Рішення № 25861097, 29.08.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2012 р. Справа № 5024/867/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Комсомольського району м.Херсона в інтересах держави в особі позивача-1: Херсонської міської ради, м.Херсон; позивача-2: Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй", м. Херсон

про стягнення 35286 грн. 23 коп.,

за участю пом. прокурора Комсомольського р-ну м.Херсона Нурматової О.В.

представників сторін:

від позивача-1: Маковецький Д.Ю. - представник за дов. № 9-7-9/21 від 04.01.2012 р.;

від позивача-2: Тайльмаєр А.М.- представник за дов. № 252315 від 01.11.11 р.;

від відповідача - Жигалов А. С. - представник за дов. № 27/03 від 27.03.2012 р.

Заступник прокурора Комсомольського району м. Херсона звернувся з позовною заявою до господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (позивач-1); Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" (відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за договором в розмірі 35 286 грн. 23 коп., посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за надані послуги з постачання теплової енергії згідно з договором № 1158 від 01.11.2008року.

В засіданні суду прокурор та представники позивачів позовні вимоги підтримали в повному розмірі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 28.08.2012 року оголошувалась перерва до 29.08.2012 року після чого розгляд справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

01 листопада 2008року між міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (позивач-2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" (відповідач) укладено договір №1158 згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язки виробити та поставити відповідачу теплову енергію на об'єкт відповідача по вул. Патона №23 корпус 3 в узгоджених сторонами обсягах, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 01.11.2008року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

За умовами пункту 6.6 договору від 01.11.2008року оплата за теплову енергію здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів після одержання рахунків від позивача. Для отримання рахунку відповідач відповідно до пункту 6.8 договору зобов'язаний не пізніше 20 числа кожного місяця прибути до позивача .

Матеріалами справи підтверджується, що позивач-2 виконав прийняті на себе обов'язки за договором і в період з 01.11.2010 року по 01.03.2011року здійснив постачання теплової енергії в кількості, зазначеній в розрахунку суми позову та згідно з визначенням теплової енергії між відповідачем та мешканцями житлового будинку (а.с.12-23).

У зв'язку з тим, що відповідач, всупереч вимогам пункту 6.8 договору не надсилав свого представника за отриманням рахунків, позивач-2 21.04.2011року листом №1197-07 надіслав відповідачу рахунки та акти виконаних робіт за період з жовтня 2010року по березень 2011року та просив прибути до позивача-2 в разі виникнення розбіжностей для проведення звірки розрахунків. Суд вважає, що посилання позивача-2 на те, що вищевказаний лист отримано відповідачем 21.04.2011 року, є безпідставним, оскільки відмітка з зазначенням вхідного номеру №21/04 на листі від 21.04.2011року та підпису невідомої особи (а.с.10) -не є належним доказом отримання відповідачем надісланих йому документів.

Відповідно до розрахунку суми позову, наданого до матеріалів справи, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в період з 01.11.2010року по 01.03.2011року становить 28732грн. 45коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, якими б підтверджувався факт належного виконання обов'язків за договором щодо здійснення своєчасних розрахунків за надані послуги та погашення боргу відповідач суду не надав.

Належних доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, відповідач суду також не надав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 28732грн.45коп. підлягають задоволенню.

Відповідач, посилаючись на лист Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 20.04.2011 р. №2781/11, стверджує, що частина квартир ним відчужена і оплата за їх опалення повинна проводитися шляхом укладення відповідних договорів власників квартир та позивача-2.

Присутній в засіданні суду представник позивача-2 пояснив, що нарахування відповідачу плати за подачу теплової енергії здійснювалося з урахуванням відчуження ним квартир, оскільки покупці цих квартир укладали з позивачем-2 окремі договори на теплопостачання. Зазначений факт підтверджується наданою позивачем-2 таблицею визначення теплової енергії, яка нараховується відповідачу в залежності від належної відповідачу площі приміщень в певний період, починаючи з листопада 2009 року по березень 2011року. Той факт, що станом на день вирішення спору за відповідачем не обліковується нерухоме майно за адресою Патона №23 корпус 3, не свідчить про те, що воно було ним відчужене в повному обсязі в період, за який нараховано плату за подачу теплової енергії.

Відхиляється судом і посилання відповідача на те, що у позивача-2 відсутні були підстави подачі теплової енергії, оскільки відповідач не надавав йому передбачені пунктом 2.4 договору акти готовності об'єкту до опалювального сезону, так як за умовами договору неподання зазначених актів не є підставою припинення виконання позивачем обов'язків за договором по подачі теплової енергії. До того ж за умовами пункту 3.3 відповідач, як споживач теплової енергії, має право відмовитися від послуг з опалення тільки після встановлення альтернативного джерела теплопостачання у встановленому порядку, що відповідачем не було здійснено.

Таким чином, вищезазначені факти свідчать про неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором від 01.11.2008року, тому він зобов'язаний сплатити заборгованість в сумі 28732грн.45коп.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу, пені, 3% річних та втрат від інфляції, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки суду не надані відповідні докази, які підтверджують момент отримання рахунків ТОВ «Кредо-Інвест-Строй», тобто суду неможливо перевірити обґрунтованість нарахування штрафу, пені, річних, інфляційних саме з 01.05.2011 року.

Щодо представництва прокурором інтересів позивачів суд зазначає таке.

Чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) положення абзацу 4 ч. 1 ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті п. 2 ст. 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Враховуючи наведене, представництво інтересів позивачів прокуратурою є цілком правомірним та належним чином обґрунтованим.

На підставі вищезазначеного, позовні вимоги судом задовольняються частково. Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна і резолютивна частина рішення.

На підставі вищевказаних норм права, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Інвест-Строй" м. Херсон вул.. Кірова 14-А, ідентифікаційний код 33929583, інші реквізити невідомі:

а) на користь міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" м. Херсон Острівське шосе 1 п/р 26003060153834 у Херсонські філії "Приватбанк" МФО 352479 ідентифікаційний код 31653320 -28732грн. 45 коп. основного боргу.;

б) на користь держави в доход державного бюджету України -отримувач УДКСУ у м. Херсоні, код ЄДРПОУ 37959779, рахунок 31215206783002, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код 03500045; стягувач ДПІ у м. Херсоні - 1641,00 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.09.2012 р.

Суддя В.В.Людоговська