Постанова № 25855592, 05.09.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/2203/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНОДЕЛ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 року №0002902310, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНОДЕЛ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 року №0002902310.

В судовому засіданні 05.09.2012 року представники позивача просили задовольнити позов з огляду на те, що позивач правомірно сформував суми податкового кредиту за вересень-грудень 2011 року, на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських та податкових документів та вказав цю суму в податковій декларації з ПДВ до бюджетного відшкодування. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що податковий кредит з ПДВ по операціях з ТОВ «ФЛОРЕНА-ПЛЮС», ТОВ «ДІЗЕЛЬ ПЛЮС», ТОВ «ІМЕКС ЮГ»у вересні-грудні 2011 року був сформований по безтоварним операціям, що позбавляло позивача на відшкодування сплаченої суми ПДВ за рахунок Державного бюджету України..

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобов’язань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 24.02.2012 року №548 та направлення на проведення перевірки від 24.02.2012 року №000929/727 посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»в період з 28.02.2012 року по 03.03.2012 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка діяльності позивача з питань достовірності даних податкової декларації з податку на додану вартість за липень-грудень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «ФЛОРЕНА-ПЛЮС», ТОВ «ДІЗЕЛЬ ПЛЮС», ТОВ «ІМЕКС ЮГ».

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №68/22-4/33312152 від 07.03.2012 року (а.с.5-16), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 22.03.2012 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002902310 (а.с.17) щодо нарахування податку на додану вартість в розмірі 3046076,00 грн. та штрафних санкцій 761519,00 грн.

Представник позивача вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення протиправним оскільки, позивач правомірно сформував власне податкове зобов’язання з ПДВ за вказаний податковий період, виходячи з того, що товари і послуги фактично придбавались та ПДВ у складі їх вартості була фактично сплачена постачальнику та отримані відповідні податкові накладні.

У своїх письмових запереченнях проти позову від 28.05.2012 року №16604/9/10-117 (а.с.43-47) представник відповідача зазначає, що в ході проведених зустрічних перевірок контрагента позивача не було підтвердження фактів наявності у постачальника товарно-матеріальних цінностей, які поставлялись позивачеві, наявності складських та інших приміщень, транспортних засобів, працівників, що свідчить про неможливість виконання договору поставки та відсутність у позивача права на включення сплачених сум ПДВ на адресу ТОВ «ФЛОРЕНА-ПЛЮС», ТОВ «ДІЗЕЛЬ ПЛЮС», ТОВ «ІМЕКС ЮГ»у вересні-грудні 2011 року до податкового кредит у з ПДВ даного податкового періоду.

Суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог законодавства, виходячи з наступного.

У відповідності із п.201.10 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.14.1.181 України податковий кредит –сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під час офіційного з’ясування обставин справи було встановлено, що позивач у вересні-грудні 2011 року мав господарські взаємовідносини з постачальниками: ТОВ «ДІЗЕЛЬ ПЛЮС»на підставі договору купівлі-продажу від 01.10.2011 року №В-3/10 (а.с.77-79). Поставка здійснювалась за рахунок постачальника на підставі видаткових накладних (а.с.100-120). За фактом поставки постачальником були видані податкові накладні (а.с.80-99), ТОВ «ФЛОРЕНА ПЛЮС»на підставі договору поставки винограду від 05.09.2011 року №05/09 (а.с.121-124). Поставка здійснювалась за рахунок постачальника на підставі видаткових накладних (а.с.208-229). За фактом поставки постачальником були видані податкові накладні (а.с.129-151), ТОВ «ІМЕКС ЮГ»на підставі договору купівлі-продажу винограду від 10.09.2011 року №10/09 (а.с.124-126). Поставка здійснювалась за рахунок постачальника на підставі видаткових накладних (а.с.179-206). За фактом поставки постачальником були видані податкові накладні (а.с.152-178), на підставі яких позивачем був сформований податковий кредит за вересень-грудень 2011 року по взаємовідносинах з цими постачальниками.

Відповідно до положень части 4 та 5 ст.11 КАС України та листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»судом під час офіційного з’ясування обставин справи встановлювалась товарність та фактичне виконання укладених угод позивачем.

Згідно актів про результати проведення Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС зустрічної перевірок ТОВ «ДІЗЕЛЬ ПЛЮС»та ТОВ «ІМЕКС ЮГ»щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «ВІНОДЕЛ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року, акти №291/23-5/34507123 від 10.02.2012 року, №298/23-5/34507123 від 14.02.2012 року, №3145/23-5/36343992 від 22.12.2011 року, №581/23-5/36343992 від 24.02.2012 року та доповідної записки відділу податкової міліції ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 30.01.2012 року №684/26-53 щодо документального підтвердження господарських взаємовідносин позивача та ТОВ «ФЛОРЕНА-ПЛЮС»встановлено, що на балансі цих підприємств відсутні транспортні засоби за допомогою яких можливо здійснювати поставку ТМЦ, для перевірки не надані товарно-транспортні накладні за формою №1-ТН, які підтверджували факт перевезення ТМЦ, що є обов’язковим згідно положень наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 19.12.2005 року №488/346, не надано до перевірки первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами, що є порушенням п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого Міністерством юстиції України 05.06.1995 року за №168/704., що свідчить про те, що контрагенти позивача є транзитерами та укладені ними угоди з позивачем спрямована на надання позивачу податкової вигоди.

Надаючи оцінку посиланням відповідача на відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних та подорожніх листів, що засвідчують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. При цьому в розумінні даного Закону первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття 4 цього Закону передбачає, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах як, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Визначення товарно-транспортної накладної наведено в п.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363 (далі - Правила), відповідно до яких –це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 2.1 Правил визначено, що товарно-транспортна накладна - це один з документів, які повинні завжди бути у водія автомобіля при перевезенні вантажу.

Відповідно до Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року №363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Обов’язковість наявності товарно-транспортної накладної або подорожнього листа у водія, що здійснює перевезення вантажним автотранспортом передбачена ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи ту обставину, що згідно умов договорів та видаткових накладних перевезенню підлягали значні об’єми винограду, а саме 5350000 кг, що приблизно складає понад 500 перевезень вантажним транспортом у внутріобласному та міжобласному сполученні, товарно-транспортні накладні є єдиним та безумовним доказом, що підтверджує факт перевезення товарно-матеріальних цінностей у такому обсязі та на таку відстань.

Окрім того, представником позивача не надано доказів приймання-передачі винограду від посадових осіб постачальника до посадових осіб покупця (актів приймання-передачі, складських розписок тощо), за умови того, що як пояснив директор ТОВ «ВІНОДЕЛ»в судовому засіданні особисто особи, які підписували видаткові накладні від постачальників разом з транспортом не прибували на завод позивача та особисто вантаж не здавали. Це ще раз свідчить про те, що відносини між позивачем та постачальниками носили фіктивний характер, адже відсутність оформлення приймання-передачі вантажу з фіксуванням його кількості, якості та своєчасності доставки унеможливлює в подальшому пред’явлення постачальнику претензій щодо належного виконання ним своїх зобов’язань.

За таких обставин, суд вважає, що позивач не мав право на формування податкового кредиту з ПДВ за вересень-грудень 2011 року у розмірі 3046076,00 грн. по взаємовідносинах із ТОВ «ФЛОРЕНА-ПЛЮС», ТОВ «ДІЗЕЛЬ ПЛЮС», ТОВ «ІМЕКС ЮГ».

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржений акт суб’єкту владних повноважень прийнятий на підставі ґрунтовного висновку посадових осіб органу ДПС, що відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України, суд повинен відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНОДЕЛ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.03.2012 року №0002902310 – відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.

05 вересня 2012 року

.