Рішення № 25859838, 31.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.12р. Справа № 43/5005/6577/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", смт. Приазовське, Запорізька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белацет", м. Дніпропетровськ

про стягнення суми пені та 3% річних у сумі 5864,41 грн

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Пузій О.В. - представник ТОВ "Прогрес", довіреність від 26.03.2012 року

від відповідача: Комарницька А.С. - представник ТОВ "Белацет", довіреність від 21.08.2012 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес", смт. Приазовське звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белацет", м. Дніпропетровськ про стягнення пені в розмірі 4 913,43 грн., 3% річних у розмірі 950,98 грн. та судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем умов контракту № 31486 від 20.09.2011 року, у зв'язку з чим позивачу були спричинені збитки у вигляді упущеної вигоди.

Відповідач подав відзив на позов, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись те, що відповідно до п. 4 ст. 604 Цивільного кодексу України новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором, отже зобов'язання по сплаті пені припинено одночасно із зобов'язаннями по сплаті товару за контрактом № 31486 від 20.09.2011 рок.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Белацет" (далі-відповідач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (далі-позивач, продавець) укладено контракт № 31486 від 20.09.2011 року (далі- контракт), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених контрактом.

Згідно із п.3.2 контракту, з врахуванням додаткових угод, які є невід'ємною частиною контракту, №1 від 20.09.2011 року, ціна за 1 тонну товару поставленого 20.09.2011 року становить 3 694,96 грн. (з ПДВ), № 2 від 21.09.2011року ціна за 1 тонну товару поставленого 20.09.2011 року становить 3 694,96 грн. (з ПДВ), та №3 від 21.09.2011 року ціна за 1 тонну товару поставленого 21.09.2011 року становить 3 434,26 грн. (з ПДВ),

Термін передачі товару до 21.09.2011 року включно (п.4.2. контракту).

Датою передачі товару вважається дата зарахування товару на особовий рахунок покупця і видачі зерновим складом складських документів (п.4.4. контракту).

На виконання умов контракту, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № 51 від 20.09.2011 року на суму 219 450,83 грн., № 52 від 21.09.11р. на суму 150 835,49 грн. та №53 від 21.09.2011 року на суму 8 007,37 грн.

Згідно п.5.1. контракту, оплата товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання підтверджуючого складського документу зернового складу про зарахування товару на особовий рахунок покупця.

Відповідач звернувся до позивача з листом про зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, посилаючись на істотне зменшення ринкової ціни на соняшник врожаю 2011 року (а.с. 16).

Не вбачаючи підстав для зменшення ціни, сторони розірвали контракт №31486 від 20.09.2011 року, що підтверджується угодою про розірвання від 25.10.2011 року (а.с. 17).

З угоди про розірвання контракту №31486 від 20.09.2011 року, підписаного сторонами, вбачається, що у зв'язку тим, що на дату підписання цієї угоди соняшник врожаю 2011 року в кількості 102,566 тн, поставлений за контрактом № 31486 від 20.09.2011 року, було завезено продавцем на зерновий склад Ботіївська філія ПАТ "Розівський елекватор" та доведено до залікової ваги (до показників якості вологість - 8%, смітна домішка - 3%) покупець зобов'язується протягом 1-го робочого дня з моменту підписання угоди повернути продавцю соняшник врожаю 2011 року в заліковій вазі - в кількості 102,432 тн. - на умовах франко-зерновий склад Ботіївська філія ПАТ "Розівський елекватор" (згідно Інкотермс у редакції 2010р.).

На виконання умов угоди про розірвання контракту №31486 від 20.09.2011 року відповідач повернув позивачу поставлений товар - соняшник у кількості 102,432 тн. на загальну суму 378 363,69 грн., що підтверджується накладними на повернення товару № 77 від 25.10.2011 року, № 96 від 25.10.2011 року, №97 від 25.10.2011 року.

Вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 8.2. контракту, крім збитків, у разі прострочення передачі товару або прострочення оплати товару винна сторона виплачує котрагентові пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від вартості товару (суми заборгованості) за кожен день прострочення.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання відповідача на п. 4 ст. 604 не приймається судом до уваги, оскільки новація передбачає припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами укладено угоду про розірвання контракту №31486 від 20.09.2011 року, на виконання якої товар було повернуто позивачу, доказів в підтвердження здійснення новації відповідачем не подано.

Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 950,98 грн., а також пеня в розмірі 4913,43 грн., оскільки оплата товару не була здійснена протягом 3-х банківських днів, як передбачено п. 5.1. контракту, а повернення товару відбулось лише 25.10.2011 року.

Враховуючи викладене, господарський суд знаходить достатньо підстав для задоволення позову, стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 950,98 грн. та пені в розмірі 4 913,43 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Белацет", (49017, м. Дніпропетровськ, вул. героїв Сталінграда, б.122, корпус Е-5, кімн. 18, код ЄДРПОУ 34734323) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", (72400, Запорізька область, Приазовський р-н, смт. Приазовське, вул. Горького,2, код ЄДРПОУ 03750925) пеню в розмірі 4 913,43 грн. (чотири тисячі дев'ятсот тринадцять гривень 43 коп.), 3% річних в розмірі 950,98 грн. (дев'ятсот п'ятдесят гривень 98 коп.) та судовий збір в розмірі1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. МартинюкПовне рішення складено 31.08.2012 року