Постанова № 25870899, 30.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2012 р. (12:00) Справа №2а-6948/12/0170/9

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АРК

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1457,68 грн.

Сторони явку представників не забезпечили.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АРК до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1457,68 грн., зокрема: 857,46грн. - недоїмка по внесках за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; 600,22грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки та розмірі страхові внески та штрафні (фінансові) санкції.

Сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, представник позивача направив заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій повідомив суду, що заборгованість не сплачена. Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АРК .

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин між сторонами (далі Закон № 1058).

Згідно ст. 1 Закону № 1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Відповідно до вимог Закону № 1058, відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Статтею 20 Закону № 1058 та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі-Інструкція), передбачено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування платники сплачують до Пенсійного фонду України в установлені строки та в повному обсязі.

У відповідності до вимог статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058 базовим звітним періодом для фізичних осіб - підприємців є квартал. Строк сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний період наступає 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до повідомлення-розрахунку за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 857,46грн. за 3-4 квартали 2010р. (а.с.7).

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У зв'язку з чим, на адресу відповідача була направлена вимога № Ф 1531С від 23.11.2011р. на суму 857,46грн., яка отримана відповідачем 25.11.11р. (а.с.9).

Згідно до п. 2, 3 ч. 3 ст. 106 Закону вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 106 Закону страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Згідно з п.п. 1 п. 8 Прикінцевих положень Закону №1058 до набрання чинності законом про направлення частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески до солідарної системи сплачуються страхувальником та застрахованими особами у розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне страхування для відповідних платників».

Відповідно до ст. 71 КАС України, відповідач не надав суду доказів оскарження вимоги про сплату заборгованості, або доказів сплати заборгованості за вищенаведеною вимогою у повному обсязі.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи за відповідачем склалась заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 857,46грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.13 ст. 106 Закону №1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

На підставі п.5 ч.9 ст. 106 Закону №1058 до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 600,22грн. за рішенням №2223 від 23.11.2011 р. (а.с.8)

Вищенаведене рішення про застосування фінансових санкцій було отримане відповідачем 25.11.11р. (зворотній бік а.с.8), але заборгованість до даного часу не сплачена.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Дія вказаної норми Перехідних положень поширюється і на сплату внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

До 01.01.11р., тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11р.

Відповідно, з 01.01.11р. втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.11р., слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Виходячи з викладеного, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині повноважень органів пенсійного фонду щодо нарахування та стягнення санкцій за порушення правил сплати страхових внесків слід застосовувати наступним чином.

Органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Органи пенсійного фонду з 01.01.11р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.11р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11р. суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Враховуючи вищевикладене, законність рішення позивача від 23.11.2011р. № 2223 не доведена, навпаки, суд прийшов до висновку про неправомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій на підставі цього рішення, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача незаконно застосованих фінансових санкцій на суму 600,22грн. не можуть бути задоволені адміністративним судом.

Постанова складена у повному обсязі 30.08.12 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (96100, АДРЕСА_1; рахунки невідомі) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АРК (96100, АРК, м.Джанкой, вул. Леніна, 8; р/р 25601010045001 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь; МФО 324805; ЄДРПОУ 20727218) недоїмку по сплаті страхових внесків в розмірі 857,46грн.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.