Рішення № 258647, 10.11.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.06 Справа № 3/462.

Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом

Дочірньої компанії ’’Газ України’’Національної акціонерної компанії ’’Нафтогаз України’’, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства ’’Лисичанська сода’’, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 807828 грн. 41 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –Павлюк Т.І., дов. від 23.09.05 № 23-242-6;

в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення заборгованості за поставлений позивачем газ в сумі 599400 грн. 00 коп., 65831 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 14352 грн. 03 коп. 3 % річних, 86287 грн. 23 коп. пені та 41958 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 16/09/05 № 30-8-27 проти позову заперечує з посиланням на те, що вимоги позивача є конкурсними у розумінні Закону України ''Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом'' та позивач не звертався з ними як кредитор у справу про банкрутство № 10/35б, а тому вимоги є погашеними.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, суд прийшов до наступного.

Між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії ”Нафтогаз України” /позивачем/ та Відкритим акціонерним товариством "Лисичанська сода" /відповідачем/ було укладено договір від 05.01.01 № 17-КПП/24 купівлі-продажу природного газу з додатковими угодами до нього /для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій/, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов”язання передати відповідачу природний газ, а споживач /відповідач/ –проводити остаточну оплату за газу до 10-го числа наступного за звітним згідно п. 6.1 договору у редакції додаткової угоди № 2/ТЕ-20-00000003.

Як було встановлено при розгляді справи, позивачем свої зобов'язання за договором були виконані належним чином та з січня 2001 року по грудень 2002 року позивачем було поставлено газу на загальну суму 3602997 грн. 90 коп., що підтверджено актами передачі-приймання газу, які додані до матеріалів справи. Відповідач оплату вартості газу здійснював частково, тому утворилась заборгованість у сумі 599490 грн. 00 коп. за станом на січень 2003 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду м. Києва від 08.04.04 у справі № 37/30 за позовом ТОВ "Компанія Яппі Лімітед" до відповідачів –ТОВ "Укргазекспорт" та ВАТ "Лисичанська сода" про стягнення 599490 грн. 00 коп., яким було визнано недійсною угоду про уступку права вимоги № 43 від 29.05.03, укладену відповідачами у вказаній справі, та визнано недійсним залік зустрічних однорідних вимог на суму 599490 грн. 00 коп., проведений між відповідачем та позивачем у даній справі. У відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 02.11.04 рішення господарського суду м. Києва у вказаних частинах залишено без змін. Тому саме з 02.11.04 позивач набув права вимоги щодо боргу та звернувся до суду з даним позовом.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання природного газу щодо проведення розрахунків підтверджується матеріалами справи, оскільки після визнання заліку недійсним відповідачем не переховано кошти позивачу.

Щодо стягнення 65831 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань та 14352 грн. 03 коп. 3% річних, то вимоги позивача у цій частині також цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Тому на суму боргу, інфляційних нарахувань та 3 % річних позов підлягає задоволенню. При цьому слід зазначити, що позивачем ціну позову визначено виходячи з боргу у сумі 599400 грн. 00 коп., у той час, як за розрахунком борг складає 599490 грн. 00 коп. Але позивач не подав заяву про збільшення вимог або їх уточнення, що позбавляє суд вирішити спір у частині 90 грн.

У задоволенні решти позову щодо пені та штрафу слід відмовити, оскільки позивачем не взято до уваги, що відносно відповідача 28.04.04 порушено провадження у справі № 10/35б про банкрутство та введено мораторій. Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України ''Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом'' від 30.06.99 № 784-ХІV мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду; протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка /штраф, пеня/, не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів /обов'язкових платежів/. Відповідно до ухвали господарського суду від 06.02.06 у справі № 10/35б провадження у зазначеній справі припинено та скасовано мораторій.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку сплати боргу на один рік, яке обґрунтоване знаходженням підприємства у стадії відновлення платоспроможності та необхідністю виконання умов мирової угоди, укладеної у процедурі банкрутства по погашенню 25 млн. грн. загального боргу кредиторам, підвищенням тарифів, скороченням штатів, то воно задовольняється судом.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково на суму боргу за поставлений газ - 599400 грн. 00 коп., 65831 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 14352 грн. 03 коп. 3 % річних. У решті позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 49 ГПК України.

Зайве сплачені позивачем 0,72 грн. держмита за платіжним дорученням від 25.08.05 № 7722 не підлягають поверненню, оскільки сплинув рік з дня їх сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 83 п. 6, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства ‘’Лисичанська сода’’, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Красна, 1, код ЄДРПОУ 00204889 на користь Дочірньої компанії ''Газ України'' Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827 - 599400 грн. 00 коп. боргу, 65831 грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 14352 грн. 03 коп. 3 % річних, 6795 грн. 83 коп. витрат по держмиту та 99 грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Надати відповідачу розстрочку виконання рішення на один рік зі сплатою щомісячно з грудня 2006 року по листопад 2007 року по 57206 грн. 00 коп. та у грудні 2007 року –57212 грн. 28 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –15.11.06.

Суддя Н.М.Зюбанова