Рішення № 25859963, 28.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.12 р. Справа № 37/242пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Казуровій У.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Державного підприємства промислового спеціального зв'язку „Промспецзв'язок", м. Дніпропетровськ, ідентифікаційний код 00191951

до Відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

про: зміну умов договору оренди №3000/2006р. від 01.11.2006р. шляхом викладення п. 10.1 в наступній редакції „Цей договір укладено строком на 360 (триста шістдесят) днів, що діє з 23.10.2008р. по 18.10.2009р."

із залученням до участі у справу в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м. Донецьк, ідентифікаційний код 00191678

за участю уповноважених представників:

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача - Максимов В.В. (за довіреністю №66 від 03.08.2012р.);

від Третьої особи - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 14.12.2010р. на 27.12.2010р., проте 27.12.2010р. провадження по справі було зупинено та поновлено 14.08.2012р. із призначенням до розгляду на 28.08.2012р.

У судовому засіданні 28.08.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство промислового спеціального зв'язку „Промспецзв'язок", м. Дніпропетровськ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк (далі - Відповідач) про внесення змін до п. 10.1. договору оренди від 01.11.2006р. №3000/2006р., укладеного між ними та Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, виклавши його в такій редакції: „Цей договір укладено строком на 360 (триста шістдесят) днів, що діє з 23.10.2008р. по 18.10.2009р."

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що оскільки Відповідач в період з 23.10.2008р. по 23.11.2008р. не надав позивачу заяви про припинення або зміну договору оренди, як того вимагає п. 10.6. договору оренди та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", то договір оренди вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди від 01.11.2006р. №3000/2006р.; рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004р. №4/24-557 та від 23.03.2007р. №5/8-181; акт приймання-передачі від 16.04.2008р., лист №02-900 від 23.06.2008р.; лист №511 від 11.07.2008р.; лист №02-1573 від 10.11.2008р.; лист №777 від 11.11.2008р.; лист №02-1402 від 17.10.2008р.; рахунок №206 від 31.10.2008р.; рахунок №238 від 30.11.2008р.; рахунок №238 від 31.12.2008р.; акт приймання-здачі виконаних робіт та послуг, пов'язаних із наданням в оренду приміщення від 31.10.2008р., від 31.11.2008р. та від 31.12.2008р.; постанову Вищого господарського суду України від 06.04.2010р. №16/225-09; інформаційний лист Вищого господарського суду України від 06.08.2008р. №01-8/471; правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ч.2 ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст. 651-654 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідач надав відзив №10-14-14380 від 27.12.2010р. (а.с.а.с.49-51) з додатками (а.с.а.с.52-55), яким проти позову заперечив, вказуючи на те, функції Орендодавця за спірним договором оренди від 01.11.2006р. №3000/2006 було передано комунальному підприємству Компанія «Вода Донбасу» за актом приймання-передачі від 16.04.2008р., внаслідок чого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області є неналежним відповідачем.

В перебігу розгляду справи Відповідач додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.117-130, 133-148)

Ухвалою від 14.12.2010р. було залучено у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м. Донецьк.

Третя особа надала письмові пояснення №03/01/1092 від 27.12.2010р. (а.с.а.с.56-58), у яких проти позову заперечила, вказуючи на неналежність визначеного Позивачем відповідача у зв'язку із переданням функцій саме до Третьої особи.

На підтвердження своєї позиції Третьою особою були надані додаткові документи (а.с.а.с. 59-108)

У судовому засіданні 28.08.2012р. представник Відповідача підтримав свою позицію, викладену письмово, вказуючи на достатність наявних у справі документів для її вирішення по суті, тоді як представник Позивача у судове засідання не з'явився, надавши клопотання про його відкладання №411 від 21.08.2012р. (а.с.160) у зв'язку з необхідністю підготовки додаткових документів. В свою чергу, представник Третьої особи судове засідання не з'явився без пояснення причин.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадані Позивачем та Третьої особою пояснення і відсутність їх представників, не вливають на таку кваліфікацію і не перешкоджають вирішенню спору по суті.

При цьому, судом відхиляється за необґрунтованістю клопотання Позивача №411 від 21.08.2012р. про відкладення розгляду справи, оскільки з дати отримання ним ухвали суду від 14.08.2012р. (20.08.2012р.) до дати судового засідання 28.08.2012р. було достатньо часу для надання своєї позиції по суті спору з урахуванням результатів розгляду справи №16/351-09 (31/44-09), учасником якої також було Державне підприємства промислового спеціального зв'язку „Промспецзв'язок".

Вислухавши у судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2006р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Орендодавець) був укладений договір оренди №3000/2006р. (далі - спірний договір, а.с. 8-9), згідно п.1.1., 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, що належить до державної власності - нежитлові вбудовані приміщення першого поверху будівлі водної лабораторії загальною площею 227,8 кв.м. та нежитлові вбудовані приміщення підвалу будівлі водної лабораторії загальною площею 155,9кв.м., що знаходяться на балансі Центральної контрольно-дослідної і проектно-вишукувальної водної лабораторії державного виробничого підприємства „Укрпромводчормет" (Балансоутримувач) і розташовані за адресою: м. Донецьк, пр. Титова. 8, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.08.2006р. і становить 392232,00грн., строком до 27.10.2007р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Орендаря покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - вересень 2006р. - становить 3333,97 грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції за наступний місяць і сплаті до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% і 30% відповідно щомісяця не пізніше 25 числа.

Пунктом 10.2 договору встановлено, що його умови зберігають силу протягом всього терміну його дії, в тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством встановлені правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Положення пунктів 10.3. і 10.4. договору передбачають, що зміни, доповнення або його розірвання допускаються за взаємною згодою сторін, Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні. В свою чергу, за ініціативою однієї зі сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №958-р від 23.12.2004р. (а.с.49) прийнято пропозицію Донецької облдержадміністрації та обласної ради щодо передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет" із державної у спільну власність територіальних громад Донецької області.

Рішенням Донецької обласної ради від 28.12.2004р. №4/24-557 (а.с.11), із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007р. №5/8-181 (а.с.12), прийнято цілісний майновий комплекс державного підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет" із державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходиться в управлінні обласної ради та реорганізовано державне підприємство по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчормет" в Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу", про що в подальшому було складено і нотаріально посвідчено відповідний акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 22.06.2007р.(а.с.а.с.62-67).

На виконання зазначеного рішення та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №190 від 15.04.2008р. «Про зняття з контролю та передачу до комунальної власності договорів оренди державного майна» (а.с.52) за актом приймання-передачі від 16.04.2008р. (а.с.а.с.95, 96) Відповідач передав, а Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу" прийняло, у тому числі, спірний договір оренди.

23.06.2008р. Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу" звернулась до Позивача з листом №02-900 (а.с.19) про зміну умов договору оренди та направила Відповідачу три екземпляри додаткової угоди до договору оренди (а.с.ас.20-22), якою запропонувала змінити орендодавця, розмір, порядок розрахунку та розподілу орендної плати.

В подальшому Третьою особою був надісланий (а.с.25) Позивачеві лист №02-1573 від 10.11.2008р. (а.с.23) про припинення договору оренди №3000/2006р. від 01.11.2006р., у зв'язку із закінченням строку його дії. Позивач не надав відповіді на зазначений лист, проте листом від 11.11.2008р. №777 (а.с.26), у відповідь на пропозицію розірвати договір оренди, викладену в листі №02-1402 від 17.10.2008р. (а.с.27), запропонував комунальному підприємству „Компанія „Вода Донбасу" надати заяву про розірвання договору оренди, скріплену її печаткою.

Крім того, Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу" було виставлено Відповідачу рахунки №206 від 31.10.2008р., №238 від 30.11.2008р., №238 від 31.12.2008р. (а.с.а.с.31-33) на сплату орендної плати та комунальних послуг, а відповідно до актів приймання-здачі виконаних робіт та послуг, пов'язаних із наданням в оренду приміщення від 31.10.2008р., 31.11.2008р.. 31.12.2008р., підписаних Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу" та відповідачем. ,

Листом №511 від 11.07.2008р. (а.с.15) Позивач надіслав Третій особі власний проект угоди про зміну умов договору оренди, згідно з яким пропозиції комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" щодо зміни орендодавця були прийняті Відповідачем, між тим, умови, розмір, порядок нарахування та розподілу орендної плати погоджені не були.

14.10.2009р. Третьою особою був складений листа на адресу Позивача №03/01/3390 (а.с.107) про припинення орендних відносин.

За таких обставин, Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області м. Донецьк про внесення змін до п. 10.1. спірного договору.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2010р. (а.с.а.с.151-157) по справі №16/351-09 (31/44-09) було частково задоволено вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Державного підприємства промислового спеціального зв'язку „Промспецзв'язок", м. Дніпропетровськ, за участю Третіх осіб - Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк та Донецької обласної ради м. Донецьк про спонукання укласти угоду до договору оренди від 01.11.2006р. №3000/2006р.

Згідно довідки Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2012р. (а.с.150), наданої на запит Господарського суду Донецької області, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2010р. по справі №16/351-09 (31/44-09) набрало законної сили 05.01.2011р.

Із змісту означеного рішення вбачається встановлення судом обставини переходу прав і обов'язків орендодавця за спірним договором оренди до Донецької обласної ради з 22.06.2007р. та набуття Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» за листом від 17.01.2008р. №к19-20 Донецької обласної ради дозволу бути орендодавцем нерухомого майна по раніше укладеним договорам оренди.

Внаслідок запроваджених означеним судоми рішенням змін до спірного договору оренди №3000/2006р від 01.11.2006р., серед іншого, Орендодавцем було визначено Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», а строк дії договору визначався тривалістю 360 днів з моменту набранням рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2010р. по справі №16/351-09 (31/44-09) законної сили.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із зміст позовної заяви та матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у зміні умов договору оренди №3000/2006р. від 01.11.2006р. щодо терміну його дії.

Зважаючи на статус сторін, приналежність об'єкту оренди в перебігу правовідносин за договором до державної, а потім - до комунальної власності та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України та Законом України „Про оренду державного та комунального майна".

Приймаючи до уваги приписи ч. 2 ст. 19 та п. 1 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно яких здійснення судом повноважень із надання судового захисту можливо виключно в межах, встановлених законом, суд враховує, що згідно приписів ст.ст.651 та 652 Цивільного кодексу України зміна судом умов договору за позовом однієї його сторони до іншої може бути зумовлена положеннями самого договору чи вказівки законодавця, або істотним порушенням його умов, або істотною зміною обставин.

Виходячи із наведеного Позивачем обґрунтування заявлених вимог, останній вимагає зміни спірного договору у зв'язку із зміною ставлення Третьої особи до його припинення та відсутністю заяв Відповідача у період з 23.10.2008р. по 23.11.2008р. про припинення чи зміну договору, що у сукупності зумовило автоматичне продовження такого договору на той же строк і на тих же умовах в порядку ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Водночас, за змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту (у тому числі - і зміна договору) є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами, наступної сукупність умов:

- наявність у Позивача певного суб'єктивного права (інтересу) - об'єкту судового захисту;

- порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку визначеного відповідача;

- належність обраного способу судового захисту (з точки зору передбаченого до застосування діючим законодавством та адекватного наявному порушенню).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Отже, в розглядуваному випадку, захищуваним Позивачем правом є суб'єктивне право сторони договору ініціювати зміни щодо строку дії договору, а порушенням цього права - ухилення Відповідача від укладання угоди щодо запровадження таких змін попри наявність обов'язку із акцепту пропозиції, що у сукупності і становить предмет доказування у розглядуваній справі.

Між тим, як визначається за змістом позовної заяви та встановлено судом за наявними матеріалами справи, до подання розглядуваного позову Орендар не звертався до Відповідача із пропозицією внести розглядувані в межах цієї справи зміни до спірного договору оренди, а останній, відповідно, не відмовлявся і не ухилився від прийняття такої пропозиції, що об'єктивно унеможливлює існування факту порушення з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Більш того, визначений в межах даної справи в порядку ст. 21 Господарського процесуального кодексу України Відповідач об'єктивно не міг порушити прав Орендаря на запровадження спірних змін до договору оренди, оскільки:

· по-перше, внаслідок передачі об'єкту оренди з державної власності до власності територіальної громади Донецької області згідно акту приймання-передачі від 22.06.2007р., саме з цієї дати в силу ч.1 ст. 770 Цивільного кодексу України припинився статус Регіонального відділення Фонду державного майна України по донецької області як Орендодавця у правовідносинах за спірним договором з подальшим переходом прав і обов'язків Орендодавця до Третьої особи, що також встановлено преюдиціальним у розумінні ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2010р. по справі №16/351-09 (31/44-09). Таким чином, після 22.06.2007р. позиція Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, у тому числі - і не здійснення заяв про припинення чи зміну спірного договору оренди у період з 23.10.2008р. по 23.11.2008р. - не має жодних правових наслідків і впливу на існування і змісту відповідних орендних правовідносин з Позивачем.

Таким чином, як справедливо наголошено Відповідачем і Третьою особою у запереченнях на позов, останній заявлено до неналежного Відповідача, який станом на момент пред'явлення позову (26.11.2010р. - згідно відмітки на конверті) не був стороною за спірним договором оренди. В свою чергу, заяв про заміну відповідача в порядку ст.24 Господарського процесуального кодексу України Позивачем не заявлялось, а залучення іншого відповідача у справі є правом, а не обов'язком суду, для реалізації якого не вбачається достатніх підстав, адже із змісту позову випливає, що Позивач у повній мірі обізнаний про передачу функцій Орендодавця за спірними договором від Відповідача до Третьої особи.

· по-друге, положення ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачають можливість продовження орендних правовідносин на такий же строк і на тих же самих умовах, у разі: продовження фактичного користування майном та відсутності заперечень або заяв про зміну договору з боку будь-якої із сторін. Таким чином, законодавство визначає в цьому випадку продовження орендних правовідносин автоматичним і не покладає настання наслідку від існування сукупності означених умов у залежність від внесення відповідних змін щодо строку дії до договору оренди.

Отже, оскільки ані умови договору, ані положення діючого законодавства не встановлюють для Орендодавця обов'язку з внесення змін до договору оренди у зв'язку з автоматичним продовження договору оренди, оскільки у світлі приписів ч. 1 ст. 19 Конституції України та ч.2 ст. 14 Цивільного кодексу України його у будь-якому разі не може бути примушено до такої дії.

За таких обставин, суд, через відсутність порушень з боку Відповідача, відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсягу, враховуючи також і те, що запроваджені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2010р. по справі №16/351-09 (31/44-09) змін до спірного договору із належним Орендодавцем щодо строку його дії фактично розповсюджують орендні правовідносини і на визначений Позивачем період з 23.10.2008р. по 18.10.2009р., оскільки за змістом ст.653 Цивільного кодексу України змінити можна лише діючий договір.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на рахунок Позивача у повному обсягу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 24, 33 - 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Державного підприємства промислового спеціального зв'язку „Промспецзв'язок", м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код 00191951) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) про: зміну умов договору оренди №3000/2006р. від 01.11.2006р. шляхом викладення п. 10.1 в наступній редакції „Цей договір укладено строком на 360 (триста шістдесят) днів, що діє з 23.10.2008р. по 18.10.2009р."

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 28.08.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.09.2012р.

Суддя Попков Д.О.