Ухвала суду № 25865416, 28.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18978/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районні м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Метробуд»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районні м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 007652308,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Приватне акціонерне товариство «Метробуд»звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районні м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 007652308.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 квітня 2012 року та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного акціонерного товариства «Метробуд»щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «ВД Груп Україна»за період березень, квітень, травень 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 21.10.2011р. №2237/23-03/32961977.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст. 187 , п. 200.1 п. 200.2 п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХІУ зі змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у березні 2011 року всього на суму 693640,00 грн.; ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2011р. №007652308, яким позивачу визначено суму податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 693 641,00 (693 640,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, 01.02.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Метробуд»(Покупець) та ПП «ВД Груп Україна»(Постачальник) укладено договір поставки №П-01/2.

У відповідності до п.1.1 Договору №П-01/2, постачальник зобов'язується в строк в порядку та на умовах, передбачених дійсним договором, поставити покупцю матеріали згідно Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього Договору (далі по тексту - Товар).

Згідно п. 2.1 Договору №П-01/2, асортимент та кількість товару, що поставляється за цим договором визначена в Специфікації.

Відповідно до п. 3.1 Договору №П-01/2, ціна договору (загальна вартість Товару, що поставляється за цим Договором) складає 10 163 807,90 (Десяті мільйонів сто шістдесят три тисячі вісімсот сім грн. 90 коп.), в. т.ч. ПДВ 1 693 967,98 (Один мільйон шістсот дев'яносто три тисячі дев'ятсот шістдесят сім грн. 98 коп.).

Згідно п. 5.1 вищезазначеного Договору, постачання товару за цим договором здійснюється окремими партіями на підставі поданих Покупцем Постачальнику Заявок на кожну окрему партію Товару. Строк поставки кожної окремої партії Товару протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання Постачальником Заявки

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, а товар поставлявся в повному об'ємі, що підтверджується накладними, реєстрами платіжних доручень, податковими накладними, виписками по банківським рахунках, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, між Приватним акціонерним товариством «Метробуд»(Покупець) та ПП «ВД Груп Україна»(Постачальник) укладено договір поставки №186 від 24.09.2010 року (надалі по тексту Договір №186).

У відповідності до п.1.1 Договору №186, Постачальник зобов'язується в строк в порядку та на умовах, передбачених дійсним Договором, поставити Покупцю матеріали згідно Специфікації (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною нього Договору (далі по тексту - Товар).

Згідно п. 2.1 Договору №186, Покупець сплачує за товар, що постачається по даному Договору за цінами, погодженими сторонами попередньо, які складені на основі калькуляції на одиницю продукції, зазначеними в Додатку №1 (специфікації) до даного Договору, який становить його невід'ємну частину. Загальна вартість Договору становить: 168 000 грн., в тому числі ПДВ 28000,00 грн. (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного Договору, асортимент продукції, що є предметом поставки за цим Договором, зазначений у Специфікації, яка додається до Договору.

Зобов'язання сторін за Договором також були виконані належним чином та в повному обсязі, а товар поставлявся в повному об'ємі, що підтверджується видатковою накладною, реєстрами платіжних доручень, податковими накладними, книгами витрат по рахункам, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи та, як встановлено судом першої інстанції між Приватним акціонерним товариством «Метробуд»та ПП «ВД Груп Україна»наявні наступні Договори поставки: № П-03/2 від 03.02.2011 р., згідно п. 1.1 поставка Продукції згідно Специфікації та п. 3.1 Договору, ціна 10 774 989,81 грн. в т. ч. ПДВ 1 795 831,63 грн.; № 20 від 21.03.2011 р., згідно п. 1.1 поставити мастильний матеріал YR 1900 та п. 3.1 Договору, ціна 5800 000 грн. в т. ч. ПДВ; № 187 від 01.10.2010 р., згідно п. 1.1 поставка Продукції згідно Специфікації та п. 3.1 Договору, ціна 320 000 грн. в т. ч. ПДВ 53 333,54 грн.; № 97п від 13.05.2011 р., згідно п. 1.1 постачальник зобов'язується передати Покупцю Пінний реагент в бочках, кількість товару становить 200 000 кг та п. 3.1 Договору, ціна 23,20, крім того ПДВ -4,64 грн., разом 27,84 грн. за 1 кг загальна вартість договору 5 568 000 з урахуванням ПДВ; № П-05/5 від 05.05.2011 р., згідно п. 1.1 поставка Продукції згідно Специфікації та п. 3.1 Договору, ціна 8 730 187,62 грн. в т. ч. ПДВ 1 455 031,27 грн.; № К-04/4 від 01.04.2011 р., згідно п. 1.1 постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити автонавантажувачі: Hyster H7000 XL, зав. Номер СТ 006V015508 та Juhgheinzich DFC75CE, зав. Номер 746080367 та п. 3.1 Договору, ціна 478 000,00 грн. в т. ч. ПДВ 79 666,66 грн.

Договір №93п про надання послуг від 15.04.2011 р. укладений між позивачем (Замовник) та ПП «ВД Груп Україна»(Перевізник) (надалі по тексту Договір №93п).

У відповідності до п. 1.1 Договору №93п, Перевізник зобов'язується здійснювати перевезення вантажів, що надаються Замовником, на підставі транспортної Заявки, далі «Заявка», Замовник сприяє здійсненню перевезень вантажів і своєчасно оплачує послуги, що надаються перевізником.

Згідно п. 2.1 Договору №93п,загальна сума цього Договору орієнтовно складає 500 000 з урахуванням ПДВ.

Крім того в матеріалах справи містяться Договори №12 від 17.02.2011 р. та Договір №21 від 28.03.2011 р., укладених між Позивачем (Замовник) та ПП «ВД Груп Україна»(Виконавець)

У відповідності до п. 1.1 Договорів Виконавець був зобов'язаний здійснити ремонтні послуги, а замовник оплатити надані послуги. Вартість робіт складала по Договору №12 45 000,00 грн., а по Договору №21 27 000,00 грн.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, а товар (послуги) поставлявся в повному об'ємі, що підтверджується видатковими накладними, накладними, Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), Актам прийому-передачі податковими накладними, книгами витрат по рахункам, виписками по банківським рахункам, які містяться в матеріалах справи.

Доводи апелянта, що угоди, укладені між Позивачем та ПП «ВД Груп Україна»були спрямовані на нереальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже, що сторони угоди діяли з метою спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування, оскільки така мета суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу, та суперечить інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню недійсною із застосування наслідків, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України, колегія суддів не приймає до уваги.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Товар (послуги), придбаний позивачем, не є обмеженим в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з купівлі продажу також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Також, у Акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ даної юридичної особи в момент укладання договору, також відсутні відомості про визнання недійсними її установчих документів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам у податкового органу відсутні.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що при винесені податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 р. №007652308 не було враховано всіх обставин справи, не надано їм належної оцінки, а отже дане податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню в повному обсязі.

Викладені в апеляційній скарзі відповідачем доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районні м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 04 вересня 2012 року