Постанова № 25855890, 28.08.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р. 15 год. 00 хв.Справа № 2а-1721/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Ярошенко Ю.Б.,

представника відповідача - Мкртчян Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "НІК"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "НІК" (далі - ТОВ "ВКП "НІК", позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), у якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 10.04.2012 р. № 0001881503, яким підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 4 375,00 грн., у тому числі за основним платежем на 3 500,00 грн. та за штрафними санкціями на 875,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки складене на підставі акту перевірки, що невірно відображає зміст господарської операції з ПП "Шеду". Податкова накладна, яка виключена із складу податкового кредиту, була складена на підставі авансово сплачених коштів у виконання договірних відносин між сторонами. Крім того, позивач отримав послуги від ПП "Шеду і мав право на включення податкової накладної до податкового кредиту. З цих підстав позивач вважає недоречними висновки відповідача про неможливість здійснення господарських операцій ПП "Шеду", тому що ці обставини не впливають на податковий кредит позивача.

Представник відповідач проти позову заперечувала, пояснила, що фактично спірна податкова накладна складена ПП "Шеду" після документального здійснення господарської операції і тому не відображає реальний зміст господарської операції. ПП "Шеду" у публічній звітності не декларує умов для фактичного надання послуг, а тому це безтоварні операції, які не можуть бути підставою для формування податкового кредиту позивача. З цих підстав відповідач просить відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 20.03.2012 р. № 193/15-3/33511542, складеного за наслідками невиїзної позапланової документальної перевірки позивача (далі - акт перевірки № 193).

Перевіркою встановлено, що позивач до складу податкового кредиту жовтня 2011 року відніс ПДВ у сумі 3 500,00 грн., сплачений ПП "Шеду" та підтверджений податковою накладною від 26.10.2011 р. № 1056.

Сплата коштів проведена платіжним дорученням від 26.10.2011 р. № 38. Підставою для перерахування коштів був рахунок-фактура № 1056 від 25.10.2011 року, складений ПП "Шеду". За наданою суду податковою накладною № 1056 ця операція кваліфікована як аванс за надання послуг по надбудові 2 поверхів.

За інформацією відповідача ПП "Шеду" не декларувало матеріальних та трудових ресурсів, необхідних для здійснення будь-якої господарської діяльності, документально не підтвердило ведення господарської діяльності у жовтні 2011 року. Наданий до перевірки акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОУ-1056 не містить дати та місця складання, змісту, обсягу та підстави для здійснення господарської операції, посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності оформлення, що унеможливлює ідентифікацію осіб, які виконували роботи. Через неможливість здійснення господарських операцій з надання послуг та неналежне документування цієї операції відповідач вважає, що ця операція здійснена з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами. Ці операції, на думку відповідача, є нікчемними та в силу положень Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За змістом ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3).

Як вбачається з матеріалів справи, попередньо оплачені платіжним дорученням від 26.10.2011р. № 38 послуги ПП "Шеду" позивач отримав 25.10.2011 року.

Листом від 19.05.2012 року позивач звернувся до виконавця робіт ПП "Шеду" з проханням надати документи, що підтверджують виконання послуг за договором № 221011 та рахунком № 1056 від 25.10.2011 р.

За наданими виконавцем документами позивач, посилаючись на договір № 221011 від 25.10.2011р., звернувся з проханням до ПП "Шеду" надати послуги у вигляді здійснення обмірних креслень будівлі, розташованої в смт. Гурзуф по вулиці Подвойського, 11, та послуги з дослідження місцевості та обстеження будівлі на прилеглій території, з'ясувати наявність транспортної розв'язки.

За наданим звітом завдання позивача ПП "Шеду" виконане 25.10.2011 року. Про виконання послуг ПП "Шеду" свідчить акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-1056 без дати складання документу.

З огляду на обставини здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Шеду" суд розглядає звіт про виконання завдання від 25.10.2011 р. та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-1056 як бухгалтерські документи, які підтверджують фактичне надання послуг.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, перерахування коштів позивачем за платіжним дорученням від 26.10.2011р. № 38 за послуги ПП "Шеду" здійснено в оплату вартості наданих послуг за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-1056, які були надані перед перерахуванням коштів. З цих підстав суд розглядає господарські операції між позивачем та ПП "Шеду" як операції з надання послуг, а не операції з отримання авансу в рахунок майбутніх послуг.

При вирішенні питання про можливість формування податкового кредиту позивача по операціям з ПП "Шеду" суд виходить з того, що до податкового кредиту може бути віднесений ПДВ у зв'язку з придбанням послуг, які призначені для отримання оподатковуваного доходу цього платника податку, на оподатковуваний дохід можуть впливати лише фактично отримані послуги. При документуванні господарських операцій та податкового кредиту щодо отриманих послуг головним є підтвердження сплаченого (нарахованого) ПДВ податковою накладною, яку склав безпосередньо фактичний надавач цих послуг - платник ПДВ.

За даними відповідача, не спростованими позивачем, ПП "Шеду" у податковій та бухгалтерській звітностях не декларує наявності умов, достатніх для здійснення господарських операцій з надання послуг позивачеві. Договір від 02.08.2010 р. № 20102 передбачає надання послуг позивачем з надбудови 2-х поверхів до будівлі, що знаходиться в смт. Гурзуф по вул. Подвойського, 11. Що стосується договору від 25.10.2011р. № 221011 то він є таким який не має індивідуальних ознак і з нього не можна зробити висновок про виконання яких робіт чи послуг домовились сторони та про інші обов'язкові умови договору. В подальшому позивач намагався шляхом переписки усунути недоліки зазначеного договору, але суд такий спосіб усунення суттєвих недоліків договору не приймає як докази.

Оскільки будівельні та проектно-кошторисні роботи за своєю суттю є специфічними послугами, які потребують наявності спеціально навченого персоналу та механізмів, то без створення належних умов для здійснення будівельно-обмірювальних робіт фактичне їх здійснення саме ПП "Шеду" неможливе.

Суд не заперечує, що позивач фактично отримав результати аналітичних та обмірювальних робіт щодо будівлі, яка знаходиться у смт. Гурзуф по вул. Подвойського, 11, але вважає, що ці роботи не могли бути виконані ПП "Шеду". За таких обставин податкова накладна від 26.10.2011 р. № 1056, складена ПП "Шеду", не відображає суть господарської операції та не може бути підтвердженням фактичного отримання послуг позивачем від цього контрагента.

За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підставі для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог. В свою чергу, надані відповідачем докази та встановлені судом обставини свідчать про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "НІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 10.04.2012 року № 0001881503 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 вересня 2012 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2.1