Рішення № 25860734, 29.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2012 р.Справа № 5023/2713/11 вх. № 2713/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Задорожної І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

за участю

позивача - не з'явився.

відповідача - Коновалов О.А. (дов. № 582 від 28.08.2012р.).

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП-2001", м. Харків

про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство - 2001", в якій просить суд стягнути з відповідача 4 295 818,57 грн. заборгованості, яка складається з:

- поточної заборгованості за кредитом - 2 005 714,30 грн.,

- простроченої заборгованості за кредитом 1 210 966,67 грн.,

- поточної заборгованості по нарахованим процентам 1 958,39 грн.,

- поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в сумі 440,64грн.,

- простроченої заборгованості по нарахованим процентам 683 671,25 грн.,

- простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в сумі 308 448,98 грн.,

- пені за несвоєчасне погашення кредиту 37 300,11 грн.,

- пені за несвоєчасне погашення процентів 36 886,74 грн.,

- пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією 10 431,49 грн., посилаючись на укладення між сторонами кредитного договору №38/КЛ -06 від 17.11.2006 року на відкриття відновлювальної кредитної лінії, зі змінами і доповненнями, встановленими додатковими договорами.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що він надав відповідачеві кредитні кошти, відповідно до меморіальних ордерів та виписок з особового рахунку №2600801300818 за період 17.11.2006 року по 01.03.2011 року, проте, оскільки відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по цьому договору, позивач звернувся до відповідача з вимогою (листом) про усунення порушення за №07/1 - 787 від 17.03.2010 року, однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення заборгованості не здійснив, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2011 року порушено провадження у справі №5023/2713/11, розгляд справи призначено на 27.04.2011 року о 12:40.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2011 року задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 18.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 18.05.2011 року розгляд справи відкладено до 02.06.2011 року, у зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву та документів на підтвердження своїх заперечень.

В процесі розгляду справи представник відповідача звернувся до суду з клопотанням щодо призначення у справі судово - бухгалтерської експертизи (вх.№13293 від 31.05.2011 року).

В судовому засіданні 02.06.2011 року оголошено перерву до 14.06.2011 року.

Представник позивача через канцелярію господарського суду 14.06.2011 року надав заяву про збільшення позовних вимог (вх. 14921), в яких просить суд стягнути з відповідача:

- поточної заборгованості за кредитом станом на 10.06.2011 року - 1 337 142,88 грн.,

- простроченої заборгованості за кредитом, що виникла за період з 01.10.2006 року по 10.06.2011 року включно - 1 879 538,09 грн.,

- поточної заборгованості по нарахованим процентам за період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно 32 814,96 грн.,

- поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією за період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно в сумі 6 168,97 грн.,

- простроченої заборгованості по нарахованим процентам, що виникла за період з 28.12.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 876 755,58 грн.,

- простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, що виникла за період з 28.03.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 347 666, 03 грн.,

- пені за несвоєчасне погашення кредиту за період 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 65 205,56 грн.

- пені за несвоєчасне погашення процентів за період 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 16 139,74 грн.

- пені за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року включно в сумі 3 909,91 грн.

Враховуючи, що згідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв уточнену позовну заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжив розгляд справи з урахуванням заявлених (збільшених) позовних вимог.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2011 року задоволено заяву представників сторін про продовження терміну розгляду спору по даній справі на п'ятнадцять днів на підставі ч.3 ст.69 ГПК України, розгляд справи відкладено до 22.06.2011 року.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2011 року призначено по справі судово-економічну експертизу, до предмету якої відноситься дослідження документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл проф. М.С. Бокаріуса як компетентній установі, що володіє спеціальними знаннями. На вирішення експерта поставлені відповідні питання.

15 серпня 2012 року на адресу господарського суду, через відділ канцелярії надійшов висновок судової економічної експертизи №74 від 24.07.2012 року за господарською справою №5023/2713/11. В зв'язку із тим, що обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у справі №5023/2713/11 усунуті та враховуючи вимоги ч. 3 ст.79 ГПК України, ухвалою господарського суду від 17.08.2012 року поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29 серпня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання 29.08.2012 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.08.2012 року заперечує проти заявлених позовних вимог, через канцелярію господарського суду за вх.№13219 від 29.08.2012р. звернувся до суду з клопотанням про призначення по справі повторної судової експертизи, оскільки вважає висновок судово - економічної експертизи від 24.07.2012 року необґрунтованим, який викликає сумнів у його правильності та складений із істотним порушенням норм, які регламентують порядок проведення експертизи.

Господарський суд розглянувши вищевказане клопотання відповідача про призначення у справі повторної судово - економічної експертизи, вважає за необхідне відмовити в задоволенні вищевказаного клопотання, оскільки відповідачем ні в судовому засіданні, ні в заявленому клопотанні не наведено будь - яких документальних доказів, спростувань, які б свідчили про те, що висновок експерта, який міститься у матеріалах справи, є необґрунтованим, суперечить матеріалам справи чи викликає сумнів у його правильності.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено кредитний договір №38/КЛ -06 від 17.11.2006 року на відкриття відновлювальної кредитної лінії, зі змінами і доповненнями.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 500 000,00 грн. на поповнення обігових коштів, а відповідач зобов'язався в порядку, передбаченому кредитним договором повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 18,0% річних у гривнях, комісії, а у разі прострочення платежів основного боргу та процентів, також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Строк кредитної лінії по кредитному договору - 16.11.2011 року.

В п. 2.3. договору сторони передбачили, що надання кожного траншу здійснюється шляхом :

- перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника №2600801300818 в Харківській філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 350686,

- шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника.

Відповідно до п. 2.5. договору за підготовку та оформлення договору позичальник сплачує банку комісію, згідно п.1.1 цього договору не пізніше дня підписання договору на рахунки, які сторони виклали в тексті кредитного договору.

За відкриття кредитної лінії позичальник сплачує банку комісію, згідно п.1.1. договору в строк до 24.11.2006 року на рахунок вказаний сторонами в договорі.

Розділом четвертим договору сторонами, зокрема, передбачено умови повернення кредиту та сплати процентів та комісії, а саме:

п.4.1. договору передбачено, що повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається позичальником не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбачено п.1.1. цього договору.

п. 4.2. договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

п.4.3. договору нарахування процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається.

п.4.4. договору сторонами передбачено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок №2068401300818 в Харківській філії ТОВ "Укрпромбанк", МФО 350686. Проценти нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.

п. 4.5 встановлено, що при надходженні від позичальника коштів на сплату заборгованості за кредитом за наявності простроченої заборгованості, у відповідності до умов цього договору, банк самостійно направляє кошти у черговості, що передбачена п. 6.1.4 цього договору.

п.4.6 визначено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, сплачує проценти з розрахунку 36% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Розділом 6 договору сторони, зокрема, передбачили, що позичальник зобов'язаний, використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов даного договору.

Своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому даним договором.

Достроково повернути всю заборгованість за цим договором, а саме: повернути всю суму кредиту, сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції ( за наявності), а також сплатити усі інші платежі, передбачені даним договором, у випадках і порядку, передбчених п.9.2. цього договору. Невиконання позичальником зобов*язань, передбачених цим пунктом є підставою для примусового стягнення ( в тому числі шляхом звернення стягнення всієї заборгованості за цим договором.

Грошові кошти на виконання зобов*язань, передбачених цим договором, спрямовуються у наступній черговості:

- на сплату прострочених процентів за користування кредитом,

- на сплату простроченої заборгованості за кредитом,

- на сплату нарахованих процентів за користування кредитом,

- на сплату строкової заборгованості за кредитом,

- на сплату штрафних санкцій,

- на сплату інших платежів за цим договором.

06.02.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого сторони встановили ліміт кредитування у сумі 6 000 000,00 грн., продовжили строк дії кредитної лінії до 16.11.2011 року, встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 1,0% від суми фактичної заборгованості, а також встановлено графік зменшення ліміту кредитної лінії.

24.04.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 5,0% від суми фактичної заборгованості.

19 травня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, відповідно до якого встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 3,5% від суми фактичної заборгованості.

23 жовтня 2008 між позивачем та відповідачем укладено договір № 4 про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого встановлено комісію за управління кредитною лінією у розмірі 5,0% від суми фактичної заборгованості.

19 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 5 про внесення змін та доповнень до кредитного договору у відповідності до якого змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору та додаткових угод, а саме надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наступними платіжними документами, а саме: меморіальними ордерами та виписками з особового рахунку № 2600801300818 за період 17.11.2006 року по 01.03.2011року.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконав належним чином.

Відповідно до умов п. 9.2 кредитного договору, банк має право зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору.

На адресу відповідача банком було направлено вимогу від 17.03.2010 року про усунення порушення, а саме вимогу про зобов*язання сплатити борг в сумі 3 709 902,55 грн., який виник згідно кредитного договору №38/КЛ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.11.2006 року, в термін протягом тридцяти днів на рахунок позивача, яка залишилась відповідачем без задоволення.

Відповідно висновку судової економічної експертизи №74 від 24.07.2012 року за господарською справою №5023/2713/11, проведеним дослідженням в обсязі наданих документів встановлено, що розрахунки сум заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване автотранспортне підприємство -2001" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" за кредитним №38/КЛ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.11.2006 року зі змінами і доповненнями проведено у відповідності до умов складеного договору та документально підтверджені в частині :

- поточної заборгованості за кредитом станом на 10.06.2011 року - 1 337 142,88 грн.,

- простроченої заборгованості за кредитом, що виникла за період з 01.10.2006 року по 10.06.2011 року включно 1 879 538,09 грн.,

- поточної заборгованості по нарахованим процентам за період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно 32 814,96 грн.,

- поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно в сумі 6 168,97 грн.,

- простроченої заборгованості по нарахованим процентам, що виникла за період з 28.12.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 876 755,58 грн.,

- простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, що виникла за період з 28.03.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 347 666, 03 грн.

У відповідності до приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України, експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих в результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду наперед установленої сили.

Принцип, згідно з яким ніякі докази не мають для суду наперед установленої сили і кожен доказ підлягає оцінці господарським судом разом з іншими доказами, означає, що докази повинні оцінюватися за їх властивостями.

Відповідно приписів ч. 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Враховуючи положення вищезазначених статей, суд зазначає, що експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Таким чином, господарський суд дослідивши матеріали справи та експертний висновок у сукупності з іншими доказами по справі, вважає, що станом на момент подачі позову у відповідача підтверджується наявний борг за вищевказаним договором, а саме:

- поточна заборгованість за кредитом станом на 10.06.2011 року - 1 337 142,88 грн.,

- прострочена заборгованість за кредитом, що виникла за період з 01.10.2006 року по 10.06.2011 року включно 1 879 538,09 грн.,

- поточна заборгованість по нарахованим процентам за період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно 32 814,96 грн.,

- поточна заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно в сумі 6 168,97 грн.,

- прострочена заборгованість по нарахованим процентам, що виникла за період з 28.12.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 876 755,58 грн.,

- прострочена заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, що виникла за період з 28.03.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 347 666, 03 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимогами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу щодо повернення кредиту, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача:

- поточної заборгованості за кредитом станом на 10.06.2011 року - 1 337 142,88 грн.,

- простроченої заборгованості за кредитом, що виникла за період з 01.10.2006 року по 10.06.2011 року включно 1 879 538,09 грн.,

- поточної заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно в сумі 6 168,97 грн.,

- простроченої заборгованості по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, що виникла за період з 28.03.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 347 666, 03 грн., обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача :

- поточної заборгованості по нарахованим процентам за період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно 32 814,96 грн.

- простроченої заборгованості по нарахованим процентам, що виникла за період з 28.12.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 876 755,58 грн., на підставі договору кредитного договору №38/КЛ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.11.2006 року.

Відповідно договору № 1 про внесення та доповнень до кредитного договору, п.1.1 договору виклали в наступній редакції:

процентна ставка - 17% річних;

п.4.6. договору сторони виклали у наступній редакції: у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник у строки, передбачені п.4.1 цього договору, сплачує проценти з розрахунку 34% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Господарський суд перевіривши нарахування процентів за користування кредитом у сукупності із експертним висновком та з іншими доказами по справі, вважає наданий розрахунок розрахований станом на 10.06.2011 року таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи, з урахуванням чого позовні вимоги щодо стягнення з відповідача поточної заборгованості по нарахованим процентам за період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно в сумі 32 814,96 грн. та простроченої заборгованості по нарахованим процентам, що виникла за період з 28.12.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі 876 755,58 грн., на підставі договору кредитного договору №38/КЛ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.11.2006 року підлягають задоволенню повністю.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.1. договору у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,1% від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення. Розмір пені не може перевищувати подвійну ставку Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ :

за несвоєчасне погашення кредиту за період 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 65 205,56 грн.

за несвоєчасне погашення процентів за період 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 16 139,74 грн.

за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року включно в сумі 3 909,91 грн.

Пеня розрахована за період з 10.12.2010 р. по 10.06.2011року включно.

Відповідно висновку судової економічної експертизи №74 від 24.07.2012 року за господарською справою №5023/2713/11, проведеним дослідженням в обсязі наданих документів встановлено, що обчислення пені в наданих на дослідження розрахунках банку проведено відповідно до умов укладених угод та з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. Однак судовий експерт - економіст зазначає, що розрахунок пені за порушення позичальником строків погашення заборгованості потребує вирішення питання стосовно обґрунтованості їх нарахування, що передбачає аналіз законодавчих норм, а також процедуру узгодження та стягнення санкцій виходячи з конкретної ситуації та обставин, що виходить за межі компетенції судового експерта - економіста.

Інформаційним листом Вищого господарського суду від 21.11.2011 року за №01-06/1624/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено наступне.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, частиною шостою статті 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, і який не є строком позовної давності, а пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України - строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Якщо укладеним сторонами договором передбачено більш тривалий ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.

Господарським судом встановлено, що оскільки сторонами в кредитному договорі не встановлено про продовження терміну нарахування пені у строк понад шість місяців за прострочення виконання зобов'язання, тому позивачем правомірно нараховано пеню в межах строку визначених частиною шостою статті 232 ГК України.

Господарський суд також перевіривши нарахування пені у сукупності із експертним висновком та з іншими доказами визнав даний розрахунок розрахований станом на 10.06.2011 року таким, що відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня нарахована позивачем підлягає задоволенню судом та стягненню з відповідача, а саме:

пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 65 205,56 грн.

пеня за несвоєчасне погашення процентів за період 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі 16 139,74 грн.

пеня за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року включно в сумі 3 909,91 грн.

Аналогічної правової позиції додержується Вищий господарський суд України, зокрема в Постанові Вищого господарського суду України від 14 січня 2010 року та Постанові Вищого господарського суду України від 14 грудня 2010 року N 4/49-42.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 217, 230,343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст.22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САТП -2001" (61039, м. Харків, Жовтневий район, вул. Виконкомівська, буд.30, код 31013004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (01133, Печерський район, м. Київ, булв. Лесі Українки, 26, код 19357325)

- поточну заборгованість за кредитом станом на 10.06.2011 року в сумі - 1 337 142,88 грн.,

- прострочену заборгованість за кредитом, що виникла за період з 01.10.2006 року по 10.06.2011 року включно в сумі - 1 879 538,09 грн.,

- поточну заборгованість по нарахованим процентам за період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно в сумі - 32 814,96 грн.,

- поточну заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитною лінією в період з 28.05.2011 року по 10.06.2011 року включно в сумі - 6 168,97 грн.,

- прострочену заборгованість по нарахованим процентам, що виникла за період з 28.12.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі - 876 755,58 грн.,

- прострочену заборгованість по нарахованій комісії за управління кредитною лінією, що виникла за період з 28.03.2009 року по 27.05.2011 року включно в сумі - 347 666, 03 грн.

- пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі - 65 205,56 грн.

- пеню за несвоєчасне погашення процентів за період 10.12.2010 року по 10.06.2011 року в сумі - 16 139,74 грн.

- пеню за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією за період з 10.12.2010 року по 10.06.2011 року включно в сумі - 3 909,91 грн.

- витрати по сплати державного мита в сумі 25 500,0 грн.

- витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.

Повне рішення складено 03.09.2012 р.

Суддя Задорожна І.М.