Рішення № 25860353, 13.03.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2012 р. Справа № 8/014-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Ірано-Українське підприємство «БЕГЛЕНД», ідентифікаційний код: 32123827, місцезнаходження: 09100, АДРЕСА_1,

до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 09100, АДРЕСА_3,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, місцезнаходження: 09150, АДРЕСА_4, місце реєстрації: 09100, АДРЕСА_2,

про стягнення матеріальних збитків,

за участю представників сторін:

від позивача: Телющенко П.П., який діє на підставі довіреності від 17.08.2011 року;

від відповідача: не з'явився;

від 3-ї особи: не з'явився,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Ірано-Українське підприємство «БЕГЛЕНД»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення матеріальних збитків.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що при виконанні Відповідачем зварювальних робіт працівник останнього порушив правила пожежної безпеки, в результаті чого сталась пожежа, внаслідок якої Позивачу заподіяно матеріальні збитки у сумі 2483935,72 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 72 коп.).

Ухвалою суду від 26.01.2012 року порушено провадження у справі № 8/014-12 та останню призначено до розгляду на 28.02.2012 року.

28.02.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду 26.01.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 26.01.2012 року не виконав. Ухвалою суду від 28.02.2012 року розгляд справи відкладено на 13.03.2012 року та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (далі за текстом: 3-я особа).

13.03.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 28.02.2012 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач та 3-я особа в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 28.02.2012 року не виконали. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих представником Позивача пояснень, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 13.03.2012 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року за N 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач і 3-я особа належним чином повідомлені про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача та 3-ї особи, суд дійшов висновку, що Відповідач та 3-я особа були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач та 3-я особа про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, доказів, на які вони посилались би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надали, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

в період з 11.04.2010 року по 14.04.2010 року включно фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5, виконувались вогневі роботи по розрізанню належного їй металобрухту у вигляді металевої цистерни, розміщеної на ґрунті із сухою травою біля північно-західної стіни складського приміщення "М1", яке знаходилося в користуванні у Позивача відповідно до Договору оренди № 1-ОР від 01.02.2010 року.

Для виконання вказаних вогневих робіт був залучений ОСОБА_2, який перебував з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у фактичних трудових відносинах на підставі усного договору найму.

Під час виконання ОСОБА_2 за вказівкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказаних вогневих робіт 14.04.2010 року, працівник Позивача - ОСОБА_2 порушив вимоги Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ а.01.001-2004) в частині утримання прилеглої до будівель і споруд території та в частині організації проведення вогневих робіт, внаслідок чого сталась пожежа у складському приміщенні "М1", яке знаходилося в користуванні у Позивача відповідно до Договору оренди № 1-ОР від 01.02.2010 року.

В результаті пожежі складського приміщення знищено товарно-матеріальні цінності, належні Позивачу, на суму 2483935,72 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 72 коп.).

За даним фактом слідчим відділом Білоцерківського МВ ГУМВС України в Київській області 04.02.2011 року порушено кримінальну справу №52-2655 щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

В ході досудового слідства по кримінальній справі №52-2655 встановлено, що виконання газозварювальних робіт здійснювалося ОСОБА_2 за вказівкою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з якою ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах на підставі усного договору найму. Відповідно до висновку судової пожежно-технічної експертизи від 10.01.2011 року за №43-в, проведеної під час досудового слідства у кримінальній справі №52-2655 науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУ МВС України в Київській області, причиною виникнення пожежі стало порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні (НАПБ а.01.001-2004) в частині утримання прилеглої до будівель і споруд території та в частині організації проведення вогневих робіт. Як встановлено експертом пожежа виникла внаслідок порушення Наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій №126 від 19.10.2004 року «Про затвердження правил пожежної безпеки», а саме: пункту 8.1.1.4, відповідно до якого «Проведення вогневих робіт, постійних та тимчасових дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають виникнення пожежі, після очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння», п 8.1.1.7, відповідно до якого визначаються показники радіусу, на який має бути очищена територія при проведенні вогневих робіт, п.8.1.1.8, відповідно до якого розміщені в межах указаних радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення з матеріалів груп горючості Г2,Г3,Г4, а також горючі частини обладнання та ізоляція мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи в інші способи і в разі необхідності политі водою, п.8.1.1.17, відповідно до якого не допускається допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень та не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення. За наслідками досудового слідства у кримінальній справі №52-2655 товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Ірано-Українське підприємство «БЕГЛЕНД»визнано потерпілим, якому заподіяно збитків у сумі 2483935,72 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 72 коп.), та цивільним позивачем. Під час досудового слідства обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині, передбаченому ч. 2 ст. 270 КК України, визнав повністю.

Кримінальна справа №52-2655 після завершення досудового слідства з обвинувальним висновком в порядку ст. 232 Кримінально-процесуального кодексу України направлена до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду по суті.

Під час розгляду Білоцерківським міськрайонним судом кримінальної справи №52-2655 по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, підсудний ОСОБА_2 вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю та заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію в 2011 році»від 08.07.2011 року.

Білоцерківський міськрайонний суд розглянувши вказане клопотання підсудного, проти задоволення якого прокурор не заперечував, своєю постановою від 01.08.2011 року останнє задовольнив шляхом звільнення ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про амністію в 2011 році»від 08.07.2011 року від кримінальної відповідальності, в зв'язку з чим провадження у кримінальній справі №52-2655 закрив, наслідком чого було залишення цивільного позову товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Ірано-Українське підприємство «БЕГЛЕНД» без розгляду.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 6, ч.ч. 2, 3 ст. 6, ст.ст. 6-1, 248, 321, 401, 402, 403 Кримінально-процесуального кодексу України, ст. 44 Кримінального кодексу України, Закону України «Про амністію в 2011 році»від 08.07.2011 року, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про аміністію в 2011 році»та закриття у зв'язку з цим кримінальної справи відбувається з нереабілітуючих підстав, внаслідок чого особа вважається такою, що притягувалась до кримінальної відповідальності, шляхом винесення судом у кримінальній справі постанови ім'ям України, яка згідно вказаних норм Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України прирівнюється до вироку у кримінальній справі та відповідає за формою, змістом і статусом вироку.

Відповідно до вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не

доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Таким чином, факт спричинення Відповідачем збитків Позивачу у сумі 2483935,72 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 72 коп.) внаслідок скоєння працівником Відповідача - ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, встановлений проголошеною ім'ям України Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2011 року у кримінальній справі №52-2655, по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, яка в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 6, ч.ч. 2, 3 ст. 6, ст.ст. 6-1, 248, 321, 401, 402, 403 Кримінально-процесуального кодексу України, ст. 44 Кримінального кодексу України, Закону України «Про амністію в 2011 році»від 08.07.2011 року має правовий статус вироку у кримінальній справі.

За таких обставин в силу вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факт спричинення Відповідачем збитків Позивачу у сумі 2483935,72 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 72 коп.) внаслідок скоєння працівником Відповідача - ОСОБА_2 під час виконання останнім трудових (службових) обов'язків злочину, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, вважається встановленим та новому доказуванню не підлягає.

Відповідно ст.ст. 11, 1166 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, права і обов'язки, що склалися між сторонами спору, виникли з позадоговірного зобов'язання, а саме із зобов'язання, спричиненого заподіянням Позивачу шкоди працівником Відповідача внаслідок скоєння злочину працівником Відповідача під час виконання ним трудових обов'язків.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 2, 3 ст. 22 передбачає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між діями Відповідача, в ході яких працівник Відповідача при виконанні свої службових обов'язків з метою виконання вказівки Відповідача скоїв злочин, та спричиненими Позивачу збитками є прямий причинний зв'язок.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та доведеними в повному обсязі суду за допомогою належних та допустимих письмових доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачами суду в якості доказів, є належними і допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем або 3-ю особою по суду не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем та 3-ю особою не подано жодних документів, які підтверджують повне або часткове відшкодування завданих Позивачу збитків.

Господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 49678,70 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 70 коп.) підлягають стягненню з Відповідача відповідно до вимог ст.ст. 44, 49, 83 Господарського процесуального кодексу України в дохід державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 35, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Ірано-Українське підприємство «БЕГЛЕНД»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 09100, АДРЕСА_3, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Ірано-Українське підприємство «БЕГЛЕНД», ідентифікаційний код: 32123827, місцезнаходження: 09100, АДРЕСА_1, матеріальні збитки у сумі 2483935,72 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят три тисячі дев'ятсот тридцять п'ять гривень 72 коп.).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: 09100, АДРЕСА_3, в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 49678,70 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень 70 коп.).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 13.03.2012 року