,00 грн., а усього - 6810879,00 грн.;

- ВП «Шахта «Вергелівська»: розрахунки податкових зобов'язань № 9047456095 від 09.08.2012 на суму 5691562,00 грн. та № 9016016875 від 09.08.2012 на суму 1820525 грн., у тому числі пеня - 70527,00 грн., а усього - 7591614,00 грн.;

- ВП «Шахта «Фащівська»: розрахунки податкових зобов'язань № 7454 від 09.08.2012 на суму 696240,00 грн. та № 23988 від 09.08.2012 на суму 744592,00 грн., у тому числі штрафна санкція - 22338,00 грн., пеня - 31395,00 грн., а усього - 1494565,00 грн.;

- ВП «Перевальський ремонтно - механічний завод»: розрахунки податкових зобов'язань № 9047730020 від 09.08.2012 на суму 31196,00 грн. та № 23987 від 09.08.2012 на суму 33336,00 грн., у тому числі штрафна санкція - 1000,00 грн., пеня - 2500,00 грн., а усього - 5640,00 грн.;

- ВП «Шахта ім. Артема»: розрахунки податкових зобов'язань № 7455 від 09.08.2012 на суму 237256,00 грн. та № 23991 від 09.08.2012 на суму 1093303,00 грн., у тому числі штрафна санкція - 32799,00 грн., пеня - 1391,00 грн., а усього - 1364749,00 грн.;

- ВП «СП Шахтар»: розрахунки податкових зобов'язань № 7459 від 09.08.2012 на суму 715,00 грн. та № 23990 від 09.08.2012 на суму 665,00 грн., у тому числі штрафна санкція - 20,00 грн., пеня - 50,00 грн., а усього - 1450,00 грн.;

- ВП «Автобаза»: розрахунок податкових зобов'язань № 7463 від 09.08.2012 на суму 9629,00 грн. (арк. справи 33-45).

Вказана сума заборгованості відповідача також підтверджується обліковою карткою платника (арк. справи 6-32).

Таким чином, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача, складає 17278526,00 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втратили чинність.

Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 13.02.2006 відповідачу вручено першу податкову вимогу від 19 січня 2006 року № 1/3, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення. 29.03.2006 відповідачу вручено другу податкову вимогу від 23 березня 2006 року № 2/33, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 74, 75).

Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Щодо заяви представника відповідача про встановлення у судовому рішенні способу та порядку виконання постанови згідно графіка сплати заборгованості суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, який видав виконавчий документ, із поданням, а сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з викликом заявника та осіб, які беруть участь у справі і у виняткових випадках може відстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.263 КАС України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявником повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом такого заявника.

В даному випадку такі події у заявника відсутні.

Посилання на тяжке фінансове становище як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною, у розумінні ст.263 КАС України.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником до суду не надано.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу рівними частинами щомісячно, оскільки предстанвиком відповідача не обгрунтовано причини розстрочення виконання судового рішення та не надано належних доказів для задовлення вказаної заяви.

Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення податкового боргу в сумі 17278526,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення податкового боргу в сумі 17278526,00 грн. задовольнити.

Стягнути суму 17278526,00 грн. (сімнадцять мільйонів двісті сімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять шість гривень), у тому числі податкові зобов'язання з консолідованого податку на прибуток - 16981425,00 грн. (шістнадцять мільйонів дев'ятсот вісімдесят одна тисяча чотириста двадцять п'ять гривень), штрафна санкції - 146215,00 грн. (сто сорок шість тисяч двісті п'ятнадцять гривень), пеня - 150886,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень) з Державного підприємства "Луганськвугілля" в рахунок погашення податкового боргу з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, перерахувавши суму боргу на наступні розрахункові рахунки:

- ВП «Шахта «Ніканор-Нова» у розмірі 6810879,00 грн.: одержувач УДКСУ в м. Перевальськ, код 37934445, банк одержувача ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11020100, р/р 31115002700241;

- ВП «Шахта «Вергелівська» у розмірі 7591614 грн.: одержувач УДКСУ в м. Брянка, код 37780550, банк одержувача ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11020100, р/р 31112002700017;

- ВП «Шахта «Фащівська» у розмірі 1496545 грн.: одержувач УДКСУ в м. Перевальськ, код 37934445, банк одержувача ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11020100, р/р 31115002700241;

- ВП «Перевальський ремонтно - механічний завод» у розмірі 5640,00 грн.: одержувач УДКСУ в м. Перевальськ, код 37934445, банк одержувача ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11020100, р/р 31115002700241;

- ВП «Шахта ім. Артема» у розмірі 1364749,00 грн.: одержувач УДКСУ в м. Перевальськ, код 37934445, банк одержувача ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11020100, р/р 31115002700241;

- ВП «СП Шахтар» у розмірі 1450,00 грн.: одержувач УДКСУ в м. Перевальськ, код 37934445, банк одержувача ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11020100, р/р 31115002700241;

- ВП «Автобаза» у розмірі 9629,00 грн.: одержувач УДКСУ в м. Перевальськ, код 37934445, банк одержувача ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11020100, р/р 31115002700241.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяН.В. Кравцова