Ухвала суду № 25862535, 04.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 року справа №2а/1270/2691/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі № 2а/1270/2691/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» про стягнення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» зареєстрована в УПФУ в м. Лисичанську як платник страхових внесків. Відповідач, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не в повному обсязі сплачує страхові внески, у зв'язку з чим за період з 01.01.2004 року по 01.12.2011 року утворилась заборгованість у сумі 4.844.425,31 грн., яка є на теперішній час несплаченою.

В суді першої інстанції позивач подав заяву про зменшення позовних вимог до 4.842.425,31 грн., у зв'язку із частковою сплатою боргу (а.с.64).

У зв'язку з зменшенням позовних вимог просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4.842.425,31 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року в цій справі позов було задоволено, а саме: стягнуто з Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» (код 20184663) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4.842.425,31 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем безпідставно пред'явлені борги реорганізованих підприємств - КП ЛЖЕК№ 2 та КП ЛЖЕК № 4, які в установленому порядку не передані відповідачу.

Наполягав на порушені позивачем порядку зняття з обліку підприємств, який встановлено Інструкцією про порядок нарахування і сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне врахування, затвердженою постановою ПФУ від 19.12.03 р. № 21-1 в частині зняття реорганізованих підприємств без відповідних заяв та порушені строків складання актів, строків звернення до комісії з реорганізації.

Вважав, що позивачем порушені вимоги ч.2 ст. 104 ЦК України, ч.2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців» в частині зняття із обліку не ліквідованих підприємств та безпідставного внесення в картку особового рахунку відповідача заборгованості інших юридичних осіб.

Письмовою заявою Комісія з реорганізації комунальних підприємств Лисичанської міської ради приєдналась до апеляційної скарги.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду (далі - Постанова № 8-2).

Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідач - Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5», і.к. 20184663, зареєстроване Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 26.02.1999, запис № 1 381 105 0007 000037 (а.с.4).

Відповідач зареєстрований у позивача у якості платника страхових внесків з 04.07.2000 року в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області, з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску.

Правовідносини, пов'язані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини пов'язані зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування виникли за період з 01.01.2004 року по 01.12.2011 року, то в даному випадку слід відокремити застосування правових норм, тобто щодо періоду заборгованості до 01.01.2011 року слід застосовувати норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був чинним на момент виникнення даних правовідносин.

Статтею 20 Закону №1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 12 зазначеної статті передбачено, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Стаття 106 Закону №1058 встановлює відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.

Постановою правління № 21-1 від 19.12.2003 року затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Постанова № 21-1).

Згідно із п. 8.1 Постанови № 21-1 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

19.06.2009 року Лисичанською міською радою прийнято рішення про реорганізацію комунальних підприємств Лисичанської міської ради, у тому числі КП «ЛЖЕК №4», КП «ЛЖЕК № 2» шляхом приєднання до КП «ЛЖЕК № 5» (а.с.42) та утворена комісія з реорганізації зазначених комунальних підприємств (а.с.43).

Згідно із довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб КП «ЖЕК №4», КП «ЛЖЕК № 2» станом на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи зареєстровані в якості юридичних осіб (а.с.44-51).

12.08.2009 року відповідач звернувся з заявою до позивача про проведення перевірки КП «ЛЖЕК №4», КП «ЛЖЕК № 2», у зв'язку з реорганізацією (а.с.91).

15.02.2010 року, в порядку, визначеному ч.2 ст. 64 Закону № 1058, ст.3 Указу Президента України 817 від 23.07.1998 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", позивачем проведена позапланова перевірка ЛКП «ЖЕК № 2», за наслідками якої складено акт № 13 із зазначенням заборгованості перед пенсійним фондом в сумі 1.204.183,09 грн. (а.с.92-94, далі - акт № 13).

15.02.2010 року в порядку визначеному ч.2 ст. 64 Закону № 1058, ст.3 Указу Президента України N 817 від 23.07.1998 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", позивачем проведена позапланова перевірка ЛКП «ЖЕК № 4», за наслідками якої складено акт № 14 із зазначенням заборгованості перед пенсійним фондом в сумі 1.744.559,98 грн. (а.с.95-97, далі - Акт № 14).

31.03.10 року в порядку визначеному ч.2 ст. 64 Закону № 1058, ст.3 Указу Президента України 817 від 23.07.1998 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", позивачем проведена позапланова перевірка КП «ЛЖЕК № 5», за наслідками якої складено акт № 49 із зазначенням заборгованості перед пенсійним фондом, з урахуванням даних, викладених в актах № 13, № 14 в сумі 4.151.092,64 грн. (а.с.53,54, далі - акт № 49).

Зазначені акти підписані посадовими особами відповідача без заперечень.

Згідно з актами прийому передачі від 10.02.2010 року заборгованість ЛКП «ЖЕК №4», ЛКП «ЖЕК № 2» була передана відповідачу та внесена до передавального балансу (а.с.220-223). Акти прийому-передач підписані посадовими особами та затверджені уповноваженими особами.

Зазначені факти не спростовані відповідачем.

Відповідно до пункту 8.2 Постанови № 21-1 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у тому числі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Згідно із пунктом 8.3 Постанови № 21-1 вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).

За ст. 106 Закону №1058 - вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

На підставі акту перевірки позивачем було винесено вимогу № Ю634.1 від 01.04.2010 року, на підставі якою було відкрито виконавче провадження на суму боргу в розмірі 4.151.092,64 грн. (а.с.106).

Сторонами визначені та не оскаржені зазначені факти.

З урахуванням штрафних санкцій та щомісячного збільшення заборгованості позивачем виносились вимоги у тому числі № 634.17 від 01.12.2011 року на суму 4.844.425,31 грн. (а.с.104), № Ю699 від 03.05.2012 року (а.с.226), які отримувались та не оскаржувались відповідачем.

Згідно із даними, зазначеними у вимогах та довідкою УПФУ в м. Лисичанську від 21.05.2012 року №4053/09-10, різниця суми боргу, заявленої у позовній заяві та суми, яка знаходиться на виконанні в ВДВС Лисичанського МУЮ становить 691.332,67 грн. (а.с.201).

В розумінні вимог ст. 106 Закону № 1058 та Розділу 8 Постанови № 21-1, наявність відкритого виконавчого провадження не обмежує право позивача виносити вимоги за наявності заборгованості.

У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду. Вимога про сплату недоїмки або рішення суду про стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Заборгованість відповідача зазначена у вимозі № Ю609 від 03.05.2012 року рахується також в картці особового рахунку (а.с.8-37).

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не заслуговують на увагу твердження відповідача про порушення позивачем порядку пред'явлення вимог кредитора в процесі реорганізації підприємства, оскільки наявність заборгованості підтверджується вищезазначеними документами.

При цьому дотримання або не дотримання процедури пред'явлення вимог в процесі реорганізації та зняття з обліку платника внесків стосується процедури ліквідації підприємства, яка не є предметом розгляду по даній справі.

Таким чином відсутність запису про припинення юридичних осіб КП «ЛЖЕК №2» та КП «ЛЖЕК №4» та відсутність звернення позивача до комісії з реорганізації з вимогами щодо погашення заборгованості не звільняє відповідача від обов'язку погашення підтвердженого документально боргу.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року у справі № 2а/1270/2691/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №5» про стягнення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов