Постанова № 25860954, 27.08.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.12 Справа № 5/9/5022-212/2012(12/6/50

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Самолюк У.

за участю представників:

прокуратури - Покора К.В.;

від позивача - Мазур Т.В.;

від відповідача - Олійник О.І.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль за вих.№14/1249 від 01.06.12 р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2012 року

у справі № 5/9/5022-212/2012 (12/6/5022-123/2012)

за позовом: Військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2012 року у справі № 5/9/5022-212/2012 (12/6/5022-123/2012) позов Військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області задоволено. З Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль стягнуто 149 265 грн. 16 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на р/р 33118331700002 спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської міської ради Тернопільської області, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37977726 в ГУДКСУ Тернопільської області, МФО 838012; в доход Державного бюджету України - 2985грн.30коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог прокурора, їх відповідністю вимогам законодавства. Так, місцевим господарським судом визнано встановленим факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства шляхом викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря від котельні, що знаходиться за адресою вул. Дубовецька,1 м. Тернопіль (в/ч А-1769), обладнаної шістьма котлами типу НІІСТУ -5, з яких чотири водогрійні та два парові, і яка функціонує на природному газі, за відсутності на те відповідного дозволу, чим заподіяно шкоди державі на суму 149 265, 19 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Тернопіль (надалі КЕВ м. Тернопіль) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої доводи тим, зокрема, що оскільки КЕВ м. Тернопіль є бюджетною установою, то таке неодноразово зверталось до Західного територіального КЕУ про виділення коштів, необхідних для оплати робіт по розробці проектів нормативів гранично допустимих викидів з метою отримання дозволу на викиди. Однак, таких коштів виділено не було, а тому вина КЕВ м. Тернопіль у ситуації, що склалася - відсутня.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 27.08.2012р.

Прокурор та позивач у відзивах на апеляційну скаргу заперечують доводи скаржника, просять оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у них.

В судовому засіданні представники сторін та прокурор підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Військовий прокурор Тернопільського гарнізону звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль 149265грн.19коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності прокурором порушення відповідачем норм Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а також відповідності положенням законодавства здійснених розрахунків сум збитків, заподіяних державі зазначеними порушеннями.

Судова колегія погоджується з такими висновками Господарського суду Тернопільської області, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 5травня 2011 року та 23 грудня 2011 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області було проведено перевірки дотримання КЕВ м. Тернопіль вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірок було складено акти, підписані представниками сторін без заперечень, якими встановлено факт порушення КЕВ м. Тернопіль вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". При цьому, зазначено, що КЕВ м. Тернопіль здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від котельні, що знаходиться за адресою вул. Дубовецька,1 м. Тернопіль (в/ч А-1769), яка обладнана шістьма котлами типу НІІСТУ -5, з яких чотири водогрійні та два парові, і яка функціонує на природному газі, за відсутності на те відповідного дозволу.

Окрім того, вказані факти підтверджуються приписами державного інспектора охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області №2-2/1853 від 10.05.2011р. та №2-2/5228 від 27.12.2011р. та рішенням заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області №3-1/69 від 11.01.2012р. про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації технологічного обладнання котельні (НІІСТУ -5 -6 шт.), пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря квартирно-експлуатаційного відділу міста Тернопіль по вул. Дубовецька,1.

Відповідно до вимог статті 68 закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, в тому числі, й у забрудненні навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи зі змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення водного законодавства, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причиновий зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Як було зазначено вище, факт порушення КЕВ м. Тернопіль вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підтверджується наявними у справі доказами та не заперечується самим відповідачем.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд цілком правомірно встановив наявність протиправної поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правової норми (ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") та у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.

Наступними елементами складу цивільного правопорушення є шкода та наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою.

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Причиновий зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Місцевий господарським судом цілком правомірно встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач, здійснюючи викиди в атмосферне повітря в порушення ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та ст. 41 "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" без відповідного на те дозволу спричинив державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок). При цьому, розмір збитків, розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства природи України N 639 від 10.12.2008 року, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 року за N 48/16064, є цілком обґрунтованим та складає 149 265, 19 грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Положення ст. ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Особливості застосування цивільної відповідальності визначені у ст. 69 цього Закону, згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відтак, вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд цілком правомірно дійшов висновку про те, що відповідач, на виконання вимог чинного законодавства має бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що прийняте місцевим господарським судом рішення, яким позовні вимоги задоволено, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстави для його скасування - відсутні.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення у даній справі. Твердження ж скаржника про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для скасування законного та обґрунтованого судового акта відсутні.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що згідно з п. 35 ст. 4 та п. 1 ст. 20 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", з урахуванням положень ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; а джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів -50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя -70 відсотків.

У главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України (постанова від 08.08.2012р. у справі № 5015/6148/11).

У зв'язку з викладеним резолютивна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2012 року у справі № 5/9/5022-212/2012 (12/6/5022-123/2012) змінити, виклавши частину першу п. 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль, вул. Галицька,1, м. Тернопіль (код 08464162) 149 265, 16 грн. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства, на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету Тернопільської області та місцевого бюджету Тернопільської міської ради з зарахуванням на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311.".

3. В решті рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.04.2012 року у справі № 5/9/5022-212/2012 (12/6/5022-123/2012) залишити без змін.

4. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 03.09.2012р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.