Постанова № 25871187, 03.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 р. Справа № 2а-3528/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Потолової Г.В.

при секретарі -Івановій І.О.

за участю: представника позивача -Земляного О.Ю.

представника відповідача -Феденка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпроавіасервіс» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська №0001702302/0/34887 від 25.08.2009 р., №0001702302/1/92141 від 30.10.2009 р., №0001702302/2/307 від 13.01.2010 р., №0001702302/3/5332 від 10.03.2010 р., якими визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс» з податку на прибуток у розмірі 162105грн.00коп., а також, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська №0001712302/2 від 13.01.2010р., №0001712302/3/5331 від 10.03.2010р., якими визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»з податку на додану вартість у розмірі 420406грн.50коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити їх повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпроавіасервіс»зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, та взяте на обліку у державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська.

Одним із основних видів діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпроавіасервіс»є функціонування інфраструктури авіаційного транспорту.

Отже, позивач належним чином зареєстрований, як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

На підставі направлень від 10.07.2009р. №000527, виданих ДПІ в АНД р-ні м.Дніпропетровська, згідно із п.1 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями податкового органу проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»:

1) п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 115789грн.00коп., у т.ч.: за ІІІ квартал 2008року -115789грн.00коп.;

2) п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 308840грн.00коп., у т.ч.: за серпень 2008р. у сумі 97297грн.00коп.; за вересень 2008р. у сумі 141556грн.00коп.; за жовтень 2008р. у сумі 13711грн.00коп.; за листопад 2008р. у сумі 16658грн.00коп.; за грудень 2008р. у сумі 39618грн.00коп.;

- зменшено від'ємне значення податку на додану вартість (ряд.26 Декларації) за березень 2009 року на суму 2018грн.00коп.;

3) п.4 «Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003р. №2035, пп.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.8.1 ст.8, ст..16, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, ст..16, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в період, що перевірявся, на загальну суму 196грн.71коп.;

4) п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Відповідно п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»на підставі ст.3 Указу Президента України від 27.06.1999р. №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», п.п. 22.7 ст.2 «Положення про валютний контроль»затвердженого постановою Правління НБУ 349 від 08.02.2000р. та ст.3 Указу Президента України від 27.06.1999р. №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства»застосовано штрафну санкцію у сумі 680грн.00коп.

Так, за результатами перевірки податковим органом зменшено податковий кредит позивача на 218207грн.00коп. -суму ПДВ за податковими накладними, оформленими з порушенням вимог пп.7.2.1, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.18 Порядку заповнення податкової накладної. Затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. №233/2037, а саме:

- за липень 2008 року -на 35669грн.93коп. -ПДВ за отриманою від ТОВ «Інтерім Сервіс»податковою накладною від 31.05.2008р. №295К, в якій не вказана номенклатура товару, одиниця виміру, кількість та ціна (вказано «аванс у сумі 178349грн.65коп.»);

- за серпень 2008р. - на 116725грн.00коп. ПДВ за податковою накладною від 31.07.2008р. №17563, не скріпленою печаткою ВАТ «АК «Дніпроавіа»;

- за грудень 2008р. -на 37263грн.00коп. -ПДВ за отриманою від ТОВ «Інтерім Сервіс»податковою накладною від 30.11.2008р. №762К, в якій не вказана номенклатура товару, одиниця виміру, кількість та ціна (вказано «аванс у сумі 186315грн.00коп.»).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»завищила валові витрати за 3 квартал 2008 року на 463155грн.00коп. та податковий кредит з ПДВ на 92632грн.00коп. внаслідок відображення у податковому обліку вартості отриманих від ТОВ «Нью Системс АМ»послуг на аеропортне обслуговування без підтверджуючих документів. Згідно висновку акту перевірки, надані до перевірки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОV-0000015 від 30.04.2008р., №ОV-0000733 від 31.05.2008р. та №ОV-0000965 від 30.06.2008р. не містять переліку робіт (послуг) по аеропортовому обслуговуванню, які були надані ТОВ «Нью Системс АМ»для ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»; посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

За результатами перевірки складено Акт №2147/23-2/33771406 від 11.06.2009р. «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»(код ЄДРПОУ 33771406) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р.»(а.с.19-56).

На підставі Акту №2147/23-2/33771406 від 11.06.2009р. винесені оспорювані податкові повідомлення-рішення, а саме: від 25.08.2009р. №0001702302/0/34887 з податку на прибуток у сумі 162105грн.00коп. (основний платіж 115789грн.00коп., штрафні (фінансові) санкції -46316грн.00коп.); №0001712302/0/34886 з податку на додану вартість у сумі 463260грн.00коп. (основний платіж 308840грн.00коп., штрафні (фінансові) санкції -154420грн.00коп.).

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся зі відповідною скаргою, проте, згідно рішення податкового органу за результатами розгляду скарги, вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга -без задоволення.

30.10.2009р. прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001702302/1/92141, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 162105грн.00коп.; №0001712302/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 420406грн.50коп.

12.11.2009 року позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою, за результатами розгляду якої прийняте наступне рішення:

- податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД р-ні м.Дніпропетровська від 25.08.2009р. №0001702302/0/34887 (від 30.10.2009р. №0001702302/1/92141) про визначення податкового зобов'язання Компанії з податку на прибуток у сумі 162105грн.00коп. залишено без змін, а скаргу платника податків -без задоволення;

- податкове повідомлення-рішення ДПІ у АНД р-ні м.Дніпропетровська від 25.08.2009р. №0001712302/0/34886 (від 30.10.2009р. №0001712302/1/92142) скасовує в частині визначення податкового зобов'язання ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»з податку на додану вартість в сумі 39825грн. (основний платіж -26550грн.0коп., штрафні (фінансові) санкції -13275грн.00коп.); в іншій частині -423435грн.00коп. (основний платіж -282290грн., штрафні (фінансові) санкції -141145грн.00коп.) залишено вказане податкове повідомлення-рішення без змін, а скарга платника податків -без задоволення.

Враховуючи викладене, 13.01.2010р. податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0001702302/2/307 на суму 162105грн.00коп. та №0001712302/2, яким позивачу визначене податкове зобов'язання з податку додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 420406грн.50коп.

Крім того, згідно рішення ДПА у Дніпропетровській області в акті перевірки не визнається нарахований ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»податковий кредит в сумі 280289грн.00коп. з тих підстав, що: податкова накладна, отримана від ВАТ «АК «Дніпроавіа», не скріплена печаткою останньої; податкові накладні, отримані від ТОВ «Інтерім Сервіс», не містять номенклатури товару, одиниці виміру, кількості та ціни (вказано аванс та суму авансу); стосовно податкових накладних №121 від 30.04.2008 року, №92 від 31.05.2008 року, №85 від 30.06.2008 року, отриманих від ТОВ «Нью Системс АМ», в акті перевірки вказано, що порушення викладено у п. 3.1.2 акту.

Також, згідно листа ДПА України від 18.02.2010р. №3989/10/25-008 зазначено про допущення арифметичної помилки, та як наслідок 10.03.2010р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0001702302/3/5332 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 162105грн.00коп.; №0001712302/3/5331 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 420406грн.50коп.

Не погоджуючись з рішенням податкового органу позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що доводи відповідача, викладені в акті перевірки, є помилковими, з огляду на наступне.

По-перше, 18.03.2008 року між АКП «Міжнародний аеропорт «Харків»та ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»був укладений договір на аеропортове обслуговування №107. Оскільки згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно де договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу -то відповідно на підставі договору оренди «Цілісного майнового комплексу АКП «Міжнародний аеропорт «Харків»№1334 від 01.04.2008р. з 01.04.2008р. ТОВ «Нью Системс АМ»стало правонаступником прав та обов'язків АКП «Міжнародний аеропорт «Харків»за договором №107 від 18.03.2008р.

По-друге, позивач зазначає, що 11.05.2008 року додатковою угодою до договору №107 від 18.03.2008р. сторони домовились про його розірвання з 11.05.2008 року. А вже 12.05.2008р. між ТОВ «Нью Системс АМ»та ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»був укладений договір на аеропортове обслуговування №113, за умовами якого ТОВ «Нью Системс АМ»надавало ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»послуги з забезпечення польоти повітряних суден. Отже, позивач звертає увагу, що надання послуг з аеропортового обслуговування за договором №107 від 18.03.2001р. та договором №113 від 12.05.2008р. за квітень-червень 2008 року підтверджується актами № ОУ-0000015 від 30.04.2008 року, № ОУ-0000733 від 31.05.2008 року, № ОУ-000096: від 30.06.2008 року. Враховуючи викладене, на думку позивача, ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»оплатила послуги ТОВ «Нью Системс АМ»за договором повністю, що підтверджується виписками банку та актом звірки, підписаним сторонами договору.

По-третє, позивач стверджує, що отримання послуг з аеропортового обслуговування за договором з ТОВ «Нью Системо АМ»було здійснено в межах господарської діяльності ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»за дорученням ВАТ «АК «Дніпроавіа»(а саме -договір доручення №834 від 01.03.2008р. з урахуванням додаткової угоди №1 від 01.09.2008р.) з метою отримання доходу. Відповідно договори на аеропортове обслуговування відповідають всім вимогам законодавства України (в т.ч. ст. 203 ЦКУ), повністю виконані сторонами, претензій сторони одна до одної не висували, є чинними, сторонами або іншими особами (в т.ч. контролюючими органами) не оскаржувались, недійсними не визнавались.

Позивач доводить, що підтвердженням укладення та виконання договорів на аеропортове обслуговування в межах договору доручення ТОВ «Компанії «Дніпроавісервіс»з ВАТ «АК «Дніпроавіа»є акти «Форма А», які надавались під час перевірки, з яких вбачається, що аеропортове обслуговування в аеропорту м. Харкова здійснювалось щодо повітряних суден ВАТ «АК «Дніпроавіа». Однак ці акти також були проігноровані при оформленні результатів перевірки.

Тобто, позивач вважає, що всі витрати ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»за договором на аеропортове обслуговування підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме, договорами на аеропортове обслуговування, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), банківськими виписками та актом звірки.

Також, позивач додає, що в періоді оформлення результатів наданих за договором доручення послуг шляхом надання позивачем довірителю -ВАТ «АК «Дніпроавіа»звіту повіреного від 01.09.2008 року ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»включена сума відшкодованих довірителем витрат, пов'язаних з виконанням договору доручення, та суму винагороди позивача за виконання доручення на загальну суму 582600грн.14коп. (без ПДВ) до складу валового доходу, що знайшло своє відображення в декларації за 3 квартал 2008 року.

Відповідно, позивач звертає увагу, що у разі зменшення суми валових витрат позивача на суму отриманих в рамках договору доручення аеропортових послуг податковий орган зобов'язаний був зменшити суму валового доходу, нарахованого внаслідок компенсації довірителем вартості отриманих послуг, в результаті чого об'єкт оподаткування не виник би, а мав від'ємне значення. Тобто, в іншому випадку нарахування валових витрат при отриманні аеропортових послуг в жодному разі не призводить до виникнення об'єкту оподаткування податком на прибуток, оскільки такі витрати в 3 кварталі 2008р. повністю перекриваються сумою валового доходу, нарахованого під час оформлення результатів наданих послуг договором доручення, який значно перевищує суму нарахованих валових витрат.

Таким чином, позивач посилається, що в результаті виконання операцій з аеропортового обслуговування за договором доручення з ВАТ «АК «Дніпроавіа»він отримав винагороду в сумі 3478грн.21коп., також вказує на прибутковість даної операції для нього та зв'язок її з його власною господарською діяльністю. Отже, у ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»були наявні всі правові підстави в т.ч. договори, для нарахування валових витрат за півріччя 2008 року.

Позивач звертає увагу, що податковий орган не наділений повноваженнями перевіряти правильність ведення позивачем бухгалтерського обліку, а тому посилання на порушення вимог законодавства бухгалтерський облік є неправомірним та не може бути підставою невизнання валових витрат та донарахування податкового зобов'язання.

При цьому, на думку позивача, стосовно податкового кредиту, нарахованого по взаємовідносинах з ТОВ «Інтерім Сервіс»та ВАТ «АК «Дніпроавіа», податкова інспекція не заперечує: факту здійснення господарських операцій, при виконанні яких були виписані податкові накладні; зв'язок цих операцій з господарською діяльністю ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»; належного документального оформлення таких операцій та самого факту сплати податку, нарахованого на ціну товарів (послуг). Відповідно, позивач вважає, що доводи щодо недоліків у формі податкових накладних є єдиною підставою для позбавлення ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»права на податковий кредит. Проте, позивач вважає, що обов'язковою умовою податкового кредиту -є саме наявність податкової накладної. Закон України «Про податок на додану вартість»не позбавляє платника податку права на податковий кредит у разі відсутності в податковій накладні певного реквізиту. Та додає, що на підставі наведених податкових накладних та інших документів, складених при виконанні господарських операцій, можна ідентифікувати контрагентів ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс», встановити достовірність фактичного здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Таким чином, позивач зазначає, що вищевикладене вказує на помилковість доводів відповідача в акті перевірки щодо завищення ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»податкового кредиту, сформованого на підставі наведених податкових накладних.

Крім того, позивач посилається на практику вирішення спорів Вищим адміністративним судом України, який виходить з того, що недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять ці накладні недійсними, відсутність в цих податкових накладних, виданих постачальниками, певних реквізитів (у т.ч. даних щодо кількості та об'єму) не позбавляє позивача права включити до податкового кредиту зазначені в таких податкових накладних суми податку. Також, стосовно не зазначення в податкових накладних, отриманих від ТОВ «Інтерім Сервіс», номенклатури товару, одиниці виміру, кількості та ціни (вказано аванс та суму авансу), позивач звертає увагу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008 року №К-14124/06, де при дослідженні аналогічного питання, виходячи із змісту пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зрозуміло, що податкова накладна не повинна обов'язково містити реквізит «одиниця виміру», а податкова накладна від 02.09.2003р. №230/8 об'єктивно не може містити такий реквізит як кількість (об'єм, обсяг), оскільки складена у зв'язку із здійсненням передплати за меблі.

Також позивач звертає увагу, що всупереч доводам відповідача в акті перевірки ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»в грудні 2008 року не нараховувала податковий на підставі податкової накладної №762К від 30.11.2008р., отриманої від ТОВ Сервіс», що вказує на неправомірність зменшення податкового кредиту підприємства позивача за грудень 2008р. за вказаною податковою накладною.

Тобто, враховуючи вищезазначене, позивач доводить, що оригінал податкової накладної №17563 від 31.07.2008р. наданий покупцю -ТОВ «Компанії «Дніпроавіасервіс», відповідає всім вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» (у т.ч. з печаткою ВАТ «АК «Дніпроавіа»належною підставою для нарахування податкового кредиту. Оригінал вказаної податкової накладної був наданий до перевірки, однак до уваги відповідача прийнятий не був.

Отже, позивач в обґрунтування позовних вимог також стверджує, що відповідач зменшуючи суму податкового кредиту його підприємства на суму, сплачену за аеропортові послуги, був зобов'язаний зменшити суму податкового зобов'язання позивача, нарахованого у вересні 2008р. внаслідок оформлення результатів наданих послуг за договором доручення (передання результатів послуг довірителю), відповідно в такому разі податкове зобов'язання зі сплати податку до бюджету не виникає.

Таким чином, на думку позивача невиконання податковим органом своїх обов'язків щодо зменшення податкового зобов'язання та валового доходу, нарахованих у вересні 2008р. при переданні позивачем довірителю результатів послуг, свідчить про непослідовність дій відповідача, однобокий підхід при проведенні перевірки та призводить до помилкового визначення відповідачем податкового зобов'язання позивача з ПДВ та податку на прибуток.

Позивач звертає увагу, що ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»при нарахуванні валових витрат у III кварталі 2008 року та податкового кредиту за липень-грудень 2008 року не допускало порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»та, відповідно, не допускало заниження податкових зобов'язань, наведених відповідачем в акті перевірки, що вказує на протиправний характер податкових повідомлень-рішень №0001702302/0/34887 від 25.08.2009р., №0001702302/1/92141 від 30.10.2009р., №0001702302/2/307 від 13.01.2010р., №0001702302/3/5332 від 10.03.2010р., №0001712302/2 від 13.01.2010р., № 0001712302/3/5331 від 10.03.2010р., винесених ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська, та необхідність їх скасування.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до укладених із АКП «Міжнародний аеропорт Харків», а згодом, із правонаступником останнього -ТОВ «Нью Системс АМ», договорами на аеропортове обслуговування (№107 від 18.03.2008р. та №113 від 12.05.2008р.) ТОВ «Компанією «Дніпроавіасервіс»протягом березня -травня 2008 року отримані послуги, пов'язані із забезпеченням польотів повітряних суден. Проте, відповідач зазначає, що в той час документи, які б підтверджували наявність у скаржника власних або орендованих повітряних суден під час оскаржуваної перевірки та процедури апеляційного узгодження визначених контролюючим органом сум податкових зобов'язань позивачем не надано.

Відповідач стверджує, що договір доручення №834 від 01.03.2008р. (нова редакція -від 01.09.2008р.) із ВАТ «АК «Дніпроавіа», наданий скаржником до ДПА у Дніпропетровській області, не прийнятий до уваги, оскільки він фактично не виконаний, так як: договори на аеропонне обслуговування укладені ТОВ «Компанією «Дніпроавіасервіс»від власного імені (а не від імені довірителя, як це передбачено законодавством); предметом вказаних договорів є надання послуг для забезпечення польотів повітряних суден замовника, яким. За умовами вказаних договорів є позивач, який не має власних повітряних суден; посилання на ВАТ «АК «Дніпроавіа», як фактичного отримувача вказаних послуг, у вказаних договорах відсутні; відповідна довіреність ВАТ «АК «Дніпроавіа»на вчинення ТОВ «Компанією «Дніпроавіасервіс»передбачених договором доручення №834 юридичних дій скаржником не надана.

Крім того, відповідач звертає увагу на наступне.

По-перше, зазначені у наданих під час розгляду скарг Формах А (перелік наданих ТОВ «Нью Системс АМ»аеропортових зборів та послуг) суми аеропортових зборів та послуг не співпадають із сумами, зазначеними у актах здачі-приймання робіт. Відповідно загальна сума зборів та послуг за Формами А складають: квітень 2008р. -136264гр.н30коп., травень 2008р. -132831грн.02коп., червень 2008р. -196535грн.30коп., за актами здачі-приймання виконаних робіт відповідно -133693грн.25коп., 132912грн.59коп., 196548грн.95коп., що свідчить про невідповідність Форм А актам виконаних робіт.

По-друге, особи, які підписували Форми А як від імені виконавця, так і від імені отримувача послуг (Акімов), не являються працівниками ТОВ «Компанії «Дніпроавіасервіс»(відомості про працівників Компанії розміщено у АІС «Скарга»).

По-третє, у звіт Повіреного від 01.09.2008р. за договором доручення №834 від 01.09.2008р. позивачем включені види витрат, які не мають документального підтвердження.

Отже, на думку відповідача, враховуючи вище зазначене, правомірним є зменшення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ позивача на вартість аеропортових послуг, оскільки зв'язок таких послуг із його господарською діяльністю платником податків не доведений.

Також зазначає, що не погоджується з позицією позивача, посилаючись на вимоги п.п.7.2.1 та п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на п.18 Порядку №165 згідно якого всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника-продавця.

Відповідач звертає увагу, що в ході перевірки встановлено, що надані податкові накладні без печатки (№17563 від 31.07.2008р. видана ВАТ «АК «Дніпроавіа») та виписані, у тому числі, на суми авансів без зазначення номенклатури товарів (послуг), одиниці їх виміру, кількості та ціни (№295К від 31.05.2008р., №762К від 30.11.2007р.), які, крім того, включені позивачем до податкового кредиту із запізненням на рік від дати виписки такої податкової накладної, видані ТОВ «Інтерім Сервіс», у зв'язку з чим, їх оформлення ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська визнала таким, що не відповідає вимогам п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.18 Порядку №165, та відповідно суми ПДВ за такими податковими накладними правомірно виключені податківцями із податкового кредиту позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Отже враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Довідкою ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська №92/23-4/3377/406 від 19.01.2009р. за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Компанією «Дніпроавіасервіс» не встановлено порушень останнім у оформленні первинних документів, в тому числі, з ТОВ «Інтерім Сервіс», ТОВ «Нью Систем АМ».

Однак, в ході планової перевірки 11.08.2009р. (Акт №2147/23/2/3377/406) податковим органом ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»вже виявлені порушення вищезазначених первинних документів.

Тобто, висновки ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська протиречать одне одному.

Суд погоджується з поясненнями позивача, що Довідка ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська №92/23-4/3377/406 від 19.01.2009р. спростовує заперечення відповідача.

Крім того, у судовому засіданні 10.06.2010р. бухгалтером підприємства позивача надані пояснення щодо оригіналів податкових накладних та підтверджені пояснення представника позивача.

Відповідні документи досліджені судом в ході судового засідання.

Суд, згідно ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, позовні вимоги та їх обґрунтування знайшли підтвердження у судовому засіданні.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, рішень та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу -Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанії «Дніпроавіасервіс», судові витрати у розмірі 3грн. 40коп., сплачені квитанцією №32101.138.1 від 11.03.2010 р.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дніпроавіасервіс»до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська №0001702302/0/34887 від 25.08.2009 року, №0001702302/1/92141 від 30.10.2009 року, №0001702302/2/307 від 13.01.2010 року, №0001702302/3/5332 від 10.03.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Компанія «Дніпроавіасервіс»з податку на прибуток в розмірі 162105грн.00коп.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська №0001712302/2 від 13.01.2010 року, №0001712302/3/5331 від 10.03.2010 року, якими визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Компанії «Дніпроавіасервіс» з податку на додану вартість в розмірі 420406грн.50коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Дніпроавіасервіс»(49042, м.Дніпропетровськ, Аеропорт цивільної авіації, 42) 3грн. 40коп. (три грн. 40коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 05.07.2010р.

Суддя Г.В. Потолова