Постанова № 25855640, 30.08.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5463/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

при секретарі - Дриржирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Ровни Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід плюс Захід" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2012 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Плюс Захід" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у загальному розмірі 7701,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем в 2011 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, установлений статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на 1 робоче місце, в зв'язку з чим він повинен був згідно статті 20 даного Закону до 18 квітня 2012 року самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі половини середньорічної заробітної плати штатного працівника - 7523,08 грн. Оскільки зазначену суму відповідачем не сплачено, то на підставі частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" на суму заборгованості було нараховано пеню в розмірі 178,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, про що маються докази у матеріалах справи. Направив до суду заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з щорічною відпусткою (з 22.08.2012 по 15.09.2012) головного бухгалтера підприємства. При цьому, доказів, які підтверджують повноваження останньої на ведення справи (довіреності), а також доказів перебування останньої у відпустці та про неможливість відповідача забезпечити явку в судове засідання іншого уповноваженого представника ТОВ "Схід Плюс Захід" до заяви не надано.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що інститутом представництва не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками на основі договору.

Крім того, відповідно до частини 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Оскільки відповідачем у справі є юридична особа, таким чином представляти її інтереси в суді може як законний представник, так і інша особа на підставі договору.

Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність поважних причин неявки представника відповідача, його дії розцінює як безпідставне затягування строків розгляду справи.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, судом розглянуто справу за даної явки та на підставі наявних в ній письмових доказів.

29.08.2012 відповідачем подано до суду заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких останній зазначив про те, що ТОВ "Схід Плюс Захід" зареєстроване лише 26.04.2011. В травні та червні 2011 року на товаристві працювало 2 та 5 працівників відповідно. У подальшому, 23.08.2011 ТОВ "Схід Плюс Захід" до Полтавського міського центру зайнятості було подано заявку на працевлаштування інваліда, за наслідками якої 05.09.2011 товариством було працевлаштовано ОСОБА_2, який має 2 групу інвалідності. З огляду на викладене, відповідач вважає, що ним було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році, а відтак, адміністративний позов про стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані позивачем документи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 1, 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266, Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України. Основними завданнями Фонду є: 1) реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; 2) виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.

Пунктом 12 цього Положення передбачено, що для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення, їх структуру, штатні розписи та кошториси затверджує директор Фонду.

Згідно з частиною 7 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 №70 передбачений, зокрема, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Вказаний Порядок визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 даного Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Датою надходження звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів вважається дата подання роботодавцем звіту до відділення Фонду, а у разі надсилання його поштою - дата на поштовому штемпелі.

На підставі вказаних норм, відповідачем 24.01.2012 подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, що підтверджується вхідним штампом з відміткою про отримання (а.с. 19). Як пояснив представник позивача, у вказаному звіті ТОВ "Схід Плюс Захід" при розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу було допущено помилку, а саме, невірно зазначено середньооблікову кількість штатних працівників за 2011 рік - 20 осіб.

У подальшому, відповідачем до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було пред'явлено звіт із виправленими показниками, а саме із зазначенням середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу - 13 осіб, проте його не було прийнято, оскільки Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, не передбачено подання та прийняття відділеннями Фонду уточнюючих звітів за формою №10-ПІ (а.с. 18).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 (зі змінами та доповненнями) невиїзні перевірки проводяться на підставі звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; позапланова виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за рішенням суду, у разі звернення фізичних та юридичних осіб про порушення роботодавцем вимог законодавства, за бажанням роботодавця та у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх у неповному обсязі.

26.04.2012 Полтавським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведено позапланову перевірку ТОВ "Схід Плюс Захід", результати якої відображено в акті №59 від 21.05.2012 (а.с. 3).

Так, зі змісту вказаного акту слідує, що середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві за 2011 рік становила 13 осіб (157:12=13,08, що округлюється до 13 осіб), фонд оплати праці за звітний рік становив 195,6 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 15046,15 грн.

Посилання відповідача у письмових запереченнях на те, що підприємство у 2011 році працювало лише 8 місяців, у зв'язку із чим при визначенні середньооблікової кількості штатних працівників на підприємстві за 2011 рік необхідно загальну середньооблікову кількість працівників ділити на кількість місяців, у яких підприємство фактично працювало, тобто на 8 місяців, судом відхиляються з огляду на положення пункту 3.2.6 Інструкції зі статистики працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722. Так, згідно даного пункту, підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частинами 2, 3 вказаної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За висновком позивача, чотирьохвідсотковий норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів для ТОВ "Схід Плюс Захід" у 2011 році становить 1 особу.

Згідно акту перевірки №59 від 21.05.2012 середньооблікова чисельність працюючих інвалідів складає 0 осіб (4 місяці відпрацьовані інвалідом : 12 місяців року = 0,33, що відповідно до пункту 3.4 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 №42 та затвердженої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за №117/13384, округлюється до 0 осіб).

У зв'язку із цим, позивач прийшов до висновку, що фактично на підприємстві не було зайнято робоче місце, що призначалося для забезпечення працевлаштування інваліда і у зв'язку із невиконанням нормативу нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції в сумі 7523,08 грн, а через їх несвоєчасну сплату нарахував 178,50 грн пені за період прострочення з 18.04.2012 по14.08.2012 включно.

Однак, суд не погоджується із такою позицією позивача та вважає за доцільне зазначити наступне.

Як слідує зі змісту акта перевірки №59 від 21.05.2012 та не заперечувалось представником позивача в ході судового розгляду справи, в травні та червні 2011 року середньооблікова кількість штатних працівників в ТОВ "Схід Плюс Захід" становила 2 та 5 працівників відповідно.

Згідно частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виходячи з приписів частини 1 статті 19 вказаного Закону, в даних місяцях у відповідача був відсутній обов'язок щодо працевлаштування інвалідів, в тому числі, створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та звітувати до Полтавського міського центру зайнятості про наявні вакансії для працевлаштування інвалідів.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний.

Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Державна служба зайнятості може за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів надавати дотацію роботодавцям на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, а також проводити професійну підготовку, підвищення кваліфікації і перепідготовку цієї категорії інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" державна служба зайнятості має право, зокрема, одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників та направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

Пунктом 4 статті 20 вказаного вище Закону встановлено, що підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з Інструкцією щодо заповнення форми звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 № 1534/11814, форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці. У разі необхідності підбору працівників за сприяння центрів зайнятості фізичні особи, у тому числі підприємці, також можуть інформувати центри зайнятості про наявність вакансій за цією формою.

У графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення", із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших.

Судом встановлено, що починаючи з липня 2011 року в ТОВ "Схід Плюс Захід" середньооблікова кількість штатних працівників збільшилась, у зв'язку із чим в останнього виник обов'язок забезпечити працевлаштування інвалідів, виходячи із нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (для ТОВ "Схід Плюс Захід", починаючи з липня 2011 року даний норматив складає 1 особу). Однак, в липні 2011 року на підприємстві відповідача фактично не було працевлаштовано жодного інваліда.

Крім того, як слідує із наявного у матеріалах справи листа Полтавського міського центру зайнятості №05-1636 від 05.06.2012 (а.с. 16-17), ТОВ "Схід Плюс Захід" у липні 2011 року звіт за формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, до центру зайнятості не подавало.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність доказів повідомлення відповідачем у липні 2011 року органів працевлаштування інвалідів про потребу в працевлаштуванні інвалідів на виконання нормативу, встановленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Водночас, суд зауважує, що згідно листа Полтавського міського центру зайнятості №05-1636 від 05.06.2012, відповідачем у серпні 2011 року було подано інформацію про наявність вільного робочого місця (вакантної посади) шляхом направлення звіту за формою № 3-ПН.

Таким чином, відповідачем у серпні 2011 року вжито всіх залежних від нього заходів щодо підшукування інвалідів з метою їх подальшого працевлаштування на підприємстві.

Крім того, як слідує із матеріалів справи та не заперечується позивачем у акті позапланової перевірки №59 від 21.05.2012, 05.09.2011 товариством було працевлаштовано інваліда 2 групи - ОСОБА_2, яким у 2011 році відпрацьовано на ТОВ "Схід Плюс Захід" 4 місяці (вересень-грудень 2011 року).

Отже, у період з вересня 2011 року по грудень 2011 року відповідачем було виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбачений статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не було виконано лише в липні 2011 року, у зв'язку із чим відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 626,93 грн (7523,08 грн /половина середньорічної заробітної плати 1 штатного працівника / : 12 місяців = 626,93 грн).

У встановлений частиною 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" строк адміністративно-господарські санкції відповідачем не сплачені, а тому у зв'язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій на 119 днів, відповідачу згідно вимог частини 2 статті 20 даного Закону належить до сплати також пеня у розмірі 15,47 грн (626,93 грн х 0,02%) х 119 дн. = 15,47 грн).

Таким чином, загальна заборгованість відповідача зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені становить 642,40 грн.

Оскільки вказані суми так і не були сплачені відповідачем, то відповідно до частини 5 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ці суми можуть бути стягнуті в примусовому порядку за відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ "Схід плюс Захід" підлягає задоволенню в частині стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 642,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід плюс Захід" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід плюс Захід" (код ЄДРПОУ 37667318) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31218230700002, банк одержувача ГУДКСУ в Полтавській області, одержувач УДКСУ м. Полтава, код ЄДРПОУ 38019510, МФО 831019) адміністративно-господарські санкції в розмірі 626 (шістсот двадцять шість) гривень 93 (дев'яносто три) копійки та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 15 (п'ятнадцять) гривень 47 (сорок сім) копійок.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 вересня 2012 року.

Суддя О.В. Гіглава